39. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Ефект кредитного мультиплі­катора, що отримав у теорії грошей назву багаторазової експансії (multiple expansion) банківських депозитів, по­лягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, Що здійснюєгься багаторазовим примноженням сформо­ваних у банківській системі нових резервів . Мультиплі­каційний ефект характеризує спосіб функціонування не окремого банку, а банківської кредитної системи в цілому . При цьому реалізується принцип “те, що не в змозі зробити окремий банк, здатні зробити всі банки разом” (all banks can do what one can't do alone) . Йдеться про кумулятивне зростання грошової маси на підставі того що резерви рухаються від одного економічного суб'єкта до іншого — від банку до економічного агента в нефінан­совому секторі і назад — знову до банка Процес мультиплікації пов'язаний з надходженням но­вих грошей (депозитів) у систему комерційних банків. Величину грошового мультиплікатора можна виразити математично Величина мультиплікатора (m) є оберненою величиною норми обов'язкового відсотка (MR) Звідси : m = (1/MR)*100

Коефіцієнт m називають коефщієнтом експансії депо­зитних вкладів . Він показує максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кож­на одиниця (один долар чи один карбованець) наднорма­тивних резервів при даній величині MR . Аби визначиги максимальну суму нових грошей (М), що можуть бути утворені банківською системою на основі даної суми над­нормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефі­цієнт експансії (m) Отримаємо формулу : M = Е * m = Е * (1/MR) * 100 яка визначає ефекг кредитного мультиплікатора в реа­льному грошовому вираженні

40. Грош. Оборот та його структура

Грошовий оборот – це процес безперервного переміщення грошей між суб'єктами ек відносин у сусп відтворенні.Грош оборот – це сукупність всіх грошових потоків в економіці за певний період. Розмежування готівкового і безготівк. обороту є пережитком адміністративної економ.іки .Єдність готівкового і безготівк. об. проявляється: 1)гроші і там і там функціонують на основі однієї грош. одиниці. 2)Готівкові і безгот. гроші можуть переходити з однієї форми в іншу. 10% готівковго і 90% безготів.- рекомендована пропорція 1/9. Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі.Г отівкові розрахунки- це розр-ки шляхом оплати товару або послуг готівкою. Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки , що здійснюються шляхом записів на відповідних рахунках клієнта (розраху- нкових., поточних тощо). Сукупність усіх грош. розрахунків, незалежно від їх форми , складає грошовий оборот. Процес сусп відтворення відбувається безперервно, безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного перемішання грошей між суб'єктами екон. відносин у суспільному від­творенні являє собою грош. оборот. На мікрое- кономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот індивідуального капіталу (фондів) 1 виступає як його складова частина. Якщо кругооборот індивідуального капіталу виразити формулою Г-Т...В...Т'-Г',то її крайні елементи (ГтаГ') виражатимуть оборот грошей як капіталу: авансовані на виробництво вони поверта­ються до вихідного пункту, але в більшій сумі. Здійснюючи такий оборот, гроші забезпечують розширене відтворення індивідуального капіталу.Тут гроші, що авансуються в оборот (Г), виступають як утілення абстрактної самозростаючої вартості, що дає додатковий прибуток.Отже, найхарактерні- шими ознаками грошового обороту на мікрорівні е замкнутість лінії руху та зростання грошової суми при поверненні її на вихідні позиції. Ставши капіталом, гроші не перестають виконувати 1 свої власні функції, тобто залишаються грошима. На першій (Г-Т) і останній (Т'-Г') стадіях руху вони виконують функції засобу обігу чи засобу платежу (залежно від способу оплати товарів).У цих своїх функціях вони здійснюють зовсім Інший рух, ніж гроші як капітал. На першій стадії гроші (Г) зовсім виходять з індивідуального кругообороту капіталу, переходять у розпорядження інших суб'єктів ринку і поступово віддаляються від вихідного пункту, Г"-це не повернуті на вихідне місце Г. а вже інші гроші, що надійшли даному підприємству від інших суб'єктів ринку. Такий рух грошей як грошей, на відміну від руху (як капітала, називається грошовим обігом.За економ. змістом грош. об. поділяють на 3 частини Грош. обіг – це рух грош. що опосередковує реалізацію товарів і послуг. Відміннність від грош. обор.А): Грош. оборот обслоговує рух грош. капіталу, тоді як грош. обіг є рухом грошей як грошей. Г-Т… В…Т-Г-об. грош. як капіталу.

Б): В грош.обороті має місцє приріст авансованої суми, в грош. обігу немає цьго приросту грошей, гроші в цьому випадку лише забеспечують реалізацію товару.В). Лінія руху грошей в грош. об. замкнута вона починається і закінчується на грош. ринку. В грош. обігу гроші відделяються від початкової точки.Фінанси – це створення, розпо- діл і викор-ня централізованих фондів.Кредит - забеспечує перерозподіл грош. коштів на засадах поверненості, строковості і платності.

41.НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ІНСТИТУТИ ТА ІХ ЗНАЧЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ. До небанківських фінансово-кредитних інститутів належать лізінгові, факторінгові, інвестиційні,страхові,фінансові компанії,пенсійніфонди, ломбарди,каси взаємної допомоги.Серед цих небанківських інститутів сліл виділити страхові організаціі, пенсійні фонди, ломбарди і каси взаємної допомоги, які існують на території нашої країни. Інши установи будуть створюватися в недалекому майбутньому в міру розвитку ринкових відносин. Небанківські фінансові Інститути — фінансові посередник»», діяльність яких не пов'язана з базовими операціями грош. ринку(мо6ілізація коштів, надання позички, здійснювання розрахунків між економічними суб-ектами) . Діяльність небанківських фінансових інститутів не пов'язана з базовими операціями і не зачіпає маси грошей в обігу. Тому немає потреби контролювати їх діяльність так ретельно як банківську, і законодавство всіх країн дає їм інший статус, ніж банкам. В Україні такими інститутами є: страхові, трастові, фінансові інвестиційні компанії, пенсійні фонди, тощо.Небанківські фінансові інституги- фінансові посередники , діяльність яких не пов'язана з базовими операціями грошового ринку Характерною рисою всіх фін. посередні.і<ів р створення такзваних вторинних зобов"язань.Наприклад, якщо суб'єкт Інввстус кошти в під-во, то отримує зобов-нп цього підпр-ва. Це містить ризик. Якщо суб'єкт вкладає кошти в банк. а банк кредитує під-во, то суб'єкт отримує не одне я джва зобов-ня ( позичальника 1 фін посередника) наявність вторинних зобоп-нь зменш ризик інвестування. Функції фін посередників.7)акумуляція тимчасово вільних коштів І концентрація в позичковий фонд.8)зменш ризик Інвестування за допомогою вторинних зобов-нь і інформац. посередництва.9.зменш, вартості інвестування досягається за рахунок оптового характсрудіяльності, професіоналізму, 10. пристосуваня потреб постачальників до Інтересів кредиторів11. стимулювання екон. зрост-ня за допом.

змін Пр грошей 12 надання фін. послуг.

42ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Кредит-це економіч.відносини між юр. та фіз. особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості,строковості, платності. Залежно від форми,в якій кошти передаються кредитором позичальнику розрізняють 2 форми кредиту-товарна і грошова. У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями коли покупці одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. В сучасній економіці основна форма кредитних відносин-грошова. Залежно від суб'єктів кредитних відносин,їх організації та цільового призначення кредит поділяється на ряд видів:1. Комерційний-це кредит, що його надає одне п-во іншому у вигляді продажу товарів чи послуг з відстрочкою платежу.Він прискорює товарообіг зменшує кількість грошей необхідних для обігу, робить грош. обіг більш еластичним.2.Банківській-це кредит котрий надають і одержуть банки. На відміну від комерц.кредиту він необмежений напрямками термінами і сумами угод,розширює еластичність кредиту.Банк. кредит поділяють на кредит в основні фонди, кредит в оборотні фонди,та кредит на споживчі цілі 3Споживчий –це кредит що надається підпріємствами тргівлі та сервісних послуг населенню у вигляді товарів та послуг що продаються у кредит або на виплат.Реалізується через використання різних форм банківського і комерц. кредиту. 4Державний-це кредит,одним із суб'єктів якого є держава,як правило держава виступає позичальником, а її борг оформлюється у вигляді ЦП. 5Міжнародний це-кредит що обслуговує міграцію позичкового капіталу в царині МЕВ.Він в свою чергу може бути міждер- жавним, приватним,змішаним,коротко-,середньо- і довгостровим,комерц і банківським, кредитуван- ням зовнішньо торгівельних організацій,прямими інвестиціями тощо. Крім класифікації кредиту за формами та видами його розрізняють за строками користування позичками(коротко-,середньо- і довгостровий ),порядком надання(прямий та непрямий. Прямим є кредит,що надається юр. чи фіз. особі прямо без посередників. Коли ж між кредитором і позичальником є посередник ,то кредит називаєтьчя непрямим.), забезпеченістю (забезпечений товарно матеріальними цінностями та незабезпечений(бланковий)),за сферами спрямування (у сферу вир-ва,у сферу обігу,у сферу споживання).

43.ГРОШОВА МАСА І ГРОШОВИ АГРЕГАТИ. СЕНЬОРАТ ТА МОНЕТИЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ. Кількісна харак-ка грош. обігу здавна становила проблему для дослідників і практиків. До 30-х р. ХХст. Панував погляд на грош масу як на сукупність металевих монет та розмінних банкнот. Зараз ряд економ. вважає що до грош маси потрібно відносити не лише готівкові та безгот. гроші, але і деякі ЦП.Гр.маса – це сукупність грош.залишків у всіх формах, що знаходяться в економ. агентів на певний момент. В практиці викор-ть кілька значень грош. маси, або кілька грош. агрегатів. Грош. агрегати формуються за принципом ліквідності. НБУ розраховує наступні грошові агрегати:М0-готівкові гроші поза банками.М1=М0+готівкові гроші на розрахункових та поточних рахунках. М2=М1+строкові депозити та інші кошти (строкові депозити, кошти на рахунках капітальних вкладень під-в иа організацій, кошти держ. страхування, валютні заощадження) М3=М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Бюллетень НБУ.Безпосередньо в обігу знаходиться грош. маса М1- це об'єкт найсуворішого контролю.М1 пов'язано з товароборотом М2 і М3–це гроші які тимчасово покинули обіг, але можуть через певний строл чи за певних обставин знов потрапити в обіг. Ці кошти деколи називають квазі- гроші, майже гроші. М2 і М3 виражають нагромадження грошей, вони визначаються велечиною капіталізації дожодів надійністю кредитної системи, розмірами ПС- ставок.' Його визначають щляхом співвідношення грош. маси і ВВП. М / ВВП = монетизація економ. З 1991р рівень монетизації знижувався в Україні з 80% в1991 до 11% в 1996р. і лише в 1997р зріс до 13,46%.( для грош. маси М2.) Для грош. маси М1 в 1997 – 9,8 %. ВВП=92484 млн. Багато дослідників вважає низький рівень монетизації економ. однією з причин платіжної кризи в украінї. . Реальною проблемою для України є проблема монетизації(покриття) бюджетного дефіциту , яку можна розглянути за допомогою рівняння балансування грошових потоків ,що обслуговують фінансовий ринок.I+(G-T)=S+(M-X).Праворуч-потоки які впадають у фінан.ринок-заощадження(S) і притік капіталу(M-X).Ліворуч- потоки які витікають з фінанс.ринку-інвестиції(I) і покриття бюджетного дефіциту(G-T).Як видно з рівняння зростання бюджетного дефіциту (G-T) призводить до відтягування частини фін.ресурсів в суспільстві через механізм монетизації бюджетного дефіциту.Це зменшує величину інвестицій(I).Даний взаємозв'язок носить назву ефект витіснення інвестицій держ закупками.

Бюджетний дефіцит впливає на процес "заощадження — інвестиції" через механізм монетизації дефіциту. Урядові позики для покриття дефіциту зменшують масу заощаджень, які спря­мовуються на інвестиції. Цей процес дійстав назву "ефект витіснення інвестицій".Графічно він показаний на рис.

Оскільки обсяги національного продукту і його частини, що йде на споживання, фіксовані, то обсяг інвестицій зменшиться рівно настільки (-2), наскільки збільшиться обсяг держ. за­купок (+2), якщо останній не має інвестиційних елементів.

Національний продукт

100

споживання Інвестиції Державні

50 25 закупки 25

/-2/ /+2/

23 27

Рис. Ефект витіснення інвестицій.

Спочатку гроші були повноцінними, тобто іх реальна вартість була практично рівною зазначеному на них номіналу. Згодом їх витіснили з обігу неповноцінні гроші вартість яких менша за номінал. Випуск в обіг неповноц.грош. дає змогу отримувати емісійний доход- СЕНЬОРАТ ,тобто це – різниця між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витрарами на їх емісію(їх собівартістю).Сенйорат присвоюється скарбницями аба ЦБ ,що здійснювали грошову емісію.В сучасний період, коли гроші не мають реальної вартості , сенйорат досить великий, тому емісія грошей є дуже прибутковою справою. Емісійним центром є ЦБ. . Ефективність ГКП значною мірою залежить від розмежування повноважень ЦБ і Мін. Фінансів..Необхідність держ. регул-ня випливає із особливостей функціонування цих інститутів.Мін.фін. витрачає гроші, а ЦБ створює гроші. Коли емісійна функція зосереджена в руках Мін.Фін. це може призвести до того що бюдж.дефіцит буде покриватись за рахунок друкування грошей.Тому емісійним центорм краіни законодавчо встановлюється ЦБ.