15. Платiжний баланс та золотовалютні резерви.

На загальному фонi iнтернац. господ. життя складується складна мозаїка взаїмовiдносин; перевага одних країн в одних сферах мiжнародних зв'язкiв, супроводж. вiдставан. або слiдуванням за лiдером в iнших. Багатогранний комплекс вiдн. знаходить вiдображ. в балансов. рах-ку країни, який за традицiєю називається платiжним балансом. Платiжний баланс - балансовий рах-к мiжнар. операцiй - це вартiсне вираж. усього комплекса мiжнародн. зв'язкiв країни у формi спiвввiдн. надходжень i видаткiв. Баланс. рах-к мiжнар. операцiй являє собою кiлькiсне i якiсне вартiсне вираження масштабiв, структури i характеру зовнiшньоекон. опер. країни, її участi в свiтовому господарствi. В останнiй час в доповнення до платiжного баланса, який мiстить данi про рух потокiв цiнностей мiж країнами, складається баланс мiжнар. активiв та пасивiв країни, вiдображ.її мiжнар. фiн. стан в категорiях запасу. Платiжний баланс має таку стр-ру: 1) торгiвельний баланс; 2) баланс послуг та некомерц. платежiв; 3)баланс руху капiталiв та кредитiв.

Iсторично зовнiшня торгiвля виступає начальною формою мiжнар. екон. вiдносин, зв'язуюче нацiональнi госп-ва в свiтове, тому показники зовнiшньої торгiвлi традицiйно займають важне мiсце в плат. балансi. Спiввiднош. експорту та iмпорту складає торгiв. баланс. Взагалi велику увагу придiляють аналiзу актива чи дефiцита торгiвельного баланса. При цьому, звiсно, активне торгове сальдо є бiльш вигiдним для країни.

Баланс послуг включає в себе платежi та надходження по трансп. перевозкам, страх., електронн., телефгр. i др. видам зв'язку, мiжнар. туризму i т.п.

Баланс руху капiталiв i кредитiв виражає спiввiдн. ввозу та вивозу державних та приватних капiталiв, наданнi та отриманнi кредитiв. За економiч. змiстом цi операцiї дiляться на двi категорiї: мiжнародний руч пiдприємню та ссудного капiталу. Пiдприємн. капiтал - прямi закордоннi iнвест. та портфельнi iнвест. Мiжнар. рух ссудного капiталу роздiл. по принципу строковостi: на довго- та середньостроковi займи та кредити; на короткостроковi (менше року). Оскiльки облiк короткосторк. капiталу особливо важко здiйснювати включається стаття "Помилки та пропуски", що слугує для коректировки балансу.

Заключнi статтi плат. балансу вiдобр. операцiї з лiквiдн. вал. активами, в яких беруть участь держ. вал. органи, в рез-ту чого змiнюється величини та складу централiз. офiцiйних золотовал. резервiв.

16 .Пропозиція грошей.

Грош. масса складаеться з грошей ЦБ та грошей комерц. Банків. Всі гроші- це боргові забовязаня по відношенню до банків. Центр. Питання-як гроші попадають в економіку. Фрідмен оперував терміном, що в перекладі означає розкидання. Гроші ЦБ утворюються шляхом:1.емісіЇ банкнот, що є монопольним правом ЦБ. 2. Кредитування ком.банків. 3.Купівля активів у банківського небанк.сектора (ЦП,валюта). 4.Кредитування уряду(пряме кредитування заборонено).Гроші ком. банків виникають в результаті: 1.Кредитування кліентів. 2. Купівля активів у небанківського сектора.(цп,валюта).

Для про ведення емісійних (активних ) операцій ЦБ не обов'язково мати в наявності ресурси (пасиви). Являючись емісійним центром, ЦБ може довільно утворювати пасиви для своїх активних операцій.(викор-ти актив як власний пасив). Напр. Операціонист ЦБ перераховує1000 гр. Ком банку в балансі це відображається так:А:кредити банка 1000 1000 П: гроші в обігу1000 1000 грошова масса збільшилась на 1000 грн.

Додаткові кошти було створено за допомогою уявних вкладів- це кошти утворені в результаті активних операцій Емісійна функція це прероготиваЦБ. Ком.Б. теж створюють нові гроші в рез-ті своїх активних операцій, напр. Кредитування клієнтів. Процес проектування нових грошей ком. Б. Називають депозитно- чековою емісіею , або вторинною емісією, мультиплікативною експансією. Ком. Б. Надає кредит гр. Маса збільшується. Цьго не помітно по одному банку. Проте виданий кредит потрапляє в пасив іншого банку.Банк. система як єдине ціле може робити те на що не здатен один банк. Мультиплікативне (багатократне) роззміщення депозитів обмежується ЦБ. Усі банки забовязані частину своїх залучених коштів тримати у вигляді обовязкових резервів на кореспонденському рахунку в ЦБ і в касі ком. банку.Коли ЦБ пропонує 1000 грн він повинен порахувати скільки реально складе гр. Масса. Величина гр. Мультиплікатора m=1/г, m – гр. Мультиплікатор. r – велечина обов»язк. резерву, норма ОР. Обсяг емісії Цб виражає грош. базу. Грош. база В=R+C це кошти, що створюють основу для розширення депозитів, де В=грош.база.R – резерви ком.банків ( в тючю і надлишкові резерви). С- готівка поза банками. Грош. база є резервними грошима, їх ще називають грошима підвищеної сили.ЦБ безпосередньо здійснює вплив на гр. Базу. Пропозиція грошей визначається Мs=ВхМ. Впливати нагр. Мультиплікатор важко, оскільки крім норми ОР на його велечину впливають такі фактори:1Відтік готівки- збільшення попиту економ.агентів на готівку зменшує можливість банків здійснювати депозити т.я.зменш-ся банк. резерви. Мs=C+D готівка+депозити до запитання. Перевага між готівкою і депозитами хар-ся коефі- ціентам готівкам або коефіціентом депонування. С= С\D. 2.Збільшення надлишкових резервів. Співвідношеня між надлишковим резервами та депозитами позначено як С. M= 1\R+C+L.

Мs=ВхМ=(R+C)хМ=(R+C)х1\r+c+L=R+C\r+c+L.

Гр.пропозиці. забеспечую банківська система ЦБ обмежений у контролі за пропозицією грош., оскільки він не може безпосередньо впливати на попит на готівку.Вирахуємо пропозицію грошей. Кd=C\D=M0\D. Мs=RdхD+D(1+C)хD.D=M\1+Kd. Співвідношення між резервами і депозитами наз-ся коєфіцієнтом резервування. Кr= R\D.

17.ХАРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУ:СУТЬ СУБ'ЄКТИ ЗНАЧЕННЯ СТАН, ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. Комерційний кредит-один з видів кредиту. Надається одним підпріємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Комерційний кредит надається постачальником покупцеві. Потреба у ньому виникає тоді,коли підпріємство-товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар(як правило, засоби виробництва),але у покупця немає грошей для його придбання. У таких випадках товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит. Ця передача може оформлятися векселем(борговим забов'язанням). Під вексель постачальник ( векселедержатель) отримує в банку кредит.КК трансформується у банківській.Ком.кредит може мати місце не тількі між постачальником та покупцем. У деяких господарських ситуаціях одне підпріємство може надати кредит іншому,коли воно має певні інтереси щодо діяльності свого партнера. Прикладом може бути кредит під організаці. виробництва необхідної кредитору продукції або у вигляді авансу (задатку) в рахунок вартості замовленої для виробництва продукції. У колишньому СРСР К.К.викор-ся до 1930,а з часів кредитноі реформи 1930-32р такий кредит був суворо заборонений. Нині в Украіні з переходом до ринкової економіки він дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту. К.К. прискорює товарообіг,зменшує кіл-ть грошей необхідних для обігу,робить грош. Обіг більш еластичним. Вважається що К.К. утворює фундамент кредитноі системи. Він істотно зменшує резерви платіжних засобів,що завжди вимушені утримувати у своєму розпорядженні суб'єкти ринку для здійснення комерц-них розрахунків. Головним призначенням К.К.є прискорення руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання.Можна сказати що інфляція скорочує К. Кредитування,тому що кредитор замість прибутку може понести збиток і не відомо, що буде більше реальний прибуток від наданої позики чи темпи інфляції.

19.ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ.

Провідним видом кредиту є банківський. тобто кредит, котрий надають і одержують банки. Саме вони акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і надають їх у позички. Таким чином, банківський кредит—це двосторонній рух грошових коштів на засадах повернення. Мобілізовані банками ресурси як частина позичкового фонду країни спрямовуються на три укрупнені об'єкти кредитування: 1)формування основних коштів суб'єктів господарювання та інші інвестиційні цілі; 2) формування їх оборотних коштів; 3) споживчі ціпі. До кредитів на інші (крім на придбання засобів праці) інвестиційні цілі належать кредити на науково-пошукові та дослідно-конструкторські роботи, витрати на підготовку кадрів, на екологічні заходи. Кредити на придбання засобів праці можуть спрямовуватися на їхнє просте чи розширене відтворення. Зокрема, відшкодування засобів праці може здійснюватися шляхом ремонту, технічного переозброєння або реконструкції. При недостачі власних коштів для цих цілей підприємства залучатимуть і кредити. Правда, якщо амортизаційні відрахування не вилучатимуться у суб'єктів господарювання на безповоротній основі, то, напевне, кредити на відшкодування засобів праці їм не будуть потрібні: вистачить власних амортизаційних відрахувань. Нагромадження засобів праці провадиться шляхом розширення діючих або будівництва нових підприємств. Якщо інвестор не нагромадив відповідних коштів, то йому потрібен кредит на період до одержання і введеним у дію підприємством необхідних сум прибутку. З цієї ж причини виникає потреба і в інших інвестиційних кредитах. Однак погашаються вони не тільки за рахунок прибутку. Іноді його може і не бути (наприклад, при негативних результатах науково-дослідних робіт, в переважній більшості випадків кредитування екологічних заходів). Тому, крім прибутку, на погашення інвестиційних кредитів можуть направлятися грошові кошти з інших джерел, зокрема бюджетні асигнування.

20.ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ:СУТЬ СУБ'ЄКТИ ЗНАЧЕННЯ СТАН, ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. С.К.-це вид кредиту,що надається населенню для оплати споживчих товарів і послуг,(у формі відсторочки платежу).С.К.-це прожаж таварів і послуг, як правило, довгострок.користування з метою покупки цих товарів,послуг. Реалізується через використання різних форм банків. і комерц. кредиту. Кредит на споживчі цілі (банківський) надається як юр.так і фіз. особам. Об'єктами кредитування можуть бути:будівництво житлових будінків та інших об'єктів цивільного будівництва(об'єкти охорони здоров'я, освіти, спорту,гаражі). Невідкладні потреби нселення; строкові забов'язання населення за товари,продані в кредит,видані торговельним організаціям позабанківський споживчий кредит надається населенню на споживчі цілі. Він викликається переважн недостатнім розвитком банківського кредиту на такі цілі або умрвами розрахунків за надані послуги. Так, абоненти телефонів одержують можливість вести в кредит міжміські переговори або надсилати телеграми.Часто ці кредити бувають безпроцентні.

21.КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТИ.

Конвертованість національноі грош. Одиниці-це можлтвістьдля учасників ЗЕВ легально обмінювати на інозеині валюти та навпаки без обмеження. Чим більше валютних обмежень викор-ся в краіні тим менше ковертованою є її валюта. Відсутність валютних відношень означає вільну ковертованість валюти. Існує досить чітка класифікація різних форм конвертованості. Повна к.-к валюти шо охоплює всі види ЗЕоперацій. Та поширююються на вісіх юр. Та фіз. Осіб-власників валюти. За режиму повної к.всі юр.та фіз. Вітчизняні та зарубіжні особи що володіють певною сумою грошей даної краіни мають можливість вільно без жодних обмежень викор-ти ці гроші на будь які цілі без перешкод здійснювати як поточні так і інвестиційрі валютнв опереації зп всіма видами операцій платіжного балансу.Часткова к.вал.-що на деякі галузі ЗЕД або деякі укатегоріі власників режим конвертов.не пощирюються тобто на обміні операції вводяться певні обмеження.Зовнішня к.- це така при якій повна свобода валютних операцій для здійснення разрахунків із-зі кордону надається лише іноземним юр. Та фіз.особам. Ім надається можливість: вільно обмінювати зароблену в даній краінї валюту на б.я. іноземну валюту,здійснювати перекази цієї валю.ти за кордон. Внутрішня к.-передбачає режим при чкому правом обмінних операцій нац. Грош. Одиниць на іноземну валюту користуються лише юр. Та фіз. Особи даноі краіни.( резиденти),а для нерезедентів зберігаєтиься тежим неконвертованості.К.валюти-це категорія ринкової економ. Її невідємний атрибуи без к. неможлива свобода вибору, яка лежить в основі ринкових відносин.Без к. націон. Грош. Одиниці товіарол виробник не може включитися в різноманітні структури світового ринку,в МПП,а покупець позбавляється можливості належно задовольняти свій платоспроможний попит