3 Прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формує політико економічну систему.

Створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості.

Прийняття Конституції внесло стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій.

Прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.

55. Головни кроки України на шляху до інтеграції в загальноєвропейськи структури.

9 листопада 1995 р. — першою з країн СНД — Україна офіційно вступила до Ради Європи (РЄ). Це дало можливість брати участь у виробленні спільної політики Європейських держав у галузі прав людини, трансформувати національні державні та суспільні інститути відповідно до загальноєвропейських вимог.

Вступивши до РЄ, Україна взяла на себе ряд зобов'язань, які стосуються, насамперед, приведення її правової та політичної систем у відповідність до вимог цієї організації. Так, згідно з рекомендаціями РЄ в Україні було скасовано смертну кару. Проголошення Україною без'ядерного статусу сприяло налагодженню тісних відносин з НАТО. У 1996 р. була схвалена індивідуальна програма партнерства Україна-НАТО. На території України проходять спільні навчання військових підрозділів. У 1997 р. в Мадриді між Україною і НАТО було підписано "Хартію про особливе партнерство". Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру колективної безпеки в Європі, у Києві відкрито офіс воєнного представництва НАТО. Україна бере на себе зобов'язання забезпечення свободи слова, розвиток громадянського суспільства, захист прав і свобод громадян, розв'язання важливих економічних і соціальних проблем, щоб наблизитись до європейських цінностей і стандартів.

56.Політичне життя в Україні 1991-2005 рр.

1 грудня 1991 р. — підтвердження Акта проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі; вибори Президента України. Після прийняття Конституції України процес юридичного оформлення української державності можна вважати в основному завершеним

Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про Збройні Сили України

Проголошені принципи набули більш реального змісту в ході державотворчих процесів. 2 липня 1993 р. парламент схвалив «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначив національні інтереси держави, обумовив основні напрями реалізації зовнішньополітичного курсу.

Зовнішня політика України спрямована:

§ на забезпечення стабільного міжнародного становища;

§ на збереження територіальної цілісності та недоторканості її кордонів;

§ на входження українського господарства до світової економічної системи.

Як позаблокова держава, Україна дотримується принципу незастосування сили та загрози силою і прагне до вирішення будь-яких спорів мирним шляхам, виступає в ролі посередника в їх врегулюванні.

Україна взяла зобов'язання захищати права та інтереси своїх громадян за кордоном, підтримувати контакти з українською діаспорою.

Україна проводить відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав.

У числі перших законодавчих актів держави став Закон від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на території України». В ньому визнавалося, що з метою забезпечення непорушності прав і свобод людини «міжнародні договори, укладені і ратифіковані Україною, становлять невід'ємну частину національного законодавства».

У липні 1992 р. Україна підписала Договір про дружбу та співробітництво з Францією. Це був перший повномасштабний договір незалежної України з іноземною державою. Впродовж 1992 р. українська дипломатія забезпечила укладення 35 міжнародних і 88 міжурядових угод на двосторонній основі. На початок 1993 р. Україну офіційно визнали 132 держави, із 106 країнами Україна встановила дипломатичні відносини. У червні 1999 р. Україна підтримувала дипломатичні відносини з 154 державами світу.

Україна активізувала свою діяльність у міжнародних організаціях, членом яких вона була до цього: ЮНЕСКО. МАГАТЕ, Всесвітній організації здоров'я, Союзі електрозв'язку тощо.

Із здобуттям незалежності вагомішою стає роль України в ООН.

Після розпаду СРСР відкрився новий етап у відносинах уже незалежних держав, що виникли на те­ренах колишнього Союзу. Розпочався перехід від стосунків залежності, що базувалися на позиціях «старшого» і «молодшого брата», до відносин рівноправних партнерів. Такий перехід загострив старі міжреспубліканські суперечності, а також викликав нові.

У серпні 1990 р. депутати Верховної Ради України, що входили до складу Народної Ради, і їхні російські партнери з блоку «Демократична Росія» підписали Декларацію принципів міжнародних відносин між УРСР і РРФСР.

У квітні 1994 р. Україна приєдналась на правах асоційованого члена до економічного союзу в рамках СНД. Це дало можливість Україні налагоджувати стосунки, в яких вона зацікавлена і які не суперечать її національним інтересам і чинному законодавству.