Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Семинар Зачет.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
150.93 Кб
Скачать

10. Початок Української революції

Головною передумовою наростання революційних процесів стала загальна соціально-економічна криза. На початку 1917 р. став очевидним розвал промисловості, транспорту, сільського господарства. Масове зубожіння населення викликало невдоволення царською владою. 8 березня (23 лютого) 1917 р. у Петрограді почалися масові протестні акції. 15 березня (2 березня) російський цар Микола II зрікся престолу і влада перейшла до Тимчасового уряду. У Росії перемогла Лютнева демократична революція. Влада перейшла до Тимчасового уряду.

Разом з органами влади Тимчасового уряду в Україну, так само як і в Росії, стали виникати місцеві ради робітничих і солдатських депутатів. У багатьох містах Придніпровської Україна відгуком на російську революцію стали багатотисячні демонстрації під національними синьо-жовтими прапорами. Демонстранти вийшли на вулиці Києва, Полтави, Одеси, Харкова, Чернігова.

Національна ідея згуртовувала різні соціальні верстви український народу. В умовах наростаючої демократизації для українського суспільства з'явився шанс відновити свою державність. В Україну наростала національно-демократична революція.

11. Проголошення автономії україНи. Перший універсал.

Навесні 1917 р. український рух був на підйомі. Його лідер М. Грушевський, який очолював українську Центральну раду, намагався надати їй більш вагомого значення в суспільному житті. Він поставив завдання - перетворити УЦР, яка була представлена Ці плани пов'язували з проведенням Українського національного конгресу - національних зборів представників українських політичних партій, національних і київських громадських організацій, відкриттю якого передувала активна організаційна робота. У різні губернії посилалися спеціально підготовлені агітатори, в газетах друкувалися матеріали про необхідність проведення національних зборів, давалися рекомендації, кого делегувати на них і т.д. Ідея проведення конгресу сприймалася на місцях з ентузіазмом, про що свідчили численні телеграми, що надходили в УЦР. Українські партії планували використовувати конгрес для посилення свого впливу на суспільно-політичне життя. Український національний конгрес проводився 6-8 (19-21) квітня 1917 в приміщенні київського Купецького зібрання. Кількість делегатів налічувалося близько тисячі. Вони представляли різні робочі, селянські, військові, культурні організації. Серед делегатів конгресу були представники дев'яти українських губерній, Кубані, Галичини, усіх фронтів. Було заслухано ряд доповідей: про принципи федералізму, способи організації автономії, забезпечення прав національних меншин та ін Важливим моментом у роботі конгресу стали вибори нового складу Української Центральної ради. Загальна кількість депутатських місць в парламенті Український визначалася в 150 мандатів. За територіальною представництвом найбільші квоти повинні партії, їх доповнювали громадські організації Конгрес обговорював також питання про організацію Крайової ради. Її представників передбачалося також включити до складу УЦР. Головою УЦР було обрано М. Грушевського, а його заступниками В. Винниченко та С. Єфремова. Центральна рада обрала свій виконавчий комітет під назвою Комітет УЦР.

Після проведення Українського національного конгресу авторитет Української Центральної Ради швидко зростав. Її підтримувала більшість політичних партій та громадських рухів України. Не залишилися осторонь і військові, які були в той час дуже впливовою силою.

Тимчасовий уряд робив вигляд, що шукає шляхи вирішення наростаючого конфлікту, але насправді затягував час і відкладав розгляд українським питання до Всеросійських установчих зборів. Така позиція російської влади викликала обурення серед украінцев.Центральная Рада опинилася в скрутному становищі: з одного боку - глуха позиція Тимчасового уряду, з іншого - наростаюча стихія Українська національно-визвольного двіженія.Ее лідери вирішили вдатися до такої тактики, яка б дозволила зберегти високий революційний дух українською та одночасно не внесла б дезорганізації у відносинах з Росією. Цю тактику В. Винниченко назвав так "Ні бунту, ні покори". Рада звернулася до народу із закликом "організуватися і приступити до негайного закладення підвалин автономного ладу на Україні". Формою призову був обраний універсал. Це слово возрождало пам'ять українська державність козацьких часів.

12. III Універсал і проголошення УНР

25 жовтня 1917 в Петрограді перемогло збройне повстання під керівництвом більшовицької партії. Тимчасовий уряд було повалено. II Всеросійський з'їзд Рад проголосив Росію Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів і затвердив радянський уряд - Рада народних комісарів (РНК).

Перемога більшовиків у Петрограді спонукала їх до поширення своєї влади на решту території, в тому числі й українським. Найбільшою підтримкою більшовики користувалися в пролетарських районах Донбасу. В інших районах України встановити свою владу власними силами вони не могли. Для вирішення цієї проблеми більшовики намагалися використовувати збільшовизованих місцеві гарнізони. В результаті владу захопили більшовики і утримували її до кінця листопада, після чого контроль перебрала Центральна Рада.

Штаб Київського військового округу (орган Тимчасового уряду), планував спочатку заарештувати пробільшовицьку Київраду робітників і солдатських депутатів, а потім і Центральну Раду. 28 жовтня (10 листопада) члени Київської ради робітничих і солдатських депутатів були арештовані. Це спричинило в місті масові страйки та збройні виступи робітників. Керівництво штабу Київського військового округу змушене було піти на переговори. Їх результатом стала угода, за яким відповідальність за порядок в Києві брала на себе Центральна Рада, яка на той час контролювала ключові пункти міста. Поступово значна кількість військ Тимчасового уряду покинула Київ. Більшовики погодилися визнати Центральну Раду крайовою владою в Україну.

Проголошення III-го Універсалу. Київ, листопад 1917. 7 (20) листопада Центральна Рада ухвалила III Універсал, де проголошувалася Українська Народна Республіка (УНР) як автономна державна одиниця Російської республіки, але не під більшовицькою владою. Називаючи Україну Народною Республікою, Центральна Рада намагалася підкреслити демократизм молодої держави, сувереном якої виступав народ.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]