- •1. Становище українських земель на початку хх ст.
- •2. Соціальні рухи в Україні на початку XX ст.
- •3. Українські землі під час Російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Столипінська аграрна реформа
- •5. Стан українських земель напередодні Першої світової війни
- •8. Бойовий шлях усс під час і Світової війни.
- •9. Назрівання суспільної кризи в Російській імперії та Австро-Угорщини
- •10. Початок Української революції
- •11. Проголошення автономії україНи. Перший універсал.
- •13. Війна Радянської Росії з унр (грудень 1917-1918 рр..)
- •14. IV Універсал уцр
- •15. Центральна рада досягнення та прорахунки
- •16. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського.
- •21. Політика «українізації» в 20-ті роки.
- •Причини і масштаби українізації
- •22. Державний статус урср у складі срср та ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср.
- •23. Вплив неПу на розвиток промисловості та сільського господарства. Причинизгортання новою владою нової економічної політики.
- •Згортання непу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна
- •24. Ослбливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Підсумки індустріалізації
- •25. Політика суцільної колективізації та розселянювання України. Її соціально– економічні наслідки.
- •Сутність колективізації.
- •Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •26. Причини, масштаби і наслідки Голодомору 1932-1933рр. В Україні
- •27. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •29. Соціально–політичне становище українських земель у складі Польщі у 20-30 рр хХст.
- •30. Українськi землi у складi
- •31. Україна напередодні Другої світової війни
- •32. Україна у Великій Вітчизняній війні (червень 1941 – листопад 1942 р.)
- •33. Окупація України. Нацистський «новий порядок». Рух Опору.
- •34.Дві течiї руху на окупованій Україні
- •35. Визволення України від німецько-фашиських загарбників.
- •36. Внесок українського народу в розгром нацизму в 1941-1945рр.
- •37. Українська рср – спів засновниця оон, інших міжнародних організацій.
- •38. Відбудова народного господарства України у повоєнні роки.
- •40. Україна в період «хрущовської відлиги»
- •41.Соціально – економічний розвиток України у 50-60роках.
- •42. Особливості соціально – економічного розвитку України у 50-80 роках.
- •43. Основні форми і напрями опозиційного руху 1950- 1980-х років.
- •44.Політична та духовна спрямованість «шістедисятгиків» в Україні.
- •45. Ідеологізація і русифікація культурного життя 70-80 рр. Політичний курс на злиття націй.
- •46. Активізвція суспільно – політичного життя в Україні після приходу до влади Горбачова.
- •Багатопартійність - наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу.
- •Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні. Основними передумовами формування багатопартійності в Україні були:
- •48. Економічна кризав Україні в 1985-1991рр. Та причини її наростання.
- •1 Грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української рср було засновано законом від 5 липня 1991 р.
- •52. Розгортання державотворчіх процесів в період з 1991р.
- •Початок державотворчих процесів
- •Розгортання державотворчих процесів
- •53. Соціально – економічні процеси в незалежній Україні.
- •54. Конституція України1996р., її значення для стабілізації суспільно – політичного життя.
- •3 Прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формує політико економічну систему.
- •Зовнішня політика України спрямована:
- •У перші роки своєї незалежності Україні вдалося здобути визнання світового співтовариства.
- •58. Здобутки і проблеми сучасної України у сфері науки і освіти
- •59. Культурне і духовне життя України в період незалежності.
- •60. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
Згортання непу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна
Головною причиною відмови від непу слід вважати перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва, забезпечення держави товарним хлібом. Центральний і республіканський апарати не прагнули будувати кооперативний соціалізм. У квітні 1925 р. відбулася XIV конференція ВКП(б), у резолюції якої було записано, що колективізації сільського господарства необхідно приділяти більше уваги, ніж це робилося до цього часу.
Для позитивного вирішення проблеми необхідно було змінювати економічну політику. Формування диктатури Сталіна нерозривно пов'язане із концепцією планової економіки. У грудні 1927 р. XV з'їзд ВКП(б) проголосив пріоритет державного плану над ринком. Директиви з'їзду для складання першого п'ятирічного плану передбачали знищити товарно-грошові відносини.
І на XVI з'їзді ВКП(б) в червні 1930 р. був проголошений курс на «розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту». Цей курс підтримав і XI з'їзд КП(б)У (червень 1930 р.) У рішеннях з'їздів наголошувалося, що соціалістичні відносини (в СРСР і в Україні) починають спиратися на зростаючий соціалістичний сектор в сільському господарстві (радгоспи і колгоспи).
24. Ослбливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні
У 1920-ті pp. за темпами промислового розвитку СРСР суттєво відставав від передових країн Європи. ВКП(б) узяла курс на «побудову соціалізму в окремо взятій країні», перетворення СРСР на мілітаризоване індустріальне суспільство. У грудні 1925 р. на XIV з'їзді ВКП(б) було оголошено курс на проведення індустріалізації. XV з'їзд ВКП(б) (грудень 1927 р.) ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізації народного господарства.
Індустріалізація — це система заходів, спрямованих на створення великого машинного виробництва і прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатності країни.
Причини проведення індустріалізації
· Необхідність створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни за умов ворожого оточення і можливої економічної ізоляції.
· Прагнення влади до зміни соціально-класової структури населення в бік збільшення кількісного складу робітничого класу.
Проведення індустріалізації мало низку труднощів і особливостей. Країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування; суттєво бракувало кваліфікованих кадрів. Головними вадами проведення індустріалізації було те, що вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості, а також мала надзвичайно прискорені темпи.
Складові індустріалізації
*Інвестиції у важку промисловість за рахунок легкої та харчової.
*Примус населення до придбання облігацій державної позики.
*Збільшення випуску й продажу горілчаних виробів.
*Продаж за кордон нафти, газу, деревини, хутра за низькими цінами.
*Використання позаекономічних примусів до праці (соціалістичні змагання, стаханівський рух, неоплачувана праця на суботниках, недільниках).
*Широке використання праці в'язнів.
*Жорсткий режим економії бюджетних коштів.
Індустріалізація здійснювалася відповідно до п'ятирічних планів розвитку народного господарства. У роки першої п'ятирічки (1928—1932 pp.) було збудовано заводи «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Харківський тракторний завод, у наступні п'ятирічки — Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та інші підприємства.