Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Семинар Зачет.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
150.93 Кб
Скачать

1 Грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української рср було засновано законом від 5 липня 1991 р.

До виборчого бюлетеня по виборах Президента України було включено 6 кандидатів — В. Гриньова, Л. Кравчука, Л. Лук'яненка, Л. Табурянського, В. Чорновола, І. Юхновського. Ще один кандидат у Президенти України О. Ткаченко на останньому етапі боротьби зняв свою кандидатуру і закликав виборців голосувати за Л. Кравчука. Опозиція не спромоглася виставити єдиного кандидата: Рух висунув голову Львівської обласної Ради В. Чорновола, однак його лідери І. Драч і М. Горинь, як і Українська республіканська партія, агітували за голову УРП Л. Лук'яненка, Партія демократичного відродження України (ПДВУ) - за керівника Народної Ради в парламенті України академіка І. Юхновського та за одного з лідерів ПДВУ, народного депутата В. Гриньова.

Уже в першому турі, набравши 61,6 % голосів, переміг Голова Верховної Ради України, в недалекому минулому завідуючий ідеологічним відділом ЦК КПУ, секретар ЦК КПУ, Леонід Макарович Кравчук. Він і став першим Президентом незалежної України (1991-1994).

52. Розгортання державотворчіх процесів в період з 1991р.

Початок державотворчих процесів

Здобуття Україною незалежності, закріплене референдумом 1 грудня 1991 р., радикально змінило умови її історичного розвитку.

Незалежність поставила перед українським суспільством і молодою державою нові завдання: демонтаж віджилих структур тоталітарної імперії і створення правової демократичної держави; трансформація адміністративно-командної планової економіки в багатоукладну ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей; національне відродження й консолідація громадян; установлення рівноправних відносин з іноземними державами. Саме ці процеси визначили зміст останнього етапу новітньої української історії, що почався після проголошення незалежності 24 серпня 1991 р.

Вирішувати ці проблеми доводилося в складних умовах. Вони були пов’язані з економічною кризою, що загострилася із середини 80-х років, особливо у зв’язку з невдалими спробами реформування, руйнуванням старої економічної системи й відсутністю чітких уявлень та стратегії побудови нової; гострим політичним протистоянням, несформованістю елементів громадянського суспільства; відсутністю в частини населення, зокрема серед старшого покоління, стійких національно-державних ідеалів.

Розгортання державотворчих процесів

Здобувши реальний статус незалежної держави, Україна розпочала створення ефективної законодавчої, виконавчої та судової влади. Із самого початку Україна проголосила курс на створення демократичної, правової, соціальної держави.

З перших днів незалежності Верховна Рада України розгорнула активну законотворчу діяльність. Наприкінці 1991 — на початку 1992 рр. були затверджені атрибути державності — прапор, гімн, герб, прийнято Закон «Про громадянство України», Закон «Про державний кордон», Указ «Про створення державного митного комітету України», Закон «Про Збройні сили України»; були створені Національна гвардія, частини спеціального призначення, Служба безпеки та інші структури незалежної держави.

Внутрішньополітична ситуація в Україні при президентстві Л. Кравчука (грудень 1991 р.— липень 1994 р.) продовжувала бути дуже складною. Насамперед в країні тривала економічна криза, поглиблювалась інфляція, життєвий рівень населення падав. У цих умовах керівництво країни та Верховна Рада вирішили провести в країні дострокові парламентські вибори в березні 1994 р. і вибори Президента влітку 1994 р.

Чинники, які сприяли державотворчому процесу: Державотворчі традиції.Мирний шлях здобуття незалежності. Підтримка з боку населення. Демократичний вибір. Міжнародне визнання України. Підтримка з боку США та інших держав.

Чинники, які негативно впливали на державотворчий процес: Економічна криза. Корупція вищих ешелонів влади. Тривала відсутність видимих позитивних зрушень сприяла поширенню апатії в суспільстві. Деформованість і незавершеність формування української нації.; Невиробленість національної ідеї.Втручання Росії, яка не змогла змиритися з втратою України.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]