- •1. Становище українських земель на початку хх ст.
- •2. Соціальні рухи в Україні на початку XX ст.
- •3. Українські землі під час Російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Столипінська аграрна реформа
- •5. Стан українських земель напередодні Першої світової війни
- •8. Бойовий шлях усс під час і Світової війни.
- •9. Назрівання суспільної кризи в Російській імперії та Австро-Угорщини
- •10. Початок Української революції
- •11. Проголошення автономії україНи. Перший універсал.
- •13. Війна Радянської Росії з унр (грудень 1917-1918 рр..)
- •14. IV Універсал уцр
- •15. Центральна рада досягнення та прорахунки
- •16. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського.
- •21. Політика «українізації» в 20-ті роки.
- •Причини і масштаби українізації
- •22. Державний статус урср у складі срср та ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср.
- •23. Вплив неПу на розвиток промисловості та сільського господарства. Причинизгортання новою владою нової економічної політики.
- •Згортання непу. Утвердження одноосібної диктатури Сталіна
- •24. Ослбливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Підсумки індустріалізації
- •25. Політика суцільної колективізації та розселянювання України. Її соціально– економічні наслідки.
- •Сутність колективізації.
- •Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •26. Причини, масштаби і наслідки Голодомору 1932-1933рр. В Україні
- •27. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •29. Соціально–політичне становище українських земель у складі Польщі у 20-30 рр хХст.
- •30. Українськi землi у складi
- •31. Україна напередодні Другої світової війни
- •32. Україна у Великій Вітчизняній війні (червень 1941 – листопад 1942 р.)
- •33. Окупація України. Нацистський «новий порядок». Рух Опору.
- •34.Дві течiї руху на окупованій Україні
- •35. Визволення України від німецько-фашиських загарбників.
- •36. Внесок українського народу в розгром нацизму в 1941-1945рр.
- •37. Українська рср – спів засновниця оон, інших міжнародних організацій.
- •38. Відбудова народного господарства України у повоєнні роки.
- •40. Україна в період «хрущовської відлиги»
- •41.Соціально – економічний розвиток України у 50-60роках.
- •42. Особливості соціально – економічного розвитку України у 50-80 роках.
- •43. Основні форми і напрями опозиційного руху 1950- 1980-х років.
- •44.Політична та духовна спрямованість «шістедисятгиків» в Україні.
- •45. Ідеологізація і русифікація культурного життя 70-80 рр. Політичний курс на злиття націй.
- •46. Активізвція суспільно – політичного життя в Україні після приходу до влади Горбачова.
- •Багатопартійність - наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу.
- •Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні. Основними передумовами формування багатопартійності в Україні були:
- •48. Економічна кризав Україні в 1985-1991рр. Та причини її наростання.
- •1 Грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української рср було засновано законом від 5 липня 1991 р.
- •52. Розгортання державотворчіх процесів в період з 1991р.
- •Початок державотворчих процесів
- •Розгортання державотворчих процесів
- •53. Соціально – економічні процеси в незалежній Україні.
- •54. Конституція України1996р., її значення для стабілізації суспільно – політичного життя.
- •3 Прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей - усе те, що формує політико економічну систему.
- •Зовнішня політика України спрямована:
- •У перші роки своєї незалежності Україні вдалося здобути визнання світового співтовариства.
- •58. Здобутки і проблеми сучасної України у сфері науки і освіти
- •59. Культурне і духовне життя України в період незалежності.
- •60. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
23. Вплив неПу на розвиток промисловості та сільського господарства. Причинизгортання новою владою нової економічної політики.
У березні 1921 р. Х з’їзд Російської комуністичної партії (більшовиків) проголосив курс на проведення нової економічної політики (неп). Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Раднарком УРСР прийняли низку розпоряджень, спрямованих на конкретизацію завдань непу в Україні. Їхня cуть полягала в заміні продовольчої розкладки продовольчим податком. Відтепер у селян вилучалися не всі лишки, а заздалегідь установлений податком мінімум. Сплативши продподаток, селяни мали можливість продавати надлишки продукції. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Швидко відроджувалася кооперація. Вона охопила майже 85 % селян. Неп на селі дав результати. 1927 р. в Україні оброблялося на 10 % більше земель, ніж 1913 р. Якщо до 1917 р. основні земельні угіддя знаходилися в руках поміщиків і "куркулів", то за роки непу українське село стало значною мірою середняцьким, виділились і заможні господарі, серед яких було чимало колишніх червоноармійців, червоних партизанів, активних учасників боротьби за радянську владу.
Існувала в Україні й система колективних господарств – колгоспів і комун. Створювали їх переважно біднота, сільські комуністи і комсомольці. Однак колгоспи об’єднували лише 1,2 % селянських господарств і займали 1,4 % земельних площ. У промисловості колишнім власникам поверталися відібрані після 1917 р. невеликі виробництва, заохочувались іноземні капіталовкладення. В Україні з’явилося чимало приватних закладів. Дозволялося засновувати власні фабрики й заводи, брати в оренду націоналізовані раніше підприємства.
У селянських господарствах України зросла продуктивність праці, розширилися площі оброблюваних земель, покращувалося виробництво предметів споживання.
У роки непу посилилася роль товарно-грошових відносин. Державні підприємства переводилися на господарський розрахунок. Ліквідовувалася зрівнялівка в оплаті праці, котра стала залежати від кількості й якості виробленої продукції, а також від економії палива, сировини, раціоналізації виробництва.
Велику роль у піднесенні економіки республіки відіграла проведена в країні грошова реформа (жовтень 1922 р.). В обіг було введено банківський білет, який дорівнював 10 золотим карбованцям – «червінець». Спочатку нова грошова одиниця використовувалася для розрахунку між державними підприємствами, а з 1924 р. з’явилась можливість перейти на «червінець» у повному обсязі.
Комуністична партія намагалася використати для відбудови народного господарства трудовий ентузіазм робітників і селян. Набули популярності суботники і недільники, дні ударної праці тощо.
Незважаючи на труднощі відбудовчого періоду 1925 – 1926 рр., у більшості галузей промисловості Україна вийшла на рівень 1913 р. (особливо це стосувалося легкої та харчової промисловості).
Успіхи відбудови дали змогу реалізувати план ДЕЕЛРО (рос. ГОЭЛРО) (електрифікація країни), що був затверджений у 1920 р. Було прийнято рішення про початок будівництва Дніпрогесу, найбільшої гідроелектростанції в Європі. А загалом в Україні було споруджено 50 електростанцій, у тому числі Харківська, Луганська, Полтавська, Артемівська, що перевищило план у 2 рази.
Однак політика непу не тягла за собою політичні зміни. Республіка, як і раніше, мала формальний суверенітет і виконувала продиктовані з Москви завдання. Ніяких змін не відбулося в партійному будівництві. Компартія України залишалася одним зі загонів РКП(б).
Спроби опозиційної Української комуністичної партії (УКП) об’єднатися з КП(б)У і створити самостійну організацію закінчилися розпуском УКП.
Неп мав і політичні наслідки. Він означав провал політики воєнного комунізму і необхідність стимулювання «більшовицького натиску». Поступове пожвавлення господарського життя, розширення товарного виробництва дрібними підприємцями або непманами призвели до примирення українського селянства з більшовицьким режимом, що сприяло його утвердженню в Україні.