
- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
5.6 Обробка даних засічок
Обробка даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) проводиться аналітичним, змішаним або графічним методом.
Метод обробки даних засічок цілей (орієнтирів, реперів) визначає командир підрозділу залежно від обстановки і наявності часу.
Під час аналітичного методу обробку проводять на обчислювачі СТМ, логарифмічній лінійці, обчислювачі 1В520 або мікрокалькуляторах; при змішаному методі застосовують обчислювач СТМ (логарифмічну лінійку і прилад управління вогнем); при графічному методі обробку проводять на приладі управління вогнем чи карті.
Під час обробки результатів засічок цілей (орієнтирів, реперів), засічених з одного спостережного пункту, проводять перетворення полярних координат у прямокутні рішенням прямої геодезичної задачі.
Обробку засічок цілей (орієнтирів, реперів), засічених з пунктів спряженого спостереження на обчислювачі СТМ, виконують у такому порядку:
завчасно вписують у бланк 3 координати спостережних пунктів: лівого -
, правого -
, а також дирекційний кут бази - (дії 1-3);
після отримання дирекційних кутів по цілі записують у бланк величини
і
(дія 4);
обчислюють відліки А = -
і В = - (дія 5);
обчислюють кут засічки С = А - В або С = - (дія 6);
обчислюють на обчислювачі довжини сторін АС і ВС за формулами:
,
(5.9)
у такому порядку:
1. Індекс движка встановлюють на величину бази ВА по шкалі чисел основного круга.
2. Обертанням рухомого круга підводять під індекс движка значення кута С за шкалою синусів.
3. Індекс движка встановлюють на величину кута В за шкалою синусів і за шкалою чисел основного круга, під індексом знімають значення АС.
4. Індекс движка встановлюють на величину кута А за шкалою синусів і за шкалою чисел основного круга, під індексом знімають значення ВС.
Для визначенні цілих одиниць у відстанях АС і ВС розраховують наближену дальність за формулою
,
(5.10)
Отримані величини записують у бланк (дія 7).
За значеннями дирекційних
кутів
і
розраховують кути
і
(дія 8), а потім (15-00-
)
і (15-00-
)
(дія 9) та обчислюють на обчислювачі
приріст координат
і
за формулами:
,
(5.11)
у такому порядку:
від лівого СП:
1. Початок шкали синусів рухомого круга суміщають з дальністю АС за шкалою чисел основного круга.
2. Індекс движка встановлюють
на величину (15-00-
)
за шкалою синусів і під індексом за
шкалою чисел основного круга знімають
значення
;
3. Індекс движка встановлюють
на величину
за шкалою синусів і під
індексом за шкалою чисел основного
круга знімають значення YА;
від правого СП:
1. Початок шкали синусів рухомого круга ставлять на дальність ВС за шкалою чисел нерухомого круга.
2. Індекс движка встановлюють
на величину 15-
за шкалою синусів і під індексом за
шкалою чисел основного круга знімають
.
3. Індекс движка встановлюють
на величину
за шкалою синусів і під індексом за
шкалою чисел основного круга знімають
значення
.
Бланк 3 – Обчислення результатів засічок цілей з пунктів спряженого спостереження
=
Номер дії |
Точка С
Дія |
Лівий |
Правий |
|
|
|
Лівий |
Правий |
|||||
4 |
АС |
ВС |
|
|
|
|
3 |
ВА |
ВА |
|
|
|
|
5 |
А = АС ВА |
В = ВС ВА |
|
|
|
|
6 |
С = А – В = АС ВС |
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
8 |
RAC |
RBC |
|
|
|
|
9 |
15 RAC |
15 RBC |
|
|
|
|
1 |
ХА |
ХВ |
|
|
|
|
10 |
ХА= |
ХВ= |
|
|
|
|
12 |
Х С = ХА + ХА |
Х С = ХВ + ХВ |
|
|
|
|
14 |
ХСР = ½ (ХС + ХС) |
|
|
|
|
|
2 |
УА |
УВ |
|
|
|
|
11 |
УА= sin(RАС) |
УВ= sin(RВС) |
|
|
|
|
13 |
У С = УА + УА |
УС = УВ + УВ |
|
|
|
|
15 |
У СР = ½ (УС + УС) |
|
|
|
|
Кількість цілих знаків у прирості координат визначають відповідно до розділу 4.4. Отримані прирости координат із своїми знаками записують у бланк (дії 10-11); обчислюють координати цілі з лівого і правого СП, додаючи прирости координат із своїми знаками до координат відповідних спостережних пунктів (дії 12-13).
Якщо різниця координат не перевищує 10 м, то за координати цілі беруть середнє арифметичне. Збіг координат точки С, отриманих за приростами координат стосовно лівого і правого СП, свідчать тільки про відсутність помилок в обчисленнях, але не є контролем правильності вимірювальних робіт при засічці цілі (орієнтира, репера).
Обчислення прямої засічки на логарифмічній лінійці проводять у тій самій послідовності, як і на обчислювачі СТМ, при цьому дальність обчислюють у такому порядку:
від лівого СП:
1. Кінець шкал движка встановлюють проти величини бази ВА за шкалою чисел корпусу лінійки;
2. Риску візира встановлюють на величину кута В за шкалою синусів;
3. Переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С за шкалою синусів або S і Т, а проти початку шкал движка на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність АС.
від правого СП:
1. Кінець шкали движка встановлюють проти величини бази ВА за шкалою чисел корпусу лінійки.
2. Риску візира встановлюють на величину кута А за шкалою синусів.
3. Переміщенням движка підводять під риску візира значення кута С за шкалою синусів або S і Т, а проти початку шкал движку на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність ВС.
Для контролю правильності засічки визначають дальність до цілі за допомогою далекоміра. Різниця у відстанях, отриманих під час засічки, виміряної за допомогою далекоміра, не повинна перевищувати 2% - при використанні стереоскопічного далекоміра і 1% - при використанні квантового далекоміра. При великій різниці засічку з пунктів спряженого спостереження потрібно повторити.
Під час засічки цілі з трьох спостережних пунктів надійним контролем буде схожість координат з двох баз. Різниця між отриманими координатами не повинна перевищувати 50 м.
Вирішення засічки змішаним методом виконують на приладі управління вогнем (ПУВ) і обчислювачі СТМ (логарифмічній лінійці).
Прилад управління вогнем готують до роботи і наносять на нього пункти спряженого спостереження.
Роботу виконують у такому порядку:
за допомогою обчислювача СТМ (логарифмічної лінійки) розраховують дальність до цілі;
на ПУВ встановлюють дирекційний кут з основного спостережного пункту на ціль і закріплюють лінійку дальності гвинтом-затискачем;
переміщують центральний вузол приладу до того часу, поки робочий зріз лінійки не суміститься зі спостережним пунктом на далині, розрахованій від основного пункту до цілі;
за відліковими ноніусами знімають і записують координати цілі.
Для контролю визначають координати цілі стосовно бокового пункту спряженого спостереження. Різниця у координатах не повинна перевищувати 20 м. За кінцеві координати беруть середнє арифметичне.
Обробку даних засічок графічним методом проводять на ПУВ або на карті (планшеті) масштабом не менше 1 : 25000.
Роботу на ПУВ виконують у такому порядку:
готують прилад управління вогнем і наносять за координатами пункти спряженого спостереження;
обертаючи лінійку відстані, встановлюють ноніус кутомірної шкали відповідно до дирекційного кута (відліку) по цілі і закріплюють лінійку дальності гайкою-затискачем;
переміщаючи центральний вузол, зміщують робочій зріз лінійки з точкою бокового спостереження пункту і прокреслюють напрямок на ціль;
на пересіченні прокреслених напрямків ставлять точку, зміщують центр центрального вузла з точкою перетинання напрямків і за координатними лінійками знімають прямокутні координати цілі.
Обробку даних графічним методом при засічці цілі (орієнтира, репера) далекоміром або за допомогою кутомірного приладу і секундоміра проводять на приладі управління вогнем у такому самому порядку, як і при змішаному методі обробки після визначення відстаней.