
- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
Принципова схема стереодалекоміра
Принципова схема стереодалекоміра зображена на рис.2.33, де АВ – база стерео далекоміра; АС – дальність до цілі; α – паралактичний кут.
На кінцях бази розміщені кінцеві відбивачі З, які відхиляють промені світла, що падають на них, на 900 і спрямовують їх в об’єктиви Об, які розміщені за кінцевими відбивачами.
Рисунок 2.32 – Спосіб наведення далекоміра на ціль (об’єкт) (ліворуч уверху правильно, решта – неправильно)
Рисунок 2.33 – Принципова схема стереодалекоміра
Далі промені зустрічають на своєму шляху дзеркала К, які відхиляють їх на 900 по напрямку до окулярів Ок. Зображення, які даються об’єктивами, утворюються у фокальних площинах М, де розміщуються пластинки з вимірювальними марками.
Зображення предметів, що спостерігаються, і вимірювальних марок розглядаються через окуляри Ок. (Фокальною площиною називають площину, що перпендикулярна до оптичної осі стереодалекоміра і проходить через фокус об’єктива).
Стереоскопічні далекоміри, в основу яких покладені подібні оптичні схеми, дуже чутливі до факторів зовнішнього впливу (трясці, зміни температури і т.д.), тому в процесі експлуатації вони вимагають повсякденної вивірки за дальністю і висотою.
Для підвищення точності вимірювання відстані і зручності в експлуатації розроблені схеми далекомірів, які не розладнуються. Найбільш ефективною в цьому відношенні є схема стереодалекоміра з біаксіальним коліматором і марками, що світяться (рис.2.34).
Зорова система І у такій схемі така сама, як у схемі на рис.2.33, і відрізняється лише тим, що у фокальній площині не розміщені вимірювальні марки.
Вимірювальні марки М (рис.2.34) проектуються у поле зору зорової системи із біаксіального коліматора ІІ.
Рисунок 2.34 – Схема стереодалекоміра з біаксіальним
коліматором і марками, що світяться
Права марка М розміщена у головній площині об’єктива Обк і одночасно у фокальній площині лівого об’єктива Обк, ліва марка М – у головній площині лівого об’єктива і одночасно у фокальній площині правого об’єктива.
Отримуючи освітлення від денного світла або від лампочки (через призму П), вимірювальні марки проектуються у поле зору зорової системи освітленими.
Пучки світла, що виходять із біаксіального коліматора, проектують вимірювальні марки М у двох протилежних напрямках (у праву і ліву сторони зорової системи) за допомогою кутових дзеркал Зк, які встановлені безпосередньо перед кутовими дзеркалами Зс (кінцевими відбивачами) зорової системи.
Передні пластини кутових дзеркал Зк, які розміщені проти вхідних вікон стереодалекоміра, покриті відбиваючим шаром, який пропускає промені світла від цілі і відбиває промені світла, які проектують вимірювальні марки із біаксіального коліматора.
Пучки світла, які проектують вимірювальні марки, після відбиття від передніх поверхонь кутових дзеркал коліматора йдуть разом з пучками світла від цілі, які надійшли в стереодалекомір через вхідні вікна.
Далі пучок світла потрапляють у кінцеві відбивачі Зс зорової системи. Проходять об’єктиви Обс і дзеркалами К спрямовуються в окуляр Ок стереодалекоміра.
Біаксіальний коліматор усуває розладнання стереодалекоміра за дальністю, яке може бути викликано незначним зміщенням об’єктивів або вимірювальних марок у площині, що перпендикулярна оптичній осі, в результаті прогину труби, однобічного нагріву і впливу інших механічних факторів.
Для зменшення розладу кінцевих відбивачів Зк їх виготовляють теплостійкими.
Стереодалекоміри, що побудовані за такою схемою, не вимагають систематичної вивірки за дальністю, завдяки цьому вони завжди перебувають у бойовій готовності. Крім того, значно зростає стійкість стереодалекомірів до зовнішнього впливу, внаслідок чого підвищується точність визначення дальності.