- •Рецензент
- •До читача
- •Передмова
- •Законодавство
- •1. Правове регулювання легітимації підприємництва
- •Висновки
- •2. Охоронні засоби правового забезпечення державної реєстрації підприємців
- •Висновки
- •3. Застосування правоохоронного законодавства при ліцензуванні підприємницької діяльності
- •Висновки
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення порядку заняття підприємництвом
- •2. Захист прав підприємців від незаконних дій органів державної податкової служби
- •3. Засоби захисту прав підприємців при порушенні їх незаконними актами інших державних органів
- •Висновки
- •1. Законодавство про захист честі, гідності та ділової репутації підприємців
- •2. Відшкодування моральної шкоди
- •Висновки
- •Законодавство про захист від порушень антимонопольного законодавства україни
- •1. Заборона зловживання монопольним становищем на ринку
- •Висновки
- •2. Неприпустимість антиконкурентних узгоджених дій
- •Висновки
- •3. Заборона дискримінації суб'єктів господарювання
- •Висновки
- •4. Санкції за порушення антимонопольного законодавства
- •Висновки
- •5. Контроль за економічною концентрацією підприємців в Україні
- •1. Поняття недобросовісної конкуренції
- •2. Правові засоби захисту від недобросовісної конкуренції
- •Висновки
- •1. Поняття реклами та суб'єктів рекламної діяльності
- •2. Загальні законодавчі вимоги щодо реклами
- •3. Законодавчі обмеження щодо рекламування деяких видів продукції
- •4. Недобросовісна реклама
- •Висновки
- •1. Поняття адміністративно-правових охоронних засобів у сфері підприємництва України
- •2. Види адміністративно-правових засобів захисту підприємництва
- •Висновки
2. Види адміністративно-правових засобів захисту підприємництва
Виходячи з поняття адміністративно-правових засобів захисту, до їх числа можна віднести ряд передбачених у законодавстві про підприємництво примусових засобів впливу.
1. Тимчасове припинення (зупинення) діяльності — одна з поширених адміністративно-правових санкцій.
Це, наприклад, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, передбачене Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і врегульоване Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій — тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності і застосування режиму індивідуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовніш-
Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение. — К, 1986. — С. 127; Кивалов С. В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенннх правил). — Одесса. — 1997. - С. 66.
ньоекономічних відносин і валютного регулювання, затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (МЗЕЗторг) від 5 червня 1995 р. № 103 в редакції від 28 квітня 1998 р. № 248.
Ця санкція передбачає позбавлення права займатися зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів усіх форм власності та іноземних суб'єктів господарської діяльності при проведенні експортно-імпортних операцій з товарами (послугами), її підставами є: порушення суб'єктом податкового, валютного, митного та іншого законодавства стосовно сфери зовнішньоекономічної діяльності; виявлення валютних цінностей, розміщених з порушенням встановленого порядку на рахунку і внесках за межами України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, інші порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних із ним законодавчих актів України, здійснення дій, що можуть завдати шкоди інтересам національної економічної безпеки (п. 2 Положення).
Тимчасове припинення діяльності підприємств передбачено Положенням про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, затвердженим постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 р.1. Діяльність вищезазначених господарюючих суб'єктів тимчасово припиняється у разі, якщо інші заходи впливу не дали чи не дадуть належних результатів, зокрема:
повторного виявлення протягом 90 календарних днів одного й того ж порушення (наприклад, обману спо живачів);
виявлення недоліків, причини яких не можна усуну ти негайно, а подальша діяльність його може запо діяти шкоду життю, здоров'ю чи майну споживачів;
Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 5. — Ст. 34.
236
237
• невиконання господарюючими суб'єктами приписів державних органів у справах захисту прав споживачів про припинення порушень прав споживачів (п. З Положення).
Тимчасове припинення діяльності передбачає зупинення на певний час (до усунення виявлених недоліків) роботи структурних підрозділів, пов'язаних з обслуговуванням споживачів і реалізацією (виробництвом) товарів (п. 6 Положення). Тобто за змістом законодавства тимчасове припинення — це зупинення діяльності. Вважаємо точнішим вживання терміна "зупинення", оскільки він підкреслює відміну від припинення, що має остаточний характер.
За порушення правил здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності деякі нормативні акти передбачають тимчасове зупинення не всієї діяльності, а окремих її видів (окремих операцій). Так, згідно зі ст. 39 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"1 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і її територіальні відділення у разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, а також у статуті та правилах фондової біржі, можуть, зокрема, зупиняти на строк до одного року передплату і продаж цінних паперів і зупиняти на певний строк укладення угод щодо деяких видів діяльності з випуску та обігу цінних паперів.
Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів і застосування санкцій, затверджені наказом № 2 Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 9 січня 1997 р., називають поряд із зазначеними у законі також дві інші санкції — припинення допуску цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі і зупинення всіх операцій на банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасування у судовому порядку рішення про накладення штрафу (пункти 10.10 та 10.11).
1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 38. - Ст. 508.
238
Вважаємо неправильним те, що підзаконний відомчий нормативний акт збільшує кількість санкцій, передбачених у законі за порушення законодавства про цінні папери.
2. Тимчасове зупинення операцій на банківських рахунках суб'єкта підприємництва.
Це, наприклад, зупинення операцій платників податків, інших платежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій щодо сплати податків, інших платежів у разі:
відмови у проведенні документальної перевірки чи недопущення посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням інших об'єктів оподаткування незалежно від їх місцезнаходження, обладнання, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що їх застосовують для розрахунків за готівку із споживачами, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
неподання органам державної податкової служби та її посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків), декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;
непред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;
порушення підприємством, установою, організацією, громадянином—суб'єктом підприємницької діяльності встановленого законом порядку реєстрації в органі державної податкової служби як платників податків, відсутності обліку об'єктів оподаткування або коли існує реальна загроза витрачання коштів чи відчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку є єдиним засобом відшкодування збитків, завданих державі, у зв'язку з неплатоспроможністю юридичної особи, що переві-
239
ряється (ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні")1.
Прикладом також може бути зупинення всіх операцій на банківських рахунках юридичної особи до виконання або скасування у судовому порядку рішення про накладення штрафу у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих згідно з чинним законодавством цінних паперів або діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії). Ця санкція застосовується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до п. 5 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/972.
3. Застосування індивідуального режиму ліцензування. У разі застосування цієї санкції суб'єктові господарської діяльності необхідно отримати індивідуальний письмовий дозвіл МЗЕЗторгу на здійснення зовнішньоекономічної операції. Підставою до її застосування є порушення суб'єктами положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо антимонопольних заходів, заборони демпінгу та інших визначених у ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави. Цю санкцію щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності застосовують у разі порушення законодавства в цій сфері діяльності, коли ці порушення безпосередньо не можуть завдати шкоди інтересам національної економічної безпеки держави (п. З Положення).
Відповідно до п. 6.1 Положення від 5 червня 1995 р. в редакції від 28 квітня 1998 р. № 248 індивідуальному ліцензуванню підлягають усі без винятку види зовнішньоекономічних операцій, передбачених ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що їх здійснюють суб'єкти господарювання, до яких застосова-
1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 15. - Ст. 84.
2 Офіційний вісник України. - 1997. - № 7, 8. - С. 113-121.
240
но режим індивідуального ліцензування. Згідно з п. 6.4 Положення видачу разових ліцензій суб'єктам підприємницької діяльності, до яких застосовано режим індивідуального ліцензування, здійснюють Управління експортно-імпортного контролю МЗЕЗторгу, Міністерство торгівлі, зовнішніх економічних зв'язків і захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління зовнішньоекономічних зв'язків.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких у встановленому порядку застосовано спеціальну санкцію у формі тимчасового зупинення цієї діяльності або індивідуального ліцензування, не мають права укладати угоди доручення, комісії, агентські, спільної діяльності і співробітництва, консигнації, дилерські, дистриб'ютерські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням, або передачу майна у термінове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності (п. 1 наказу МЗЕЗторгу від 27 липня 1996 р. № 467). Таку ж заборону встановлено для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що укладають договори з іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано ті самі санкції (п. 2 наказу МЗЕЗторгу від 27 липня 1996 р. № 467).
4. Застосування антидемпінгових процедур — передбачено ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Підстава — здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності демпінгу.
Згідно із законодавчим визначенням демпінг — це продаж товару за цінами нижчими контрактних цін на міжнародних товарних ринках за умови, що низький рівень цін не зумовлений відповідним рівнем витрат виробництва цього товару (ст. 1 закону). Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" від 25 серпня 1994 р. при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експорт-
241
них та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоекономічні) ціни мають відповідати цінам, що склалися або складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обгрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.
Ця санкція застосовується Міжвідомчою комісією з питань антидемпінгових розслідувань з експорту товарів походженням з України МЗЕЗторгу України за рішенням суду або арбітражного суду України чи за представленням правоохоронних органів України.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосування індивідуального режиму ліцензування та антидемпінгових процедур є охоронними засобами — санкціями за вчинені правопорушення, їх слід відрізняти від звичайних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що їх постійно застосовує держава, зокрема митно-тарифних засобів, тобто стягнення митних зборів (митний тариф, інші податки на імпорт і експорт), а також квотування, ліцензування та інших, нетарифних засобів, що відрізняються від митних зборів. На відміну від постійних ці засоби є тимчасовими, їх . застосуванню передує спеціальне розслідування, що проводиться у встановленому законом порядку.
З другого боку, слід відрізняти зазначені охоронні засоби, що є санкціями за вчинені правопорушення, від захисних засобів, що не є такими, зокрема обмеження імпорту товару.
5. Обмеження імпорту товару.
Обмеження імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ (СОТ) регулюється Положенням про порядок застосування обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ (СОТ), затвердженим Указом Президента України від 27 червня 1996 р. № 478/961. У ньому обмеження імпорту товару визначено
1 Голос України. - 1996. - № 129-130.
242
як тарифні або нетарифні (кількісні) засоби, що їх застосовують у встановленому порядку щодо імпорту певного товару за умови, що товар імпортується в Україну у кількостях, які зростають в абсолютних величинах, або щодо обсягів виробництва цього товару в Україні, що призводить або може призвести до заподіяння серйозної шкоди галузі національного виробництва. Серйозною шкодою вважається значне загальне ослаблення на внутрішньому ринку України позицій галузі національного виробництва щодо певного товару; загрозою заподіяння такої шкоди є наближення серйозної шкоди, яка неминуче випливає з обставин, що склалися на внутрішньому ринку України (п. 2).
6. Відмова у державній реєстрації суб'єктів підприємництва, зовнішньоекономічних договорів, іноземних інвестицій, відмова у видачі ліцензії.
Це, наприклад:
а) відмова у реєстрації зовнішньоекономічних договорів відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 7 листопада 1994 р. і затвердженого цим Указом Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
У реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути відмовлено, якщо: подано не всі документи, передбачені п. З Положення; умови зовнішньоекономічного договору (контракту) не відповідають законодавству України; до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), застосовано санкції згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів походженням з України; вичерпано імпортні квоти (контингенти), встановлені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; до іноземного контрагента зовнішньоекономічної діяльності України застосовано режим індивідуального ліцензування відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяль-
243
ність"; є офіційна інформація щодо порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства України;
б) відмова у видачі індивідуальної ліцензії на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України. Видача такої ліцензії передбачена Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. № 229і.
Підстави для відмови у видачі індивідуальної ліцензії передбачені у п. 5 Положення: подання документів, що свідчать про намір резидента здійснити майнову інвестицію, яка не може бути предметом інвестування; виявлення у поданих документах недостовірної інформації; невідповідність поданих документів вимогам законодавства України; порушення проти заявника справи про банкрутство; заборона або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені законодавством країни, куди мають інвестуватися майнові цінності.
У Порядку прийняття і розгляду МЗЕЗторгом документів для одержання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженому наказом МЗЕЗторгу України від 26 березня 1996 р. № 171, поряд із вищезазначеними названо ще дві підстави: подання заявником не всіх документів, передбачених п. З Положення; наявність у резидента обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності (п. 8).
Вважаємо невиправданим, що цей засіб захисту та його підстави закріплені у підзаконних нормативних актах (особливо те, що відомчий нормативний акт розширив підстави її застосування), а також те, що ці акти не передбачають можливості оскаржити відмову у видачі ліцензії в судовому порядку;
в) відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р.
1 Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - № 8. - Ст. 285.
Відповідно до ст. 13 цього закону підставою для відмови у реєстрації іноземних інвестицій є тільки порушення встановленого порядку реєстрації. Однак формулювання підстав такої відмови у Положенні про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928і, відрізняється від встановленого законом. Згідно з п. 9 Положення відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам Положення. Оскільки таке формулювання не відповідає тому, що є в законі, його слід привести у відповідність із законом.
7. Вилучення товарів, документів та інших предметів. Це, зокрема, вилучення неякісних товарів, документів
та інших предметів відповідно до Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів, затвердженого постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 р.2. Вилученню з обігу підлягають партії товарів, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, а їх недоліки не можуть бути усунені на місці; документи, що свідчать про порушення прав споживачів; предмети — засоби виміру, що не відповідають вимогам нормативних документів (п. З Положення).
8. Припинення (заборона) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва това рів, виконання робіт і надання послуг відповідно до Поло ження про порядок припинення (заборони) господарюю чими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і ви робництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, за твердженого постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 р.
1 Зібрання постанов Уряду України. — 1996. - № 16. - Ст. 439. Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 5. — Ст. 34.
244
245
9. Примусове припинення (ліквідація або реорганізація) суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням суду (арбітражного суду).
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про підприємництво" діяльність підприємця може бути припинена як у добровільному порядку (з власної ініціативи підприємця), так і примусовому порядку (на підставі рішення суду або арбітражного суду У випадках, передбачених законодавством України).
Це, наприклад, примусова ліквідація господарського товариства на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства (підпункт "в" ч. 4 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства")1.
Такими, що систематично порушують законодавство, слід вважати господарські товариства, які раніше двічі допускали порушення законодавства і вчинили його знову, незалежно від того, чи притягалися вони до відповідальності за попередні порушення. Як виняток з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних із характером вчиненого порушення законодавства, причин його здійснення, тривалості у часі та наслідків систематичним може бути визнано і повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, яке свідчить про явне і умисне нехтування його вимогами з боку товариства (наприклад, здійснення без спеціального дозволу (ліцензії) підприємницької діяльності, щодо якої чинним законодавством встановлено обмеження) та (або) потягло за собою наслідки у вигляді значної шкоди, завданої державі, юридичним чи фізичним особам (п. 16 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12 вересня 1996 р. № 02-5/334).
Прикладом примусової реорганізації суб'єкта підприємництва є примусовий поділ монопольних утворень за
1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682.
246
рішенням Антимонопольного комітету України згідно з антимонопольним законодавством.
10. Безоплатне вилучення у судовому порядку прибутку, незаконно отриманого у результаті порушення законодав ства.
Це, наприклад, вилучення судом чи арбітражним судом до державного бюджету прибутку, незаконно одержаного суб'єктами підприємницької діяльності внаслідок порушення статей 4 і 5 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (ст. 21).
11. Визнання недійсними актів управління ненорматив ного характеру.
Це, наприклад, визнання у судовому порядку недійсними незаконних актів державних органів про відмову у державній реєстрації суб'єктів підприємництва, у видачі ліцензії на здійснення деяких видів діяльності.