- •Рецензент
- •До читача
- •Передмова
- •Законодавство
- •1. Правове регулювання легітимації підприємництва
- •Висновки
- •2. Охоронні засоби правового забезпечення державної реєстрації підприємців
- •Висновки
- •3. Застосування правоохоронного законодавства при ліцензуванні підприємницької діяльності
- •Висновки
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення порядку заняття підприємництвом
- •2. Захист прав підприємців від незаконних дій органів державної податкової служби
- •3. Засоби захисту прав підприємців при порушенні їх незаконними актами інших державних органів
- •Висновки
- •1. Законодавство про захист честі, гідності та ділової репутації підприємців
- •2. Відшкодування моральної шкоди
- •Висновки
- •Законодавство про захист від порушень антимонопольного законодавства україни
- •1. Заборона зловживання монопольним становищем на ринку
- •Висновки
- •2. Неприпустимість антиконкурентних узгоджених дій
- •Висновки
- •3. Заборона дискримінації суб'єктів господарювання
- •Висновки
- •4. Санкції за порушення антимонопольного законодавства
- •Висновки
- •5. Контроль за економічною концентрацією підприємців в Україні
- •1. Поняття недобросовісної конкуренції
- •2. Правові засоби захисту від недобросовісної конкуренції
- •Висновки
- •1. Поняття реклами та суб'єктів рекламної діяльності
- •2. Загальні законодавчі вимоги щодо реклами
- •3. Законодавчі обмеження щодо рекламування деяких видів продукції
- •4. Недобросовісна реклама
- •Висновки
- •1. Поняття адміністративно-правових охоронних засобів у сфері підприємництва України
- •2. Види адміністративно-правових засобів захисту підприємництва
- •Висновки
1. Поняття недобросовісної конкуренції
Конкуренція — це змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Таке законодавче визначення цього терміна дано в ст. 1 Закону України "Про обмеження монополізму...".
Конкуренція — важливий інструмент ринку і закон товарно-грошових відносин, найсильніший засіб зниження цін і задоволення споживчого попиту. Оскільки конкуренція є потужним інструментом ринкової економіки, без якої не можуть розвиватися ринкові відносини, її всіляко заохочує і захищає держава.
Навпаки, недобросовісна конкуренція не допускається державою, оскільки вона руйнує конкурентні відносини і завдає істотної „шкоди конкуренції і конкурентам — суб'єктам підприємницької діяльності, а також споживачам. Здійснення підприємцями прав, у тому числі і в конкурентних відносинах, не повинно зачіпати прав і законних інтересів інших осіб. Оскільки недобросовісна конкуренція зачіпає права і законні інтереси інших осіб, вона заборонена законом. Законодавство забороняє недобросовісну (нечесну) поведінку підприємців, що завдає шкоди інтересам інших підприємців і водночас створює загрозу суспільним інтересам у забезпеченні ефективних конкурентних процесів в економіці в цілому. Заборона недобросовісної конкуренції зафіксована у ст. 42 Конституції України.
164
І
З прийняттям 7 червня 1996 р. Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"1 (див. Додаток) правове регулювання захисту господарюючих суб'єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної конкуренції було відокремлено від антимонопольного законодавства, внаслідок чого підкреслено самостійність цієї галузі правового регулювання і її відміна від обмеження монополістичної діяльності. Цей закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції під час підприємницької діяльності за умов ринкових відносин. Він створює сприятливі умови захисту прав учасників ринкових відносин, основи цивілізованої економічної конкуренції. У ст. 7 Закону України "Про обмеження монополізму..." зазначено, що правові основи захисту від недобросовісної конкуренції визначаються Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
До 1 січня 1997 р. відповідно до ст. 7 Закону України "Про обмеження монополізму..." лише чотири правопорушення визнавалися недобросовісною конкуренцією. Названі в законі чотири правопорушення не вичерпували поняття "недобросовісна конкуренція", яке вимагає уточнення і розширення. Перелік заборонених дій, що визнаються недобросовісною конкуренцією, не повинен мати вичерпний характер, адже з розвитком ринкових відносин з'являтимуться нові види недобросовісних антикон-курентних дій суб'єктів підприємницької діяльності, спрямовані на обмеження конкуренції, що зумовлюватиме необхідність доповнень закону.
У Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поняття "недобросовісна конкуренція" визначено як будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності (ст. 1). Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2—4 цього закону. Названі безпосередньо в законі дії не є винятково недобросовісною конкуренцією. Отже, закон відмовився від
1 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 36. - Ст. 164.
165
обмеженого переліку видів протиправної поведінки, які визнаються недобросовісною конкуренцією. Таким чином, усяка поведінка, засіб конкурентної боротьби, які будь-яким чином суперечать звичаям чесної підприємницької практики, пов'язані з порушенням прийнятих на ринку норм і правил, що мають місце у відносинах між конкуруючими суб'єктами, можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією.
У законі визначено три види правопорушень: 1) неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання; 2) створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; 3) неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
Про поширеність в Україні недобросовісної конкуренції свідчить той факт, що протягом лише у 1996 р. Анти-монопольний комітет України розглянув 212 справ про недобросовісну конкуренцію, що у 2,7 раза більше, ніж за 1995 р. Підставами для розгляду цих справ були заяви споживачів (3), підприємців (39), звернення органів влади та самоврядування (6). За власною ініціативою органів Комітету було порушено 220 справ1.
Недобросовісна конкуренція регламентується законами більшості країн СНД. Дії підприємців, що визнаються недобросовісною конкуренцією, багато в чому однакові в країнах СНД, які здійснюють трансформацію до ринкової економіки, і схожі з подібними нормами у світовій практиці. До них належать:
поширення неправдивих, неточних або перекручених відомостей, здатних завдати шкоди іншому господа рюючому суб'єктові або його діловій репутації;
введення споживачів в оману щодо характеру, засобу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;
некоректне порівняння господарюючим суб'єктом у процесі його рекламної діяльності товарів, що ство-
1 Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 19.
166
рюються або реалізуються ним, з товарами інших господарюючих суб'єктів;
самовільне використання товарного знаку, фірмового найменування або маркування товару, а також ко піювання форми, упаковки, зовнішнього оформлен ня товару іншого господарюючого суб'єкта;
одержання, використання, розголошення науково- технічної, виробничої або торгової інформації, у тому числі комерційної таємниці, без згоди її влас ника.
Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема підлягають забороні:
всі дії, здатні будь-яким способом викликати змішу вання стосовно підприємства, продуктів або промислової чи торговельної діяльності конкурента;
неправдиві твердження при здійсненні комерційної діяльності, здатні дискредитувати підприємство, продукти або промислову чи торговельну діяльність конкурента;
вказівки або твердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести гро мадськість в оману відносно характеру, способу виготов лення, якостей, придатності до застосування або кількос ті товарів (ст. 10-Ьіз).
Франція не має спеціального закону проти недобросовісної конкуренції, який би встановлював специфічні правила конкурентного права. Цивільне конкурентне право було розвинуте в судових рішеннях, грунтуючись на статтях 1381 і 1382 Цивільного кодексу Франції, що встановлюють відповідальність за винні дії, які завдають шкоди іншим особам. Кримінальне конкурентне право було розвинуте, грунтуючись на ст. 44 закону 73-1993 від 27 грудня 1973 р. (що встановила покарання за обманну рекламу) і ст. 422 Кримінального кодексу, що встановлює кримінальну відповідальність за певні порушення чужого товарного знака. Французька правова наука розрізняє не-
167
добросовісну конкуренцію і заборонену конкуренцію (конкуренцію, заборонену законом або контрактом)1.
В Іспанії недобросовісна конкуренція визначається як конкуренція для притягнення клієнтів соціальне неприйнятними засобами, що суперечать комерційній моралі, яка визначена традицією і звичаєм. На думку іспанських учених, недобросовісна конкуренція ставить під загрозу два інтереси: з одного боку, захист комерційних цінностей і легітимних можливостей, які існують для всіх конкурентів у вільному розвитку їх осіб, і рівної можливості законно досягти комерційної мети, з іншого — захист споживача і справжньої мети вільної конкуренції, що вимагає притягнення клієнтів без обману і соціальне прийнятними способами. Істотним протизаконним елементом недобросовісної конкуренції є обман, спрямований щодо інших конкурентів або обман громадськості2.
У німецькій літературі основними формами недобросовісної конкуренції називаються: неприйнятний вплив на прийняття клієнтом рішення шляхом обману та іншими засобами ( наприклад, відправлення товарів, що не замовлялися, нав'язливі форми реклами тощо); пере-шкодження конкуренту у вільному доступі на ринок (наприклад, бойкотування певного конкурента); безсовісна експлуатація результатів чужої праці (наприклад, точне копіювання технічних виробів конкурента, щоб недобросовісно використати їх добру репутацію); одержання переваг у конкуренції шляхом порушення законів (наприклад, недодержання норм безпеки виробів з метою більш дешевого виробництва, ніж у підприємств-кон-курентів)3.
Асіуеіїізіщ; Ьа\у іп Еигоре апсі МогІЬ Атегіса. — оєуєпієг: Возіоп: Кішуег Ьа\у апсі Тахаіїоп РиЬизЬегз. - 1992. - Р. 112.
2 Неппепе§і1с1о Вауіоз Соггога. Тгаїасіо сіє ВегесЬо Ішішігіаі. Оіз- сірііпа сіє 1а сотреіепсіа. — Масіші: Сіуіїаз, 1978. — Р. 58; ІМагІе у сіє Во£аги11. Сопзитег Ье£І5Іаііоп іп Браіп. — Вгихеїіе: 5Іогу—Бсіепііа, 1987. - Р. 64.
3 Нойффер Й. Т. Основи законодательсгва протав недобросовест- ной конкуренции // Основи немецкого торгового й хозяйственного права. - М., 1995. - С. 77.
168
У законі Китаю проти недобросовісної конкуренції зазначається, що термін "недобросовісна конкуренція" стосується дій підприємців, які порушують цей закон, законні права та інтереси інших підприємців, руйнуючи соціальний та економічний порядок (ст. 2). Зокрема, в законі вказано, що підприємці не можуть брати участь у ринковій торгівлі і завдавати шкоди конкурентам такими недобросовісними методами: 1) видавати товарний знак іншої особи за свій власний; 2) неправомірно використовувати ім'я, упаковку відомих товарів або схожих з відомими товарами, що вводить покупців в оману стосовно цих товарів; 3) неправомірно використовувати найменування підприємства або ім'я іншої особи, що вводить людей в оману; 4) використовувати на товарах позначення якості, що є підробленими або використовуються без дозволу, фальсифікувати місце походження товарів або неправдиво заявляти про їх якість1.
ВИСНОВКИ
Аналіз поняття недобросовісної конкуренції в Україні і порівняння його із зарубіжними аналогами дає можливість зробити такі висновки.
Недобросовісна конкуренція — це порушення правил поведінки, які склалися, широко застосовуються у підприємництві та визнаються підприємцями як обов'язкові ділові норми, що завдає шкоди відносинам добросовісної конкуренції і свободи у підприємницькій діяльності.
Слід припустити, що кількість видів правопорушень, які є недобросовісною конкуренцією, і перелік їх складів, що створюють загрозу безпеці конкурентного процесу в ринковій економіці, розвиватимуться протягом часу, зумовлені не тільки зміною соціально-економічних умов в Україні і розвитком підприємницької діяльності, а й змі-
о£
ТЬе Епсусіоресііа о£ СЬіпезе Ьа\у: Маїіопаї апсі Ке§іопа1 СЬіпа. Уоі. II. — Ноп£ Коп£: Азіа ілту апсі Ргасіісе. — 1995.
169
ною конкурентного законодавства, спрямованого на досягнення балансу між забезпеченням свободи підприємницької діяльності та її стабільністю і захищеністю.