- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- •«Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- •Одеса онахт 2012
- •Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- •1. Загальні положення
- •2. Відбір проб і загальні визначення
- •3. Підготовка проб до аналізу
- •Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- •Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- •4. Завдання
- •5. Питання для самоперевірки
- •1. Загальні положення
- •2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- •3. Загальні правила поведінки з реактивами
- •4. Розчини і концентрації
- •4. Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- •Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- •1.Загальні положення.
- •2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- •1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- •2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- •2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- •3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- •4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- •4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- •4.4. Консистенція
- •5. Завдання
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- •4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- •5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- •6. Визначення активної кислотності
- •7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- •1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- •2. Визначення вологості стандартним методом
- •2.1. Загальні положення
- •3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- •2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- •2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- •2.3. Визначення масової частки вологи
- •2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- •Обробка результатів
- •Визначення вологості без попереднього підсушування
- •3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- •Порядок роботи
- •3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- •Проведення дослідів
- •5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- •5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- •4. Завдання
- •5.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- •2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- •Визначення масової частки азоту
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- •2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- •2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- •Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- •3. Питання для самоперевірки
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- •1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- •Контрольний дослід
- •1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- •2. Основні положення
- •2.1. Порядок виконання роботи
- •2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- •Аналіз одержаних результатів
- •2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- •3. Завдання
- •4.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- •Додаткова
2.Порядок виконання роботи
2.1. Визначення масової частки золи в цукрі-піску кондуктометричним методом
Хід визначення.
Розчиняють 31,3±0,1 г цукру-піску в дистильованій воді в мірній колбі на 100 см3 і доводять до мітки при 20 "С (або розчиняють 28,0±0,1 г цукру-піску у воді й доводять кількість розчину до 100 г). Розчин фільтрують через паперовий беззольний фільтр, перші 10 см3 фільтрату зливають. Перед вимірюванням гніздо кондуктометра споліскують досліджуваним розчином» після чого розчин заливають у гніздо кондуктометра і визначають його електропровідність. Попередньо визначають питому електропровідність дистильованої води. Величина питомої електропровідності дистильованої води має бути-не більшою 2,0 мкСм/см.
Обчислення результатів
Масову частку золи, %, у цукрі обчислюють за формулою
(9.1)
де 6-104 — коефіцієнт перерахунку питомої електропровідності на вміст золи при 28 % СР/100 см8; а — питома електропровідність досліджуваного розчину цукру, мкСм/см; 0,35 — поправка на питому електропровідність води при 28 % СР/100 см3; аг — питома електропровідність дистильованої води, мкСм/см.
В кондуктометрах, що градуйовані у відсотках золи, числове значення масової частки золи видається безпосередньо на табло приладу. Якщо визначення проводиться при температурі, що відрізняється від 20 "С, вводять поправку на температуру за умови, що відхилення температури не перевищує 5 С.Поправку, мкСм/см, обчислюють за формулою
(9.2)
Значення поправки на температуру віднімають від значення, одержаного під час дослідження проби, якщо температура вища 20 "С, і додають, якщо температура нижча 20 "С. За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,001 %.
2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
Хід визначення.
10 г соку переводять у конічну колбу місткістю 250 см3, додають 100 см3 дистильованої води, 5 см3 аміачного буферного розчину, 1 см8 2 % -го розчину Nа2S (для зв'язування іонів Fе2+, Сu2+, які заважають визначенню переходу забарвлення індикатора внаслідок утворення темно забарвлених комплексів), сім-вісім крапель індикатора кислотного хромового темно-синього. Суміш титрують 1 /28 н. розчином трилону Б до переходу Забарвлення від червоного до синього. Попередньо проводять "глухий" дослід з 100 см3 дистильованої води і вводять поправку до загальної витрати трилону Б.
Обчислення результатів
Масову частку солей кальцію і магнію в соку II сатурації, % СаО, обчислюють за формулою
де Vг, V2 — об'єми 1/28 н. трилону Б, витраченого для титрування відповідно досліджуваного розчину і дистильованої води, см3; н — наважка продукту, г; К — поправковий коефіцієнт до титру розчину трилону Б.
Масову частку солей кальцію і магнію, %, перераховують на 100 частин сухих речовин за формулою