- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- •«Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- •Одеса онахт 2012
- •Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- •1. Загальні положення
- •2. Відбір проб і загальні визначення
- •3. Підготовка проб до аналізу
- •Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- •Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- •4. Завдання
- •5. Питання для самоперевірки
- •1. Загальні положення
- •2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- •3. Загальні правила поведінки з реактивами
- •4. Розчини і концентрації
- •4. Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- •Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- •1.Загальні положення.
- •2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- •1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- •2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- •2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- •3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- •4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- •4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- •4.4. Консистенція
- •5. Завдання
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- •4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- •5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- •6. Визначення активної кислотності
- •7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- •1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- •2. Визначення вологості стандартним методом
- •2.1. Загальні положення
- •3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- •2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- •2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- •2.3. Визначення масової частки вологи
- •2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- •Обробка результатів
- •Визначення вологості без попереднього підсушування
- •3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- •Порядок роботи
- •3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- •Проведення дослідів
- •5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- •5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- •4. Завдання
- •5.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- •2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- •Визначення масової частки азоту
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- •2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- •2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- •Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- •3. Питання для самоперевірки
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- •1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- •Контрольний дослід
- •1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- •2. Основні положення
- •2.1. Порядок виконання роботи
- •2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- •Аналіз одержаних результатів
- •2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- •3. Завдання
- •4.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- •Додаткова
2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
Апаратура, що використовується:
– шафа сушильна електрична СЕШ-3М, що забезпечує створення і підтримку температури 100...140 °С із похибкою ± 2 °С;
– ваги лабораторні з допустимою похибкою 0,01 г і з межею зважування 200 г;
– млин лабораторний ЛЗМ або іншого типу, що забезпечує подрібнювання зерна до дисперсності, аналогічної ЛЗМ;
– сито з решітчастого полотна з круглими отворами 0...5,0 мм;
– сита № 1 і 08;
– бюкси металеві з кришкою висотою 20 мм і діаметром 48 мм;
– бюкси із сітчастим дном і кришкою (сітчасті) із розміром отворів сітки 0,45 мм, висотою 15 мм, і = 77 мм;
– ексикатори скляні з фарфоровими вставками;
– кальцій хлористий або сірчана кислота;
– совок для проб;
– годинник сигнальний.
Підготовка до визначення
Для визначення вологості із середньої проби, виділеної за ДСТУ 13586.3-83, відбирають (30010) г зерна.
Зерно, що має температуру нижче температури звичайних лабораторних умов (25±5) °С, витримують у закритому посуді до температури навколишнього середовища.
У виділеному зерні визначають вологість електровологоміром.
Для зерна з вологістю до 17 % визначення проводять без попереднього підсушування.
Для зерна з вологістю понад 17 % визначення проводять із попереднім підсушуванням.
Проведення визначення
У просушену і зважену сітчасту бюксу з підготовленого зерна з різних місць (по висоті, із середини і по периметру) відбирають совком наважку масою 20,0±0,1 г. Бюкси закривають і зважують. Бюкси з наважками зерна поміщають у сушильну шафу при температурі 110 °С і сушать при 105 °С. Пшеницю і жито при W до 20 % сушать 4 хв, овес – 3 хв, ячмінь – 5 хв.
По закінченні попереднього підсушування бюкси з зерном виймають, охолоджують і зважують.
Підсушену й охолоджену наважку зерна переносять у млин і подрібнюють пшеницю, жито – 30 с, овес і ячмінь – 60 с.
Крупність помелу періодично контролюють просіюванням вручну на ситах із № 1 і 08 протягом 3 хв. У здрібненому продукті прохід сита 08 повинен складати не менше 50 %, схід № 1 не більше 5 %.
Подрібнене зерно переносять у дві попередньо зважені чисті і просушені металеві бюкси і маси кожної наважки доводять до (5,00± 0,05) г.
Бюкси з наважками поміщають у сушильну шафу з температурою 130 °С, при цьому в гніздо ставлять кришку, а на кришку бюксу. Подрібнене зерно всіх культур, крім кукурудзи, висушують 60 хв, кукурудзу – 90 хв.
Після закінчення експозиції висушування бюкси з подрібненим зерном витягають із шафи, закривають кришками і переносять у ексикатор до повного охолодження, приблизно на 20 хв (але не більше 2 год). Охолоджені бюкси з подрібненим зерном зважують до другого знака і ставлять в ексикатор до кінця підрахунків.
Результати всіх зважувань вносять у табл. 2.
Таблиця 2
Зразок |
Номер бюкси |
|
Вологість, % |
Середня вологість, % |
|||
пустої бюкси |
бюкси з продуктом |
продукту |
бюкси з продуктом після висушування |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|