- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- •«Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- •Одеса онахт 2012
- •Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- •1. Загальні положення
- •2. Відбір проб і загальні визначення
- •3. Підготовка проб до аналізу
- •Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- •Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- •4. Завдання
- •5. Питання для самоперевірки
- •1. Загальні положення
- •2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- •3. Загальні правила поведінки з реактивами
- •4. Розчини і концентрації
- •4. Завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- •Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- •1.Загальні положення.
- •2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- •1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- •2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- •2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- •3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- •4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- •4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- •4.4. Консистенція
- •5. Завдання
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- •4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- •5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- •6. Визначення активної кислотності
- •7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- •1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- •2. Визначення вологості стандартним методом
- •2.1. Загальні положення
- •3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- •2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- •2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- •2.3. Визначення масової частки вологи
- •2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- •Обробка результатів
- •Визначення вологості без попереднього підсушування
- •3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- •Порядок роботи
- •3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- •Проведення дослідів
- •5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- •5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- •4. Завдання
- •5.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- •2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- •Визначення масової частки азоту
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- •2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- •2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- •Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- •1.Загальні положення
- •2.Порядок виконання роботи
- •2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- •3. Питання для самоперевірки
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- •1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- •Контрольний дослід
- •1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- •2. Основні положення
- •2.1. Порядок виконання роботи
- •2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- •Аналіз одержаних результатів
- •2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- •3. Завдання
- •4.Питання для самоперевірки
- •Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- •Додаткова
2. Визначення вологості стандартним методом
2.1. Загальні положення
У попередньо висушену до постійної маси і зважену бюксу поміщають 3 г (для деяких кондитерських продуктів, чаю, м'ясних товарів) або 5 г (для інших товарів) ретельно перемішаного подрібненого зразка, для рідких і напіврідких продуктів використовують попередньо висушений пісок.
При масі наважки 3 г зважування на аналітичних вагах, а при 5 г – на технічних із точністю до 0,01 г. При разовому висушуванні наважки продукту температура повинна бути від 120 °С (чай) до 150 °С (м'ясні продукти). У більшості продуктів масову частку вологи визначають прискореним методом при температурі 130 °С (табл. 1). В останньому випадку відкриту бюксу з наважкою і кришкою поміщають у сушильну шафу, нагріту до 140...145 °С. При розміщенні бюкси температура шафи швидко знижується до 125 °С. Її доводять не більше, ніж за 5 хв до 130 °С і цей момент вважають початком сушіння. Бюксу з наважкою витримують у сушильній шафі строго установлений час для кожного виду продукту. Потім бюкси тигельними щипцями виймають із сушильної шафи, закривають кришками, поміщають в ексикатор, охолоджують і зважують.
При визначенні вологи в олії, вершковому маслі, маргарині та жирах висушування проводять на електричній плитці при 160...180 °С. Наважку висушують до припинення запрівання холодного дзеркала або годинникового скла, яке тримають над бюксою, і до легкого побуріння продукту або появи темно-коричневого забарвлення.
Масову частку вологи у відсотках розраховують за формулою
, %
де т – маса порожньої бюкси, г;
т1 – маса бюкси з вологою наважкою, г;
т2 – маса бюкси з висушеною наважкою, г.
Припустимі розбіжності між паралельними визначеннями не повинні перевищувати 0,2 %. При перевищенні допустимої розбіжності результатів двох паралельних визначень аналіз повторюють.
3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
Теплові промені, проникаючи в товщу продукту, прискорюють видалення вологи. Джерелом інфрачервоного випромінювання є 2 блоки з чавунними плитами, які обігріваються за допомогою плоских електричних елементів. Висушуваний об'єкт поміщають між плитами з зазором приблизно 2 мм. Кожна плита забезпечена термометром і блоком керування, з'єднаним із електроконтактним термометром.
Наважку висушують у спеціальних пакетах із фільтрувального паперу у формі квадрата зі стороною 16 см. Їх згинають, складають у вигляді трикутника і загинають краї, щоб не висипалася наважка. Пакети попередньо висушують 3 хв при температурі 150 °С, охолоджують, відразу зважують і зберігають у ексикаторі над прожареним хлористим кальцієм не більше 2 год.
У висушений і зважений із точністю ±0,01 г пакет поміщають 4...5 г досліджуваного матеріалу. Пакет із наважкою поміщають у нагрітий прилад. Велика частина готових виробів і сировини хлібопекарського, макаронного і кондитерського виробництв висушується при температурі 160 °С протягом 5 хв, печиво – 3 хв.
Після висушування пакет із наважкою охолоджують протягом 1...3 хв, зважують із точністю ±0,01 г. Результати аналізу розраховують за формулою
,
де W – вміст вологи, %;
т0 – маса пакета, г;
т1 – маса пакета з наважкою до висушування, г;
т2 – маса пакета з наважкою після висушування, г.