Фінансова система країни складається з:

1. державного бюджету;

2. позабюджетних фондів;

3. фінансів підприємств;

4. місцевих фінансів.

Державні фінанси складаються з державного бюджету та позабюджетних фондів. Через них відбувається перерозподіл значної частини ВВП країни.

Державний бюджет – це річний план державних витрат і джерел їх фінансового покриття.

Залежно від адміністративно-територіального устрою управління конкретної країни бюджети поділяються на центральні, регіональні і місцеві.

Консолідований бюджет охоплює бюджети всіх адміністративних одиниць країни.

Державний бюджет відображає компроміс між:

1. власниками та найманими працівниками з приводу оподаткування власності, доходів і заробітної плати, бюджетних видатків на соціальні цілі;

2. загальнодержавними та місцевими інтересами;

3. промисловими і сільськогосподарськими регіонами з приводу розподілу податків і місцевих дотацій;

4. інтересами окремих галузей і компаній з приводу податків і субсидій, пільгових кредитів і державних замовлень, підрядів на будівництво, інвестиційних винагород.

Функції державного бюджету:

1. Акумуляція фінансових ресурсів в руках державних органів з метою розподілу і перерозподілу між галузями, регіонами та верствами населення;

2. Забезпечення утримання держави з інститутами, що повинні реалізовувати функції державної влади;

3. Стимулювання економічного зростання по важливих для країни напрямках;

4. Соціальний захист бідніших верств населення, пенсіонерів та зростаючого покоління.

Структура державного бюджета:

1. Доходи (100%)

1. Податки ( мито, збори) (70-80 %)

2. Неподаткові надходження (доходи від власності, зовнішньої торгівлі тощо) (8-10 %)

3. Інші податки, збори та неподаткові надходження, цільові бюджетні фонди (10-20 %)

2. Витрати (1000 %)

5. Витрати на соціальні послуги (30-40 %)

6. Витрати на виробничо-господарські потреби (10-20 %)

7. Витрати на оборону (10-20 %)

8. Адміністративно-управлінські витрати (5-8 %)

9. Платежі по державному боргу (7-10 %)

10. Трансферти іншим рівням управління (10-15 %)

11. Витрати бюджетних фондів, поповнення державних резервів тощо.

Заходи держави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання на базі фінансового законодавства для реалізації соціально-економічних цілей розвитку суспільства мають назву фінансової політики держави.

Фінансова політика обумовлена станом політики держави.

Сучасні напрями фінансового регулювання економіки:

• витрати на наукові дисципліни;

• поліпшення відтворення капіталу;

• відтворення кваліфікованої робочої сили;

• військові витрати;

• розширення споживчого ринку;

• витрати на соціальні цілі.

Основними елементами фінансової політики є:

• політика державних витрат;

• фіскальна політика

Групи видатків державного бюджету:

• соціальні;

• на господарські потреби;

• на оборону, зовнішню торгівлю;

• на адміністративне управління, юстицію;

• оплата державного боргу.

Фіскальна політика держави – розв’язання економічних проблем через державний бюджет завдяки повній системі оподаткування та урядових видатків.

Податок – обов’язковий внесок в бюджет відповідного рівня державної влади встановленої суми грошових коштів, що здійснюється платником податків в порядку і на умовах, визначених законодавством країни.