14

Організація обліку витрат на виробництво в умовах нормативного методу

1. Організація обліку витрат на виробництво в умовах нормативного методу.

Впровадження нормативного методу планування. обліку і контролю в підприємстві розпочинається з розробки та затвердження норм і нормативів витрат виробничіх запасів, коштів та праці.

Нормативний метод це різновид американського “директ – костингу”.

Норми витрат – це мінімальне значення витрат ресурсів на одиницю продукції, робіт, послуг (норма виробітку, норма витрат часу, норма обслуговування тварин, норма витрат пального).

Нормативи – це науково обгрунтовані розрахункові величини, що виражають певні вимоги до затрат і результатів виробництва, їх розподілу та використання (нормативи ефективності капітальних інвестицій і нової техніки, нормативи формування формування фонду оплати праці, нормативи розподілу прибутку та формування власного капіталу, нормативи максимального рівня виробничіх запасів, нормативи власних обігових запасів, нормативи виробничих затрат на одиницю готової продукції, 1 га посівної площі, одну умовну (фізичну) голову тварин і птиці тощо ).

Роль нормативного методу обліку.

Протягом року більшість керівників працюють без достатнього інформаційного забезпечення, що часто їх примушує приймати управлінське рішення чисто інтуїтивно, якщо система обліку виробничих витрат не дає повної інформації про величину витрат в межах встановлених номенклатури статей. Це перешкоджає прогнозуванню майбутньої ціни на продукцію, часто робить її необґрунтованою , невизначена орієнтація прибутковості чи збитковості виробництва.

Нормативний метод-загальновизнаний. Для розрахунку нормативних витрат на виробництво конкретних видів продукції з метою співставлення їх з ринковими цінами, своєчасного виявлення й усунення причин відхилення фактичних виробничих витрат від нормативних застосовується Положення про визначення нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, затверджене наказом Міністерства аграрної по­літики України від 20.05.2002 р. № 135.

Нормативні витрати на рівні сільськогосподарських підприємств — це витрати за конкретних природно-кліматичних і організаційно-технологічних умов вироб­ництва та нормативної продуктивності землі і тварин, діючих норм виробітку і ви­трат праці, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Основою для їх визначення є технологічні карти, на підставі яких за статтями витрат обраховується загальна сума витрат виробництва у натуральному та грошо­вому виразі на гектар площі посіву культур, голову тварин та одиницю відповідної продукції.

Позитивними рисами його є

- наявність нормативної калькуляції,

- розчленованого відображення фактичних затрат окремо за нормами і відхилень від норм,

- тісний зв’язок з організацією виробництва і забеспечення інформації для прийняття управліньських рішень, оперативність у здійсненні контролю за витратами , що приводить до стирання межі між обліком і аналізом.

Щоб покращити ефективність виробництва потрібно:

- знижувати собівартість продукції,

- зменшувати матеріалоємність,

• дотримуватись режиму економії.

Ці вимоги виконує розробка нормативної собівартості продукції на науковій основі. Застосування персональних комп’ютерів полегшує нормативне калькулювання, бо постійна інформація вводиться в машину один раз, а потім лише уточнюється.

Важливим є також те, що норми у зв’язку з удосконаленням техніки й технології переглядаються. Вони повинні повно і точно відображати виробництво і бути його потужним стимулятором. Стійкість їх полягає в тому, що вони розробляються один раз і не змінюються протягом періоду, до якого відносяться. Але, коли умови для яких вони були створені змінились, вони змінюються, бо стають не придатними. Вони виконують роль відображувача і дійового стимулятора виробництва.

При нормативному методі систематично та своєчасно виявляються відхилення від норм у місцях їх виникнення, причин і винуватців. Одержується інформація про причини порушень встановленої на даний період технології вирощування культур. Облік відхилень дає інформацію для вивчення досвіду, оцінки роботи окремих бригад, ферм. Облік відхилень сприяє дотриманню технології виробництва, економному витраченню матеріальних, грошових, трудових ресурсів, підвищенню дисципліни праці на виробництві. Керівник, який підписує документ, в якому зафіксовані перевитрати відповідного виду коштів, повинен переконатись в доцільності цих витрат.

Розчленований вигляд інформації обліку при нормативному методі націлюють управління саме на ті відхилення, які вимагають оперативного втручання.

Нормативний метод передбачає дві стадії впровадження;

1. Попередню – визначається нормативна собівартість продукції, робіт і послуг розрахунковим методом.

2. Наступну – виявляються відхилення від встановлених норм за місцями їх виникнення, причинами і винними особами. Норми і нормативи періодично переглядаються. Що приводить до зміни нормативної собівартості.

Організація обліку за нормативним методом відбувається в послідовності:

1. Встановлюють (розраховують) норми і нормативи.

2. Проводять розрахунок нормативної собівартості за всіма видами продукції (робіт, послуг).

3. Доводять норми, нормативну калькуляцію до всіх визначених відповідальних осіб.

4. Проводять розподіл обов’язків між відповідальними особами з метою забеспечення оперативного контролю за дотриманням норм, нормативів та нормативної собівартості (нормативних затрат із врахуванням обсягів виробництва).

5. Встановлюють відхилення від норм, нормативів і нормативної собівартості за допомогою сигнальних документів (первинних документів із перекресленою навскоси червоною лінією).

6. Відображають в системі синтетичного і аналітичногобліку нормативні витрати, відхилення від них і фактичні затрати за звітний період.

7. Аналізують відхилення і встановлюють місце, осіб та причини відхилень.

8. Приймають управлінські рішення щодо змін нормативів, норм і нормативних калькуляцій.

9. Розробляють заходи і забеспечують контроль за поліпшенням використання системи нормативного методу обліку в підприємстві.

2. Методологічні основи організації нормативного методу обліку витрат .

В господарствах організовуються нормативне бюро господарювання, до складу якого входять спеціалісти галузей виробництва на чолі з плановиком –економістом.

При застосуванні цього методу в рослинництві складають калькуляцію нормативної собівартості не на продукцію, а на окремі роботи циклу:

• передпосівний обробіток ґрунту;

• догляд за посівами;

• збір урожаю.

Для цього головний агроном на основі технологічних карт вирощування культури складає планове завдання тракторній бригаді на конкретний цикл робіт (10-15 днів). В завданні зазначено:

• назва і обсяг робіт, які треба виконати за визначений період по кожній культурі у вартісному виразі.

Тобто калькуляція нормативної собівартості вирощування кожної культури складається з калькуляції нормативної собівартості окремих робіт, які виконуються під окрему культуру.

У тваринництві планове завдання з виробництва продукції розробляються на основі журналу обліку контрольних надоїв, плану одержання приплоду, контрольних зважувань тварин за обліковими цінами, у вартісному виражені, за нормами витрату кормів, оплати праці та інших витрат у даному місяці.

На основі плану виробництва обчислюють її нормативну собівартість. Нормуються при цьому розподільчі та непрямі витрати (амортизація, поточний ремонт, загально - виробничі витрати).

Видача кормів та інші ресурси здійснюється на основі норм визначеними в калькуляції та “Відомості витрат кормів”. Понадпланове росходування кормів та матеріалів проводиться за допомогою вимог - накладних за підписом керівника, з послідуючим з’ясуванням причин понаднормативних витрат. Але слід відрізняти їх від додаткових витрат пов’язаних з підвищенням продуктивності тварин, перевиконанням плану продуктивності.

Згідно з графіком документообігу документи з обігу витрат здаються в бухгалтерію, де їх відображають у виробничому звіті по фермам, бригадам в розрізі культур. Підсумкові дані переносять до журналу-ордеру 10, а потім у Головну книгу.

У виробничому звіті:

- всі фактичні витрати порівнюють з нормативними перерахованими на фактично вироблену продукцію

- визначаються економія або перевитрати по кожній статті нормативної калькуляції окремо за місяць та наростаючим підсумком з початку року

- дані виробничого звіту використовуються для аналізу роботи ферм, щодо додержання ліміту витрат та виконанню плану виходу продукції.

При нормативному методі обліку витрат на виробництво, що доведений до розчленованого запису, тобто витрати обліковуються окремо за нормативами та відхиленнями від норм, таку систему обліку вважають завершеною.

Нормативні відхилення групуються в облікових регістрах (виробничих звітах), але не впливають на всю систему їх взаємозв’язку з іншими реєстрами і на загальну методику організації та ведення обліку при журнально-ордерній формі. Це означає, що на нормативний метод обліку витрат може перейти будь-яке господарство, в якому впроваджено журнально-ордерну форму обліку.

3. Основні переваги нормативного методу обліку витрат

Позитивним в нормативному методі обліку витрат є наявність нормативної калькуляції, сигнальної калькуляції, окремо відображені фактичні витрати та витрати за нормою, а також відхилення від цих норм. При нормативному методі провадиться облік раніше встановлених норм, облік відхилень і його тісний зв’язок з організацією виробництва для прийняття управлінських рішень, здійснення контролю за витратами і аналізу виробництва.

Розглянемо деякі переваги нормативного методу.

1. Обов’язкове складання нормативної калькуляції .

- Її наявність забезпечує керівництво інформацією про встановлення вигідної незбиткової ціни на продукцію, що надає завчасно визначити прибутковість або збитковість господарської діяльності.

- Основні вимоги при складанні нормативної собівартості – це попереднє нормування на науковій основі витрат на виробництво. При цьому виключаються нераціональні і непродуктивні витрати.

- Впроваджена в процес виробництва нормативна калькуляція вдосконалює виробничі процеси, стає досконалим засобом для матеріального стимулювання працівників виробничих підрозділів, стимулює розвиток виробництва і обліку застосовуючи для обрахування програми комп’ютерної обробки, планування та прогнозування економічної інформації.

- Нормативна собівартість продукції першою сигналізує про недоліки, які керівництво в змозі зупинити ще на початку виробничого періоду.

- Співставлення нормативних калькуляцій різних підрозділів господарства надає можливість коректувати управління всією системою.