1. Основні законодавчі акти про охорону праці

2. Нормативні акти (міжгалузеві, галузеві, підприємства) їх кодування Загальні заходи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань

3. Управління охороною праці

4. Навчання з питань охорони праці працівників, керівників та головних спеціалістів, посадових осіб середньої ланки управління

5. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановках

6. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

7. Первинні та стаціонарні засоби пожежогасіння

8. Поняття «вентиляція» повітря. Організація повітряобміну в приміщенні. схеми вентиляції

9. Організація безпечного проведення вантажо-розвантажувальних робіт.

10. Інструктажі з охорони праці та організація їх проведення

11. Пожежа, шкідливі і небезпечні фактори при пожежі

12. Основні поняття в галузі охорони праці

13. Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електрострумом

14. Органи державного нагляду за охороною праці

15. Система пожежного захисту

16. Складові безпечності технологічного процесу

17. Методи та речовини, що застосовується при гасінні пожеж

18. Поняття «виробнича санітарія та гігієна праці», фактори що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці

19. Види електротравм, та їх причини

20. Види вибухозахисту електроустаткування

21. Види і джерела іонізуючих випромінювань та їх наслідки на організм людини.

22. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом.

23. Показники пожежовибухонебезпеки речовин різного агрегатного стану.

24. Вплив електромагнітних полів на людину, методи захисту від електромагнітних полів

25. Складові безпечності технологічного обладнання

26. Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров¢я та моральних збитків

27. Класифікація приміщень і виробництв за вибухопожежонебезпечністю

28. Вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском

29. Гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин

30. Система попередження пожеж

31. Гігієнічне нормування забруднення повітря шкідливими речовинами

32. Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, їх призначення

33. Колективний договір. Розділ ОП в колдоговорі

34. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу

35. Методи контролю повітря робочої зони і вимоги до них

36. Технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском

37. Громадянський контроль з охорони праці

38. Види виробничого освітлення, його значення

39. Види вібрацій, їх параметри, та вплив на організм людини

40. Складові безпечності технологічного процесу

41. Основні законодавчі акти про охорону праці

42. Пожежа, шкідливі і небезпечні фактори при пожежі

43. Вплив електромагнітних полів на людину, методи захисту від електромагнітних полів

44. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом.

45. Управління охороною праці

46. Показники пожежовибухонебезпеки речовин різного агрегатного стану

47. Параметри звукового поля: звуковий тиск, сила звуку, частота, логаріфмічні рівні сили звуку, і рівні звуку

48. Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, їх призначення

49. Громадянський контроль з охорони праці

50. Система попередження пожеж

51. Дія шуму на організм людини. Класифікація методів захисту від шуму.

52. Засоби попередження електротравм від дотику до струмоведучих частин.

53. Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров¢я та моральних збитків

54. Первинні та стаціонарні засоби пожежогасіння

55. Гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин

56. Види електротравм, та їх причини

57. Навчання з питань охорони праці працівників, керівників та головних спеціалістів, посадових осіб середньої ланки управління

58. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу

59. Поняття «вентиляція» повітря. Організація повітряобміну в приміщенні. схеми вентиляції

60. Технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском

61. Інструктажі з охорони праці та організація їх проведення

62. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу

63. 1 Основні поняття в галузі охорони праці

64. 2 Організація безпечного проведення вантажо-розвантажувальних робіт

65. 3 Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві

66. 4 Види вибухозахисту електроустаткування

67. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення

68. Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електрострумом

69. Органи державного нагляду за охороною праці

70. Методи та речовини, що застосовується при гасінні пожеж

71. Поняття «виробнича санітарія та гігієна праці», фактори що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці

72. Складові безпечності технологічного обладнання

73. Нормативні акти (міжгалузеві, галузеві, підприємства) їх кодування

74. Пожежа, шкідливі і небезпечні фактори при пожежі

75. Мікроклімат та його вплив на організм людиниВимоги безпеки до систем, що працюють під тиском

76. Колективний договір. Розділ ОП в колдоговорі

77. Класифікація приміщень і виробництв за вибухопожежонебезпечністю

78. Види виробничого освітлення, його значення

79. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановк

80. Нормативні акти (міжгалузеві, галузеві, підприємства) їх кодування

81. Методи та речовини, що застосовується при гасінні пожеж

82. Методи контролю повітря робочої зони і вимоги до них.

83. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановках

84. Колективний договір. Розділ ОП в колдоговорі

85. Первинні та стаціонарні засоби пожежогасіння.

1. Основні законодавчі акти про охорону праці.

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що

гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система

законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього

конституційного права.Основними законодавчими актами системи є:«Про охорону праці»,«Про охорону здоров'я»,«Про пожежну безпеку»,«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати

працездатності»,«Про використання ядерної енергії і радіаційний захист»,«Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення»,«Про цивільну оборону»,Кодекс законів «Про працю України». У наведеній вище системі законодавчих актів основна роль приділяється

Закону «Про охорону праці» (редакція від 2002 р.). Цей закон визначає

основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону

їхнього життя й здоров'я у процесі трудової діяльності, регулює за

участю відповідних державних органів відносини між власником

підприємства і працівником з питань безпеки праці, виробничої санітарії,

встановлює єдиний порядок організації охорони праці у виробничій сфері в

Україні.Чинність Закону України «Про охорону праці» поширюється на всі

підприємства, установи, організації (далі – підприємства) незалежно від

форм власності й видів діяльності, що використовують найману працю, і на

всіх працюючих.

2. Нормативні акти (міжгалузеві, галузеві, підприємства) їх кодування Загальні заходи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань

Державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Рис. 2.3. Схема кодування для міжгалузевих нормативних актів

Рис. 2.4. Схема кодування для галузевих нормативних актів

Засоби та заходи захисту від іонізуючого випромінювання поділяються на: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні. Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом: зниження потужності джерела випромінювання ("захист кількістю"); збільшення відстані між джерелом випромінювання і працівником ("захист відстанню"); зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання ("захист часом"); встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрана ("захист екраном").

3.Управління охороною праці.

Органи державного управління охороною праці: Кабінет Міністрів України, органи державного нагляду за охороною праці, міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції: навчання працівників безпечних методів праці та пропаганда питань охорони праці;забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;професійний добір працівників з окремих професій;удосконалення нормативної бази.

4. Навчання з питань охорони праці працівників, керівників та головних спеціалістів, посадових осіб середньої ланки управління.

Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці і складовою системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності. Згідно з законом усі працівники при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи проходять на підприємстві навчання у формі інструктажів із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій. Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки (згідно з переліком таких робіт, що затверджується наказом Державним Комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого наглядуі), а також де є необхідність у професійному відборі, при прийнятті на роботу проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та періодичне навчання і перевірку знань в термін, встановлений відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу на рік. що виконують роботи з обслуговування обладнання підвищеної небезпеки, обов'язкове курсове навчання з охорони праці (з обов'язковим іспитом), що проходить безпосередньо на виробництві за затвердженими роботодавцем і погодженими з органами Держгіртехнагляду програмами. Це роботи по обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів.Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.

5. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановках

Роботи в електроустановках стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском (далі нарядом), за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації. Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є: – затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації; – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; – оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації; – підготовка робочих місць; – допуск до роботи; – нагляд під час виконання робіт; – переведення на інше робоче місце; – оформлення перерв в роботі та її закінчення. Відповідальними за безпеку робіт, що виконуються в електроустановках, є: – працівник, який видає наряд, розпорядження; – працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця; – працівник, який готує робоче місце, допуск; – працівник, який допускає до роботи (далі – допускач); – керівник робіт; – працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (далі – наглядач); – члени бригади.