52. Засоби попередження електротравм від дотику до струмоведучих частин.

53. Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров¢я та моральних збитків

Вопрос № 26.

54. Первинні та стаціонарні засоби пожежогасіння

Вопрос № 7.

55. Гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин.

Вопрос № 29.

56. Види електротравм, та їх причини.

Вопрос № 19.

57. Навчання з питань охорони праці працівників, керівників та головних спеціалістів, посадових осіб середньої ланки управління.

Вопрос № 4.

58. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу.

Вопрос № 34.

59. Поняття «вентиляція» повітря. Організація повітряобміну в приміщенні. схеми вентиляції

Вопрос № 8.

60. Технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском.

Вопрос № 36.

61. Інструктажі з охорони праці та організація їх проведення.

Вопрос № 10.

62. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу

Вопрос № 34.

63. Основні поняття в галузі охорони праці.

Вопрос № 12.

64. Організація безпечного проведення вантажо-розвантажувальних робіт.

Вопрос № 9.

65. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Вопрос № 6.

66. Види вибухозахисту електроустаткування.

Вопрос № 20.

67. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення.

Нормування виробничого освітлення Людина розрізняє навколишні предмети завдяки тому, що вони мають різну яскравість. При поганому освітленні він швидко втомлюється і працює менш продуктивно. Погане освітлення може призвести до професійного захворювання (короткозорості) і, навпаки, хороше - діє сприятливо на людину. На робочих місцях, де потрібна напружена зорова робота, поліпшення освітлення може підняти продуктивність праці на 5-10%. Основні гігієнічні вимоги до виробничого освітлення полягають у наступному: 1) освітленість робочих поверхонь повинна відповідати санітарно-гігієнічним нормам освітленості для певних видів робіт; 2) освітленість повинна бути рівномірною, без тіней, відблисків і блескость; 3) різниця яркостей не повинна викликати засліплення зору і частої переадаптаціі; 4) пряме світло сильних джерел повинен бути конструктивно закритий і не потрапляти в очі працюючим; 5) пристрій світильників повинно бути безпечним для працюючих та відповідати вимогам електро-і пожежної безпеки.

68. Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електрострумом.

Вопрос № 13.

69. Органи державного нагляду за охороною праці.

Вопрос № 14.

70. Методи та речовини, що застосовується при гасінні пожеж

Вопрос № 17.

71. Поняття «виробнича санітарія та гігієна праці», фактори що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці.

Вопрос № 18.

72. Складові безпечності технологічного обладнання.

Вопрос № 25.

73. Нормативні акти (міжгалузеві, галузеві, підприємства) їх кодування.

Вопрос № 2.

74. Пожежа, шкідливі і небезпечні фактори при пожежі.

Вопрос № 11.

75. Мікроклімат та його вплив на організм людини.Вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.

Метеорологічні умови визначаються такими параметрами:1) температурою повітря, t (°С);2) відносною вологістю, φ (%);3) швидкістю повітря, v (^м/_с).Крім цих параметрів, що є основними, не слід забувати і про атмосферний тиск (Р, Па), який впливає на парціальний тиск основних компонентів повітря (кисень та азот), і на процес дихання. Висока температура впливає на людину і сприяє розширенню кровоносних судин. Відповідно має місце підвищений приплив крові до поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє середовище значно підвищується. Однак, коли температура навколишнього середовища і поверхні досягає 30—35 °С, віддача тепла конвекцією і випромінюванням в основному припиняється. Більш висока температура повітря сприяє тому, що більша частина тепла віддається за рахунок випаровування його з поверхні шкіри. В таких умовах організм губить відповідну кількість вологи, а разом з нею і солі, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму.В умовах зниження температури оточуючого повітря реакція людського організму на ці зміни інша — кровоносні судини шкіри звужуються, приплив крові до поверхні тіла зменшується, і віддача тепла конвекцією і випромінюванням зменшується. Таким чином, для теплового самопочуття людини важливе визначене сполучення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря. Під час впливу високої температури повітря, інтенсивного теплового випромінювання є можливість перегріву організму людини, котрий характеризується підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, прискореним пульсом і диханням, різкою слабкістю, запамороченням, а в тяжких випадках — появою судорог і виникненням теплового удару.