Комплекс цілей державної регіональної політики:

1. Зміцнення основ української державності.

2. Пошук оптимальної моделі державного та територіального устрою.

3. Забезпечення економічної самостійності областей через узгодження загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і економічних пріоритетів.

4. Активна участь регіонів і органів місцевого самоврядування в управлінні державою та самостійне вирішення проблем у межах своєї компетенції.

5. Підвищення та вирівнювання регіональних життєвих умов населення.

ІІ. Механізм державного регулювання розвитку регіонів включає законодавчо-нормативну базу; бюджетно-фінансове регулювання та державні регіональні програми.

Основні цілі й завдання регіональної політики формуються з урахуванням економічних, фінансових, соціальних та екологічних проблем.

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:

1) забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з регіональними і місцевими;

2) раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

3) створення нової системи управління комунальним сектором економіки;

4) стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічнішій області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;

5) активізацію розвитку депресивних регіонів;

6) сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

7) контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері НТП;

8) сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектору економіки регіону;

9) створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.

Державна регіональна бюджетно-фінансова політика – це сукупність державних фінансових заходів щодо забезпечення управління територіями країни, вирішення їхніх фінансових проблем.

Вона виконує наступні функції:

1) забезпечення незалежності регіонального управління;

2) підтримання потенціалу регіону на достатньому рівні;

3) забезпечення справедливого перерозподілу доходів різних регіонів з метою вирівнювання їх соціально-економічного розвитку.

Соціальний напрямок регіональної політики передбачає:

1. формування самодостатньої соціальної бази областей;

2. встановлення державного і громадського контрою над місцевими органами влади за виконанням ними соціальних програм, ефективним використанням фінансових ресурсів;

3. забезпечення необхідних умов життєдіяльності населення;

4. зосередження виплат усіх видів соціальної допомоги у територіальних громадах за місцем проживання;

5. реалізацію конституційних прав усіх громадян незалежно від місця їх проживання.

Екологічна складова регіональної політики становить за мету:

1. формування територіальних основ сталого розвитку та систем екологічної безпеки;

2. збалансування бюджетних витрат на охорону природи на загальнодержавному та місцевому рівнях;

3. оптимізацію співіснування та функціонування природних екосистем і народногосподарського комплексу.

ІІІ. Базою прогнозування соціально-економічного розвитку регіону є система кількісних показників, що ґрунтується на державних соціальних стандартах і нормативах забезпеченості населення.