Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
У системі мови семема виявляється як складова частина лексеми, носій одного з її значень: одна звукова форма представляє кілька семем, а отже, і кілька значень.
У мовленні одній семемі завжди відповідає співвіднесеність однієї звукової форми з одним значенням, а інші семеми, пов'язані з цим звуковим комплексом, залишаються нереалізованими.
Мінімальною складовою частиною елементарного значення, або семеми, є сема.
План змісту лексеми – це один з двох типів значень, що характеризується індивідуальністю і відбиває у свідомості та закріплює в ній уявлення про предмет, дію, явища, властивість позамовної дійсності.
Безпосередньо план змісту лексеми поділяється на семеми.
Семемний поділ зумовлюється тим, що лексема не змінюючи свого стану вираження, набуває можливості співвідноситися з різними неоднорідними позначуваними. Ця можливість формується внаслідок встановлення різних асоціативних зв'язків між неоднорідними позначуваними. Фіксується при вживанні лексеми в різних текстах.
Приклад.
Лінія - Риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні.
Ламана лінія верхівок дерев – спосіб розташування у вигляді неперервної послідовності.
Трамвайна лінія – дві металеві паралельні рейки.
Встановлення семемного поділу лексеми
Треба подати лексему в різних текстах, так щоб вона вживалась у різних своїх значеннях. Словоформа певної лексеми, вжита в тексті, виявляється тільки однією із семем можливих для лексеми. Текст- це засіб актуалізації однієї із семем полісемічної лексеми.
У словниках значення семем позначають цифрами, причому першим подають головне номінативне значення, що є первинним, на ґрунті якого в результаті розвитку семантики лексеми утворилися вторинні значення.
Значеннєва структура лексеми розвивається, що виявляється у семантизації і десемантизації. Семантизація полягає у появі нових значень лексеми, а десемантизація – у занепаді старих її значень.
Прикладами семантизації є всі багатозначні слова, які спочатку мали одне значення і набули інших у процесі розвитку мови. Прикладом десемантизації є лексема мито, яка до XVII ст. мала два значення: «податок з товарів», «місце із заставою, двір, де збирали податок із товарів». У сучасній українській мові збереглося лише одне із цих значень – перше, а друге занепало у зв'язку з утворенням слова митниця. Якщо занепадають усі значення лексеми, то слово зазнає повної десемантизації, що характерне для фразеологізмів. Так, лексема байдики, яка є компонентом фразеологізму бити байдики, цілком десемантизувалася і за межами цього сталого вислову не вживається. Повна десемантизація відбувається при переході повнозначних частин мови у неповнозначні, зокрема іменників у прийменники (край, пор.: рідний край і сидить край столу), у вигуки (матінко! лишенько!) та ін.
Зв'язок між семемами однієї лексеми забезпечується наявністю:
Однієї спільної для всіх семем семи - радіальний тип зв'язку.
Завдяки наявності спільних сем між послідовними парами семем однієї лексеми - послідовний зв'язок.
Семантична структура лексеми виявляється або за радіальним типом зв'язку між семемами однієї лексеми , або за комбінованим типом зв'язків.