![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекція 1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову (2 год.)
- •1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
- •2. Предмет і завдання лексикології.
- •3. Лексика і лексикологія.
- •4. Зв'язок лексикології з іншими галузями мовознавства.
- •Лекція 2. Одиниці лексикології (4 год.)
- •Лексема як основна одиниця лексикології.
- •2. Слово і лексема.
- •V. За стилістичними характеристиками:
- •3. Поняття про сему і семему.
- •4. Типи сем
- •5. Співвідношення між лексемою, семемою і семою.
- •Лекція 3. Лексичне значення як один з типів мовного значення (4 год.)
- •Лексичне значення як один з типів мовного значення.
- •Ознаки лексичного значення:
- •Загальна типологія лексичних значень
- •Лексичне і граматичне значення.
- •Типи лексичних значень (мовне та оказіональне, денотативне і конотативне, первинне і вторинне, пряме і переносне; різновиди переносного значення; вільне і зв’язані).
- •Лекція 4. Структура лексичного значення лексеми (2)
- •Поняття структури лексичного значення лексеми.
- •Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
- •Радіально- послідовний зв'язок
- •Лекція 5. Системні відношення лексем на лексико-семантичному рівні мови (2 год.)
- •Типи системних відношень на лексико-семантичному рівні.
- •Моносемія і полісемія лексем.
- •Синонімія. Типи синонімів. Синонімічний ряд.
- •Типи синонімів
- •1) Коли використання лексеми базового рівня в даних умовах може привести до неправильного розуміння:
- •Антонімія. Типи антонімів.
- •Типи антонімів:
- •Лексико-семантичне поле. Лексико-семантична група.
- •Омонімія. Типи омонімів. Паронімія.
- •Лекція 6. Диференціація словникового складу мови. Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови (6 год.).
- •Критерії диференціації активного і пасивного складу лексики сучасної української мови.
- •Склад активної лексики.
- •Пасивна лексика та її групи.
- •Застаріла лексика. Історизми. Архаїзми та їх різновиди.
- •Неологізми.
- •Лекція 7. Нормативно-стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (2 год.).
- •Словниковий склад лексики літературної мови.
- •Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
- •Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).
- •Лекція 8. Лексика сучасної української мови з погляду походження (5 год.).
- •Диференціація лексики за походженням.
- •Критерії розмежування питомих і запозичених слів.
- •Питома лексика сучасної української мови та її групи.
- •Запозичена лексика.
- •Ознаки старослов’янізмів:
- •Запозичення з неслов’янських мов.
- •Лекція 10. Лексикографія (4 год.).
- •Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.
- •Типи словників.
- •Лінгвістичні словники сучасної української мови як джерела мовознавчої інформації.
Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
У системі мови семема виявляється як складова частина лексеми, носій одного з її значень: одна звукова форма представляє кілька семем, а отже, і кілька значень.
У мовленні одній семемі завжди відповідає співвіднесеність однієї звукової форми з одним значенням, а інші семеми, пов'язані з цим звуковим комплексом, залишаються нереалізованими.
Мінімальною складовою частиною елементарного значення, або семеми, є сема.
План змісту лексеми – це один з двох типів значень, що характеризується індивідуальністю і відбиває у свідомості та закріплює в ній уявлення про предмет, дію, явища, властивість позамовної дійсності.
Безпосередньо план змісту лексеми поділяється на семеми.
Семемний поділ зумовлюється тим, що лексема не змінюючи свого стану вираження, набуває можливості співвідноситися з різними неоднорідними позначуваними. Ця можливість формується внаслідок встановлення різних асоціативних зв'язків між неоднорідними позначуваними. Фіксується при вживанні лексеми в різних текстах.
Приклад.
Лінія - Риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні.
Ламана лінія верхівок дерев – спосіб розташування у вигляді неперервної послідовності.
Трамвайна лінія – дві металеві паралельні рейки.
Встановлення семемного поділу лексеми
Треба подати лексему в різних текстах, так щоб вона вживалась у різних своїх значеннях. Словоформа певної лексеми, вжита в тексті, виявляється тільки однією із семем можливих для лексеми. Текст- це засіб актуалізації однієї із семем полісемічної лексеми.
У словниках значення семем позначають цифрами, причому першим подають головне номінативне значення, що є первинним, на ґрунті якого в результаті розвитку семантики лексеми утворилися вторинні значення.
Значеннєва структура лексеми розвивається, що виявляється у семантизації і десемантизації. Семантизація полягає у появі нових значень лексеми, а десемантизація – у занепаді старих її значень.
Прикладами семантизації є всі багатозначні слова, які спочатку мали одне значення і набули інших у процесі розвитку мови. Прикладом десемантизації є лексема мито, яка до XVII ст. мала два значення: «податок з товарів», «місце із заставою, двір, де збирали податок із товарів». У сучасній українській мові збереглося лише одне із цих значень – перше, а друге занепало у зв'язку з утворенням слова митниця. Якщо занепадають усі значення лексеми, то слово зазнає повної десемантизації, що характерне для фразеологізмів. Так, лексема байдики, яка є компонентом фразеологізму бити байдики, цілком десемантизувалася і за межами цього сталого вислову не вживається. Повна десемантизація відбувається при переході повнозначних частин мови у неповнозначні, зокрема іменників у прийменники (край, пор.: рідний край і сидить край столу), у вигуки (матінко! лишенько!) та ін.
Зв'язок між семемами однієї лексеми забезпечується наявністю:
Однієї спільної для всіх семем семи - радіальний тип зв'язку.
Завдяки наявності спільних сем між послідовними парами семем однієї лексеми - послідовний зв'язок.
Семантична структура лексеми виявляється або за радіальним типом зв'язку між семемами однієї лексеми , або за комбінованим типом зв'язків.