3. Лексика і лексикологія.

Розділ мовознавства

У чому цей зв’язок проявляється?

Фонологія

Виявляється у тому, що поєднання фонем (асемантичних одиниць) утворюють слова (значущі одиниці), виконуючи при цьому смислорозрізнювальну функцію.

Історична фонетика

Дані історичної фонетики широко використовуються під час вивчення лексичної полісемії, омонімії та синонімії.

Граматика

Так, кожне слово має певні граматичні значення, граматичні категорії, належить до певної частини мови. Граматичні значення, як правило, виражаються морфемами, проте вони можуть виражатися і лексичними засобами, тобто слова можуть мати категорійну семантику. Наприклад, один, п'ять, багато виражають категорію числа, зараз, тепер, тоді, колись – категорію часу, мій, твій, мати (дієслово), володіти – категорію посесивності (присвійності) тощо. Отже, слова як лексичні одиниці можуть виконувати граматичні функції. Тому лексикологія вивчає семантичну структуру слова також у термінах граматики. І навпаки, граматика вивчає граматичні форми під кутом зору лексичної семантики.

Синтаксис

Найбільш загальні компоненти семантичної структури слова, що вказують на предметність чи ознаковість, визначають синтаксичні функції цього слова. Наприклад, слова з предметним значенням (насамперед іменники) виконують функцію суб'єкта або об'єкта, слова, що вказують на ознаку (дієслова, прикметники, прислівники), – функцію предиката. За предметно-ознаковими відношеннями слів можна побудувати лексико-синтаксичні класи. Так, усі дієслова поділяють на дієслова дії (малювати, стрибати, читати), процесу (втомлюватися, в'янути, жовтіти), стану (висіти, сидіти, стояти), якості (біліти, блищати), зв'язку (кохати, подобатися, шанувати) та ін. На синтаксичному рівні вони представляють різні класи предикатів, а отже, вимагають певного набору іменників-актантів (суб'єктів і об'єктів), що пов'язані з різними синтаксичними реалізаціями.

Словотвір

Деякі мовознавці навіть вважали словотворення предметом лексикології. Існування такої думки пов'язане з тим, що словотвір вивчає, якими способами на базі одних слів творяться інші, тобто досліджує відношення між словами. Максимально зближуються лексикологія і словотвір у вивченні лексико-семантичного способу творення слів. Наприклад, розвиток значення слова мишка (хатній гризун) до терміна мишка (маніпулятор комп'ютера) можна розглядати і як явище словотворення, і як лексичний процес перенесення ознаки за подібністю. З точки зору словотвору тут наявний лексико-семантичний спосіб словотворення, а з точки зору лексикології – процес метафоризації.

Морфонологія

У деяких мовах лексичне значення залежить від морфонологічних змін, однак в українській мові, як і в інших слов'янських, такі зміни слабко впливають на семантику слова, пор.: нести – носити, летіти – літати.

Стилістика

Зв'язки між лексикологією і стилістикою виявляються у вивченні стилістичної диференціації слів. До семантичної структури слова можуть входити експресивні, емоційні компоненти, які унеможливлюють його вживання в усіх функціональних стилях.

Лексикографія

Лексикографія, як прикладна галузь знань, є однією з найважливіших сфер використання досліджень із лексикології – теоретично спрямованого розділу мовознавства. Так, щоб витлумачити значення слова у словнику, необхідно мати інформацію про компоненти семантичної структури і відношення лексичних одиниць у мовній системі. З іншого боку, потреби словникарства стимулюють лексикологічні дослідження в потрібних напрямах, наприклад дослідження із зіставної лексикології для потреб укладання перекладних словників.