Лекція 4. Структура лексичного значення лексеми (2)
Поняття структури лексичного значення лексеми.
Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
Поняття структури лексичного значення лексеми.
План змісту лексеми є основним об’єктом вивчення лексикології. Цей план змісту, тобто лексичне значення лексеми, може мати складну організацію, для визначення і вивчення якої застосовуються одиниці, за допомогою яких структурується план змісту лексеми.
Структура ЛЗ лексеми – це внутрішня організація плану змісту лексеми, яка складається із системно-організованих семем і сем однієї лексеми.
Елементарною одиницею структури ЛЗ лексеми є сема. Неелементарна одиниця – семема .
План змісту лексеми поділяється на семеми.
Семемна структура лексеми формується в процесі мовленнєвого використання у складі висловлень.
При формуванні лексико-семантичних варіантів семем однієї лексеми здійснюється опора на семантичні зв’язки між наявними і новими лексико-семантичними варіантами.
Семантична структура семеми складається з найменших елементарних одиниць лексико-семантичного рівня – сем.
У плані вираження лексема є однозначною величиною, проте у плані змісту та сама лексема може мати два значення і більше. Так, лексема дід може означати «батьків або материн батько», «чоловік похилого віку», а лексема мальовничий – «приємний, цікавий на вигляд», «образний, виразний». Із кількістю значень лексеми у плані змісту пов'язані явища моносемії (грец. monos – один і sema – знак) і полісемії (грец. poly – багато і sema – знак). Виявом моносемії є наявність у лексеми одного значення. Багатозначність лексеми називають полісемією. У мовленні завжди реалізується тільки одне з можливих значень лексеми – семема, або лексико-семантичний варіант.
Семема (грец. sema – знак), або лексико-семантичний варіант, – формально-змістова лексична одиниця, яка є реалізацією лексеми у процесі мовлення.
У системі мови семема виявляється як складова частина лексеми, носій одного з її значень: одна звукова форма представляє кілька семем, а отже, і кілька значень. У мовленні одній семемі завжди відповідає співвіднесеність однієї звукової форми з одним значенням, а інші семеми, пов'язані з цим звуковим комплексом, залишаються нереалізованими.
Лексичне значення має складну структуру: воно поділяється на семантичні елементи, які називають семами.
Сема (грец. sema – знак) – найменша операціональна семантична одиниця, яка не пов'язана з планом вираження у структурі знака і виявляється у порівнянні зі значеннями інших співвідносних з ним знаків.
У структурі значення можна виокремити семи лише операціонально – порівнявши це значення зі значеннями інших слів.
Наприклад, для порівняння значень слів стіл, стілець, шафа, зошит необхідно визначити і пронумерувати їх семи, причому семи, які збігаються, повинні мати однакові номери.
Значення слова стіл в одинадцятитомному «Словнику української мови» подане так: «Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки, на яких розміщують різні предмети». Цей опис можна подати у вигляді окремих семантичних елементів: 1) «меблі», 2) «горизонтальний», 3) «широкий», 4) «дошка», 5) «опори-ніжки», 6) «розміщувати», 7) «предмети».
Значення слова стілець – «Вид меблів у вигляді короткої горизонтальної дошки на опорах-ніжках із спинкою для сидіння однієї людини» – охоплює такі семантичні елементи: 1) «меблі», 2) «горизонтальний», 4) «дошка», 5) «опори-ніжки», 8) «спинка», 9) «сидіти», 10) «людина».
Слово шафа означає: «Вид меблів у формі високого ящика з дверцятами для зберігання домашніх предметів». Це значення можна поділити на окремі семи: 1) «меблі», 11) «високий», 12) «ящик», 13) «дверцята», 14) «зберігати», 15) «домашній», 7) «предмети».
Тлумачний словник визначає слово зошит як «Зшиті аркуші чистого паперу для писання». Це значення містить такі семантичні елементи: 17) «зшитий», 18) «аркуші», 19) «чистий», 20) «писати».
Порівняння сем слів стіл, стілець, шафа, зошит свідчить, що кожне слово має певну кількість семантичних елементів, яка може відрізнятися від кількості сем інших слів; значення слів (семем) мають спільні і відмінні семантичні елементи; значення слів можуть не мати жодної спільної семи. Так, слова стіл і стілець мають чотири спільні семантичні елементи (1, 2, 4, 5); стіл і шафа – дві спільні семи (1, 7), а слова стіл і зошит, стілець і зошит, шафа і зошит не мають жодного спільного лексико-семантичного елемента. Отже, слова стіл і стілець ближчі за значенням, ніж слова стіл і шафа, а слова стіл і шафа ближчі за значенням, ніж слова стіл і зошит.
Деякі семи можуть спорадично з'являтися у структурі лексичного значення слова, що зумовлено варіаціями денотата. Так, оскільки стіл може бути з тумбочками і шухлядами або без них, до структури лексичного значення можуть входити семи «тумбочка», «шухляда». Такі необов'язкові семи називають імовірнісними.