1) Коли використання лексеми базового рівня в даних умовах може привести до неправильного розуміння:

(а) коли потрібно зробити дію з будь-яким елементом класу, що становить екстенсіонал лексеми.

Наприклад,

* уживання лексеми базового рівня картопля для номінації референта в складі висловлення Мені п'ять кіло картоплі буде коректним у типовій ситуації покупки картоплі в Москві, але не в Манчестері, тому що там регулярно продаються кілька видів картоплі, і для успіху комунікації необхідно вжити відповідний гіпонім картоплі, оскільки інакше продавець не одержує достатньої інформації про потреби покупця;

* з тієї ж причини некоректно формулювати рекомендацію з дієти у формі Вам не можна їсти яблука, якщо не можна їсти тільки яблука з високим змістом вітаміну типу антонівки (як це буває при деяких видах нирковокам’яної хвороби);

(б) коли в даних умовах правдивіше більш широке узагальнення

Так, побачивши дитину, що збирається їсти немите яблуко, було б неправильно сказати Не можна їсти немиті яблука. Хоча таке речення й істинно, і інформативно для адресата, воно може навести його на неправильну думку, що інші фрукти можна не мити, тому в подібних ситуаціях варто сказати Не можна їсти немиті фрукти);

2) коли вживання лексеми базового рівня категоризації буде надлишковим через високий ступінь заданості її референта в ситуації спілкування, мовець звичайно переходить до гіпероніму

Наприклад, на виставці собак член журі скаже скоріше не Собака у відмінній формі, а Тварина у відмінній формі, а продавець мотоциклів у своєму магазині порекомендує вам цю машину, а не мотоцикл).

Маркований рівень точності при номінації об'єкта – це або недовизначеність, або надмірна точність.

Семантичним ефектом недовизначеності, тобто використання гіпероніма замість його гіпоніма, є затушовування відсутніх у гіпероніма семантичних ознак, що входять у сигніфікат гіпоніма (порівн. Візьми фрукт замість Візьми яблуко).

Семантичним ефектом надмірної точності є інтенсифікація, підкреслення ознак гіпоніма, відсутніх у сигніфікаті його гіпероніма (порівн. Візьми антонівку замість Візьми яблуко).

*** Крім цього, до вживання лексем з маркірованим рівнем точності (убік меншої, чим варто було б конкретності) ми вдаємось в наступних ситуаціях:

1) при вираженні співчуття, порівн. Бідна дитина! (звертання до плачучої дівчинки або хлопчика) або Нещасна тварина! (побачивши побитого собаку або кішку);

2) при неможливості (через незнання) або небажання бути більш точним, порівн. Що в тебе в коробці? – Музичний інструмент;

3) для демонстрації того, що ви є експертом у відповідній галузі, зіштовхуючись із деяким класом речей щодня, порівн. камінчики замість алмази у вустах ювеліра.

 Несумісність

Кореляція несумісності тісно взаємопов’язана з гіпонімічною кореляцією, оскільки це відношення, що зв'язує між собою когіпоніми.

У відношенні несумісності перебувають слова мати й батько, іти й бігти, просити й наказувати й т.п. Ці слова несумісні в тому розумінні, що вони не можуть у той самий момент часу характеризувати те саме явище, відноситися до того самого об'єкта.

Денотати (екстенсіонали) слів, зв'язаних відношенням несумісності, не перетинаються, при тім що сигніфікати їхні мають загальну частину – сукупність ознак, що становлять сигніфікат їхнього загального гіпероніма. У цьому відмінність кореляції несумісності від більш слабкого відношення розходження за змістом.

Слова студент і поет мають різні значення, але вони не зв'язані відношенням несумісності (безлічі студентів і поетів можуть перетинатися), тоді як слова студент і школяр несумісні за значенням.

Слова можуть перебувати у відношеннях несумісності й у тому випадку, коли в мові відсутнє слово, що виражає те родове загальне поняття, що розчленоване між значеннями цих слів.

Немає слова, що виражало б родове поняття для слів, що знаходяться у відношенні несумісності: відмінник, хорошист, трієчник і т.д.

 Кореляція «частина - ціле»

Дане відношення зв'язує назву деякого об'єкта з назвами його складових частин.

Так, слово дерево зв'язане кореляцією «частина - ціле» зі словами гілка, листок, стовбур, коріння. На відміну від представників деякого виду, кожний з яких одночасно є й представником відповідного роду (наприклад, і дуб, і береза, і вільха й т.п. суть дерева), жодна із частин цілого не є сама по собі цілим (наприклад, ні гілка, ні аркуш, ні стовбур, ні корінь не є дерево).

 за типами сем за якими розрізняються синоніми:

• ідеографічні (семантичні) – це такі типи синонімів, які розрізняються когнітивними (денотативними) семами (напр. промовець – оратор: диференційна сема – «майстерність»).

• прагматичні (стилістичні) – це синоніми, які відрізняються конотативними семами ( напр.. ерудиція – обізнаність: ерудиція має конотативну сему, а обізнаність не має).

• крім слів, які належать до кожного з цих двох типів існують семантико-стилістичні синоніми (акомпанемент – супровід).

2. За морфемною структурою:

• спільнокореневі – утворюються на базі однієї фонеми і відрізняються афіксами (одягати – зодягати – вдягати).

• різнокореневі

3. За наявністю/ відсутністю усталеності в системі мови:

• мовні (усталені в мові)

• оказіональні ( контекстуальні) – визначаються як синоніми тільки у конкретних текстах ( напр. бездушний, черствий, нечутливий – синоніми, які фіксуються у мові; нечутливий, дерев’яний – контекстуальні синоніми).

Синонімічний ряд – це сукупність лексем, об’єднаних відношенням синонімії за однією спільною семемою.

Домінанта синонімічного ряду – це семема, що відрізняється від решти слів за ознаками:

1. частота використання

2. відсутність конототивних сем

3. можливість заміняти будь-який з членів синонімічного ряду.