3. Пасивна лексика та її групи.

Пасивна лексика – частина словникового складу мови, що характеризується низькою частотністю використання, додатковою, неосновною (факультативною) роллю для номінативної функції.

Групи пасивної лексики:

1. Застаріла лексика: (історизми; архаїзми);

2. Неологізми.

4. Застаріла лексика. Історизми. Архаїзми та їх різновиди.

Застаріла лексика – така група пасивної лексики, що характеризується втратою інтенсивності вживання.

Застаріла лексика поділяється на дві групи залежно від причин застарівання: історизми, архаїзми.

Історизми – слова застарілої лексики, причиною застарівання яких є вихід з обігу предметів або явищ, які позначалися словами (дружина, гусляр).

Архаїзми – слова, що застаріли у зв’язку з певними змінами в семантичній або формальній структурі слова (град).

Історизми не мають відповідників в активному словниковому складі, а архаїзми мають.

Залежно від причин застарілості виділяють:

• історизми – слова застарілої лексики, причиною застарівання яких є вихід з обігу того, що позначалося словом (застаріває денотат) і не мають відповідника у сучасній мові. Наприклад: гусляр, тисяцький,дружина (військ.), боярин, гридниц;

• архаїзми – слова, що застаріли у зв’язку з певними змінами в семантичній або формальній структурі слова і мають відповідник у складі сучасної мови. Наприклад: град – місто.

Згідно з тим, якими ознаками архаїзми відрізняються від сучасних відповідників, архаїзми можуть бути таких різновидів:

• Лексичні архаїзми – слова, що абсолютно відрізняються складом кореневих і афіксальних морфем від сучасних відповідників (град - місто);

• Лексико-фонетичні архаїзми – слова, в яких змінюються лише окремі фонетичні елементи (єлень - олень);

• Лексико-дериваційні (словотвірні) архаїзми – слова, що відрізняються складом словотвірних афіксальних морфем (вдовольнятися - задовольнятися);

• Морфологічні (граматичні) архаїзми – слова, що відрізняються складом формотворчих морфем (люде - люди).

5. Неологізми.

Неологізми – такий розряд пасивної лексики, що складається з слів, які ще не набули частотності використання.

Неологізми з’являються в мові, щоб вдовольнити номінативні потреби.

Шляхи утворення неологізмів:

а) використання словотворчих ресурсів мови (міліціант, мітингувальник);

б) запозичення (вінтаж, ф’ючерс);

в) ускладнення семантичної структури слова (семантичні неологізми) (університет, інститут. Університет – 1. Вищий навчальний заклад, де здійснюється підготовка спеціалістів за різними напрямами. 2. Аграрний університет – будь – який внз, що здійснює підготовку спеціалістів окремої галузі.).

Лекція 7. Нормативно-стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (2 год.).

1. Словниковий склад лексики літературної мови.

2. Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).

3. Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).

1. Словниковий склад лексики літературної мови.

2. Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).

Відповідно до манери мовного вираження у різних сферах існування у сучасній українській літературній мові виокремлюють такі функціональні стилі: розмовний, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній і конфесійний.

Лексика розмовного стилю. Для неї характерне вживання експресивно-оцінних слів (одоробло, язикатий, патлатий), а також лексем у переносному значенні для оцінної характеристики людей (баран, гадюка, осел).

Лексика офіційно-ділова має найвищий ступінь книжності і використовується в офіційному спілкуванні між установами, окремою особою і установою тощо (акт ,витяг, скарга).

Лексика публіцистичного стилю. Слова, які мають конототивні семи урочистості, піднесеності, пишномовності (фундатор-засновник, зводити-будувати).

Лексика наукова. Характеризується наявністю термінів(слова або словосполучення, що позначають поняття певної галузі науки або техніки), професіоналізмів (слова або словосполучення притаманні мові певної професійної групи) і власне загально-наукової лексики.

Штамп – слово або словосполучення, що втратило емоційно-експресивне забарвлення, через часте повторення і яке вживається без образного осмислення.

Поетизми – слова або словосполучення, які характеризуються емоційно-експресивним забарвленням ліризму, захоплення. (Славута – Дніпро, тихоплинний – повільний).