![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекція 1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову (2 год.)
- •1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
- •2. Предмет і завдання лексикології.
- •3. Лексика і лексикологія.
- •4. Зв'язок лексикології з іншими галузями мовознавства.
- •Лекція 2. Одиниці лексикології (4 год.)
- •Лексема як основна одиниця лексикології.
- •2. Слово і лексема.
- •V. За стилістичними характеристиками:
- •3. Поняття про сему і семему.
- •4. Типи сем
- •5. Співвідношення між лексемою, семемою і семою.
- •Лекція 3. Лексичне значення як один з типів мовного значення (4 год.)
- •Лексичне значення як один з типів мовного значення.
- •Ознаки лексичного значення:
- •Загальна типологія лексичних значень
- •Лексичне і граматичне значення.
- •Типи лексичних значень (мовне та оказіональне, денотативне і конотативне, первинне і вторинне, пряме і переносне; різновиди переносного значення; вільне і зв’язані).
- •Лекція 4. Структура лексичного значення лексеми (2)
- •Поняття структури лексичного значення лексеми.
- •Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
- •Радіально- послідовний зв'язок
- •Лекція 5. Системні відношення лексем на лексико-семантичному рівні мови (2 год.)
- •Типи системних відношень на лексико-семантичному рівні.
- •Моносемія і полісемія лексем.
- •Синонімія. Типи синонімів. Синонімічний ряд.
- •Типи синонімів
- •1) Коли використання лексеми базового рівня в даних умовах може привести до неправильного розуміння:
- •Антонімія. Типи антонімів.
- •Типи антонімів:
- •Лексико-семантичне поле. Лексико-семантична група.
- •Омонімія. Типи омонімів. Паронімія.
- •Лекція 6. Диференціація словникового складу мови. Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови (6 год.).
- •Критерії диференціації активного і пасивного складу лексики сучасної української мови.
- •Склад активної лексики.
- •Пасивна лексика та її групи.
- •Застаріла лексика. Історизми. Архаїзми та їх різновиди.
- •Неологізми.
- •Лекція 7. Нормативно-стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (2 год.).
- •Словниковий склад лексики літературної мови.
- •Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
- •Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).
- •Лекція 8. Лексика сучасної української мови з погляду походження (5 год.).
- •Диференціація лексики за походженням.
- •Критерії розмежування питомих і запозичених слів.
- •Питома лексика сучасної української мови та її групи.
- •Запозичена лексика.
- •Ознаки старослов’янізмів:
- •Запозичення з неслов’янських мов.
- •Лекція 10. Лексикографія (4 год.).
- •Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.
- •Типи словників.
- •Лінгвістичні словники сучасної української мови як джерела мовознавчої інформації.
Пасивна лексика та її групи.
Пасивна лексика – частина словникового складу мови, що характеризується низькою частотністю використання, додатковою, неосновною (факультативною) роллю для номінативної функції.
Групи пасивної лексики:
Застаріла лексика: (історизми; архаїзми);
Неологізми.
Застаріла лексика. Історизми. Архаїзми та їх різновиди.
Застаріла лексика – така група пасивної лексики, що характеризується втратою інтенсивності вживання.
Застаріла лексика поділяється на дві групи залежно від причин застарівання: історизми, архаїзми.
Історизми – слова застарілої лексики, причиною застарівання яких є вихід з обігу предметів або явищ, які позначалися словами (дружина, гусляр).
Архаїзми – слова, що застаріли у зв’язку з певними змінами в семантичній або формальній структурі слова (град).
Історизми не мають відповідників в активному словниковому складі, а архаїзми мають.
Залежно від причин застарілості виділяють:
історизми – слова застарілої лексики, причиною застарівання яких є вихід з обігу того, що позначалося словом (застаріває денотат) і не мають відповідника у сучасній мові. Наприклад: гусляр, тисяцький,дружина (військ.), боярин, гридниц;
архаїзми – слова, що застаріли у зв’язку з певними змінами в семантичній або формальній структурі слова і мають відповідник у складі сучасної мови. Наприклад: град – місто.
Згідно з тим, якими ознаками архаїзми відрізняються від сучасних відповідників, архаїзми можуть бути таких різновидів:
Лексичні архаїзми – слова, що абсолютно відрізняються складом кореневих і афіксальних морфем від сучасних відповідників (град - місто);
Лексико-фонетичні архаїзми – слова, в яких змінюються лише окремі фонетичні елементи (єлень - олень);
Лексико-дериваційні (словотвірні) архаїзми – слова, що відрізняються складом словотвірних афіксальних морфем (вдовольнятися - задовольнятися);
Морфологічні (граматичні) архаїзми – слова, що відрізняються складом формотворчих морфем (люде - люди).
Неологізми.
Неологізми – такий розряд пасивної лексики, що складається з слів, які ще не набули частотності використання.
Неологізми з’являються в мові, щоб вдовольнити номінативні потреби.
Шляхи утворення неологізмів:
а) використання словотворчих ресурсів мови (міліціант, мітингувальник);
б) запозичення (вінтаж, ф’ючерс);
в) ускладнення семантичної структури слова (семантичні неологізми) (університет, інститут. Університет – 1. Вищий навчальний заклад, де здійснюється підготовка спеціалістів за різними напрямами. 2. Аграрний університет – будь – який внз, що здійснює підготовку спеціалістів окремої галузі.).
Лекція 7. Нормативно-стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (2 год.).
Словниковий склад лексики літературної мови.
Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).
Словниковий склад лексики літературної мови.
Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
Відповідно до манери мовного вираження у різних сферах існування у сучасній українській літературній мові виокремлюють такі функціональні стилі: розмовний, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній і конфесійний.
Лексика розмовного стилю. Для неї характерне вживання експресивно-оцінних слів (одоробло, язикатий, патлатий), а також лексем у переносному значенні для оцінної характеристики людей (баран, гадюка, осел).
Лексика офіційно-ділова має найвищий ступінь книжності і використовується в офіційному спілкуванні між установами, окремою особою і установою тощо (акт ,витяг, скарга).
Лексика публіцистичного стилю. Слова, які мають конототивні семи урочистості, піднесеності, пишномовності (фундатор-засновник, зводити-будувати).
Лексика наукова. Характеризується наявністю термінів(слова або словосполучення, що позначають поняття певної галузі науки або техніки), професіоналізмів (слова або словосполучення притаманні мові певної професійної групи) і власне загально-наукової лексики.
Штамп – слово або словосполучення, що втратило емоційно-експресивне забарвлення, через часте повторення і яке вживається без образного осмислення.
Поетизми – слова або словосполучення, які характеризуються емоційно-експресивним забарвленням ліризму, захоплення. (Славута – Дніпро, тихоплинний – повільний).