Лекція 10. Лексикографія (4 год.).

1. Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.

2. Типи словників.

3. Лінгвістичні словники сучасної української мови як джерела мовознавчої інформації.

1. Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.

Лексикографія – це галузь прикладного мовознавства, що займається теорією і практикою уклкдання словників.

Основним результатом цієї роботи є словник.

Словник – це довідкове зібрання слів або інших двопланових мовних одиниць з інформацією про ці одиниці або про явища, що ними позначаються.

Основною структурною одиницею словника словникова стаття. Словникові статті різних типів словників можуть мати різну організацію, різні компоненти. Разом з цим виявляються універсальні структурні компоненти словникових статей:

• лексичний вхід (вокабула, «орна зона»)

• зона опису, зона інформації ( за своєю структурою і змістом може бути різною у різних словниках).

2. Типи словників.

1. За об’єктом опису:

   • Лінгвістичні (об’єктом опису є мовні одиниці)

   • Енциклопедичні (об’єктом опису є явище, що позначається мовною одиницею)

   • Термінологічні (об’єктом опису є і те явище, яке позначається терміном, і разом з цим подається інформація про термін, як про мовну одиницю)

2. За одиницею опису:

   • Словники лексем

   • Словники морфем

   • Словники словосполучень

   • Словники фразеологізмів

3. За відбором матеріалу:

   • Повні (теразуси)

   • Часткові

4. За аспектом опису:

   • Синонімів

   • Антонімів

   • Омонімів

5. За відбором лексичного матеріалу:

   • Жаргонізмів

   • Діалектні

   • Іншомовних слів

   • Неологізми

6. За кількістю мов, матеріал яких описується:

   • Одномовні

   • Двомовні, або багатомовні

7. За розташуванням матеріалу:

   • Алфавітні

   • Гніздові

   • Тематичні

8. За аспектом мовознавчого аналізу:

   • Словники сучасної мови (синхронні)

   • С ловники етимологічні (словники історичного походження слова)

   • Історичні (подають опис лексичної системи мови на попередніх етапах її існування)

9. За способом оформлення:

   • Друковані

   • Електронні

3. Лінгвістичні словники сучасної української мови як джерела мовознавчої інформації.

Значними набутками української мови стали:

• 11-томний Словник української мови.

• Двотомний „Словник синонімів української мови” (1999-2000), що містять понад 9000 синонімічних рядів, де реєстровим словом є домінанта. Кожен синонім супроводжується семантичними граматичними та стилістичними характеристиками.

• „Словник антонімів української мови” (1999), що містить понад 2200 компонентів антонімічних пар із їх тлумаченням, зразками сполучуваності, ілюстраціями з художніх та наукових текстів, а також однокореневими словами.

• „Словник паронімів української мови” (1986), де описуються близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням слова (обсяг – близько 1000 найбільш уживаних слів);

• „Фразеологічний словник української мови” у 2-х томах (1999), де пояснено значення фразеологізмів та особливості їх уживання.

• Словники мови окремих авторів (наприклад, „Словник мови Шевченка”, „Словник мови творів Г. Квітку-Основ’яненка”) фіксують слова і звороти з художніх текстів із тими значеннями, в яких вони там використані.

• Важливе місце в українській лексикографії посідають також словники частотні, морфемні, власних імен та прізвищ та інші.