- •2. Основи управління потенціалом підприємства.
- •3. Управління потенціалом підприємства і його політика в цьому напрямі.
- •5. Стиль управління по критерію управлінських рішень.
- •6. Ефективність процесу управління потенціалом підприємства. Критерії ефективності.
- •7. Культура і авторитет підприємства.
- •8. Стратегічне планування виробничої програми.
- •9. Стратегічне планування потенціалом підприємства. Схема варіантів потенціалу.
- •10. Можливі форми прийняття рішень. Критерії для вибору форм рішень.
- •11. Ризик прийняття рішень при управління потенціалом підприємства. Поняття і види ризиків при рішеннях.
- •12.Інформація і комунікація. Поняття і значення інформації і комунікації.
- •13.Результативність роботи підприємства. Критерії, які відносять до результативності. Критерії, які пов’язані з успіхом.
- •14.Можливі форми комунікативних процесів. Комп’ютеризовані, інформаційні і комунікаційні системи.
- •15. Виконання. Поняття і значення виконання. Засоби виконання.
- •16. Мотивація в управління потенціалом підприємства. Поняття і види мотивації.
- •17. Проблеми управління за допомогою мотивації.
- •18. Система управління людьми. Координація і вирішення конфліктів. Критерії оцінки управління конфліктами.
- •19. Управління трудовим потенціалом підприємства та його оцінка. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах.
- •20. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства. Структура потенціалу підприємства.
- •21. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.
- •22. Управління формуванням потенціалу підприємства. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства.
- •23.Особливості формування потенціалу підприємства залежно від специфіки підприємницької діяльності.
- •24. У правління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства.
- •25. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •26. Прикладні моделі оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •27.Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування.
- •37. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства.
- •38.Особливості оцінки окремих видів нематеріальних активів підприємства.
- •39.Основи управління трудовим потенціалом підприємства та його оцінка.
- •40. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства.
- •41. Система організації оплати праці та стимулювання праці за виконання і перевиконання напружних нормованих праць.
- •42. Показники використання трудових ресурсів України.
- •43. Напрямки регулювання системи якості трудового потенціалу.
- •44. Схема управління формуванням і задоволенням попиту на робочу силу.
- •45. Система управління виробничими процесами на об’єкті господарювання.
- •46.Зв'язок умов праці з окремими напрямками науки, техніки та виробництва.
- •47.Основні напрями роботи щодо вдосконалення організації праці
- •48. Структурно-функціональна схема системи управління умовами, охороною та безпекою праці.
- •49. Вдосконалення організації управлінської праці.
- •50.Закон України «Про охорону праці». Вдосконалення системи управління охороною праці. З обов’язковим врахуванням накопиченого позитивного міжнародного досвіду у цій сфері.
- •51. Управління продуктивністю. Метод вимірювання обсягів промислової продукції та продуктивності праці (мнчп).
- •52. Записати і проаналізувати загальну формулу розрахунку резервів виробництва.
- •53. Класифікація внутрішньовиробничих чинників та резервів зростання продуктивності праці.
- •54. Управління оплатою праці. Закон України «Про оплату праці». Прокоментувати його основні 5 розділів. Напрями регулювання заробітної плати в Україні.
- •55. Схема організаційно-економічного механізму вдосконалення оплати праці на підприємстві.
- •56. Управління підвищенням ефективності виробництва.
- •57. Управління персоналом та кадрова політика на підприємстві.
- •59. Склад системи управління персоналом.
- •60. Взаємозв’язок трьох груп методів управління персоналом.
- •61. Методи управління персоналом організації.
- •62. Взаємозв’язок методів управління з системою управління трудовими ресурсами.
- •63. Схема структури та змісту оперативного плану роботи з персоналом організації.
- •64. Ефект самоорганізації праці. Система чинників активізації. Персоналу підприємства.
- •65. Колективно-договірне регулювання як форма управління трудовими відносинами.
- •66. Соціальне партнерство як один з напрямків управління соціально-трудовими відносинами.
- •67. Управління бізнесом підприємства. Задачі лідера в команді.
- •68. Охарактеризуйте основні складові сучасних управлінських моделей . Що їх об’єднує?
- •69. Опишіть складові системи управління людьми в умовах підприємницької діяльності.
- •70.Ситуація
- •71. Аналіз виробничої ситуації методом анкетування. Його роль в розгляданні насущних проблем.
- •72. Сутність управління стратегією фінансування.
- •73. Довести роль менеджменту в розвитку та управлінні бізнесу.
- •74. Розкрити етапи управлінського циклу, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість.
- •75. Системи управління малим бізнесом.
- •76. Порядок розподілу управлінської праці в бізнесі підприємства.
- •77. Методи управління. Резерви й напрями їх реалізації.
- •78. Управлінський цикл та його основні функції - планування, організація, мотивація і контроль.
- •79. Назвіть основні функції менеджменту і головні підсистеми управління виробництвом.
- •80. Перелічите основні принципи побудови й оптимізації організаційних структур управління.
- •81. Управління фінансами. Принцип фінансового співвідношення строків («золоте банківське правило»).
- •82. Дати визначення балансової політики підприємства.
- •83. Управління капіталом підприємства. Види рентабельності капіталу.
- •84. Методи виробітки стратегії заробітної платні. «Мега» - метод перспективного преміювання.
- •85.Організація управління людськими ресурсами та основні напрями фірмової кадрової політики.
- •86. Управління дисципліною та текучістю кадрів на підприємстві. Назвіть основні складові системи управління кадрами на об’єкті господарювання.
- •87. Роль реклами в управління потенціалом підприємства. Ефективність проведення презентацій.
- •89. Які основні організаційні принципи управління проектом є важливими в реальній інвестиційній діяльності? правління проектом складається з таких секцій:
- •90. Відмінність між жорстким і м’яким управлінням проектом. Чи може взагалі управління проектом бути м’яким?
89. Які основні організаційні принципи управління проектом є важливими в реальній інвестиційній діяльності? правління проектом складається з таких секцій:
стратегічне управління проектом (управління системою цілей);
оперативне управління проектом (управління системою діяльності);
інструментальне управління проектом (управління діючою системою).
Організаційна форма управління інвестуванням може передбача-ти кілька типових схем взаємодії замовника (інвестора) і підрядних організацій, що беруть участь у реалізації проекту. Це може бути:
1) передача всіх повноважень (і фінансового ризику) консалтин-говій фірмі як головному менеджеру проекту;
2) організація системи контрактних відносин між інвестором і під-приємствами — учасниками проекту в межах тих робіт, які кож-не з них виконуе за проектом (але координацію бере на себе одне з підприємств інвестора)
3) поділ проекту на два етапи: створення інвестиційного об’єкта
“під ключ” (відповідно до контракту відповідальність несе спе-
ціально найняте підприємство — головний менеджер цього ета-
пу); експлуатація об’єкта (відповідальність несе сформована
дирекція об’єкта як нового підприємства чи діюча дирекція
підприємства, що є базовым для проекту).
За будь-якої схеми взаємодії особливе значения мае повнота і якість
відпрацювання договірних відносин між інвестором і учасниками
проекту.
Загальна організація управління інвестуванням мае переростати в якісну підготовку й реалізацію оперативного керування проектом. Оперативне управління, тобто постійно здійснюваний безпосеред-ній вплив на ресурси проекту, передбачає розробку й реалізацію:
- календарного, деталізованого за часом і за етапами плану про
ведения робіт;
- бюджету капітальних витрат і надходження коштів;
- бюджету поточних грошових доходів і витрат;
- балансу доходів і витрат за проектом;
- прогнозу прибутку;
- прогнозу активів і пасивів за проектом.
90. Відмінність між жорстким і м’яким управлінням проектом. Чи може взагалі управління проектом бути м’яким?
Про те, яким має бути підхід до прийняття рішень у ході проектного аналізу, можна судити з того факту, що з десятків розглянутих проектів банківські експерти, як правило, обирають одиниці. Рішення у сфері інвестиційних проектів жорсткі, бо йдеться про відповідальність за майбутню окупність, повернення інвестованих капіталів.
Окремої уваги потребує розгляд процесу оперативного управління при реальному інвестуванні, тобто процесу організації викорис- тання фінансових, трудових і матеріальних ресурсів проекту з метою досягнення поставлених цілей і завдань.
Оперативний менеджмент передбачає комплекс постійно повторюваних дій щодо :
поділу всіх робіт на етапи за часом і обсягами;
визначення обсягів необхідних ресурсів і їх джерел (способів забезпечення);
призначення керуючих для кожного виділеного етапу робіт;
добору виконавців;
розробки в часі й за об’єктами плану-графіка виконання й фінансування робіт за проектом,
розробки узагальненого координаційного плану-графіка реалізації проекту;
організації моніторингу робіт на кожному етапі й за проектом загалом;
аналізу загального ходу реалізації проекту й коригування діючих планів;
прийняття рішень (у разі потреби) щодо зміни плану реалізації проекту (аж до внесення змін до проекту чи прийняття рішення про вихід із проекту) загалом чи його складових зокрема;
10) комплексу заходів для зниження інвестиційного ризику.
Фінансову (майнову) відповідальність за результати реалізації проекту несе передусім інвестор. Інші учасники проекту несуть відповідальність у межах договірних зобов’язань щодо укладених ними контрактів у рамках реалізації проекту.
Важливим завданням керування проектом є професійне відпрацьовування договорів з учасниками проекту, що дає змогу перерозподілити частину фінансової відповідальності інвестора між учасниками проекту. Це забезпечує жорстку залежність і зацікавленість учасників проекту в результатах кожного етапу робіт, а отже, полегшує завдання ефективної координації всього ходу реалізації проекту.