Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний універитет

Контрольна робота

З дисципліни « Соціальна Антропологія» на тему « Фактори розвитку професійної культури людини»

Студентки групи ГПз-214

Лагути Крістіни Сергіївни

2014

План

1. Вступ

2. Професійна культура – як частина загальної культури

3. Реформування сучасної системи принципів професійної діяльности

4. Вплив нових інформаційно - комунікаційних технологій

5. Поняття «культура»

6. Складові частини професійної культури

7. Висновок

8. Список літератури

1. Вступ

У структурі культури особистості особливе значення належить професійній культурі особистості. Вона посідає все більше місце і як предмет дослідження, і як фактор, значимий для пояснення, розуміння поведінки працівників, і особливо майбутніх фахівців, як люд ей, що мають володіти спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі , бути висококваліфікованими фахівцями із широкою ерудицією та високим загальнокультурним рівнем відповідно до глобальних викликів сучасності. Тому висвітлення цих питань потребує подальшого перегляду суперечливих трактувань, їх аналіз і розв’язання .

2. Комунікативно-компетентнісна підготовленість фахівців, у тому числі й

психологів – це ключовий чинник їх професійного успіху оскільки вона є професійно важливою якістю, затребуваною на ринку праці.

Вона розглядається як сукупність знань, умінь, навиків у області організації

взаємодії і співпраці в діловій сфері; як система внутрішніх особистих ресурсів,

необхідних для побудови ефективної комунікативної міжособистісної

взаємодії. Незалежно від напряму професійної освіти, комунікативна

компетентність - це особиста якість, що визначає включення фахівця в

діяльність і що формується в процесі розвитку всієї особистості загалом.

Важливою складовою комунікативної компетентності фахівця вважаємо

його професійну культуру, яка забезпечує необхідний рівень виконання

професійних функцій та можливість подальшого самовдосконалення фахівця.

Вона виявляється через єдність особистісних та професійних якостей індивіда,

ступеня володіння ним досягненнями й фаховими компетенціями, соціально-

професійною мобільністю, що сприяє соціальному й духовному розвитку за умов

входження в загальноєвропейський освітній простір.

Феномен професійної культури досліджувався багатьма провідними

фахівцями в галузі соціології праці, економічної соціології й соціології

культури (Н.Б. Крилова, Н.П. Лукашевич, Д. Маркевич, Г.М. Соколова, та ін.).

У другій половині XX ст. професійна культура (як частина загальної культури)

вже розглядається не тільки як форма людської діяльності, але і як

найважливіший аспект життєдіяльності особистості, як соціальна діяльність,

що складається із взаємозалежних цілісних феноменів, які не зводяться лише до

певного комплексу знань, умінь і навичок . Разом з цим, у дослідженнях

професійної культури нерідко наводиться спрощене її визначення, а також немає

єдиної точки зору на зміст і обсяг цього поняття.

3. Реформування сучасної системи принципів професійної діяльності

обумовлено глобальними змінами в житті суспільства в ХХІ столітті. Стрімкий

розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій кардинально

змінюють стиль мислення, поведінку, творчий розвиток особистості, систему

принципів професійної діяльності. Система професійної діяльності співіснує з

конкуруючими соціально-економічними системами і цінностями, і призначена

навчити спеціаліста критично ставитися до добору знань з численних джерел

інформації і експоненційно (експонентно) зростаючого інформаційного потоку.

Сучасний світ швидко змінює орієнтацію суспільної свідомості на

придбання якісно нових знань, що відповідають вимогам технізованого

середовища. У високорозвинених країнах спостерігаються тенденції до

звільнення низько- та вузькоспеціалізованих працівників і підвищення вимог до

висококваліфікованих фахівців, що володіють широким колом знань і здатних

до швидкого перенавчання та освоєння нових технологій. Аналітичні

дослідження в ряді Європейських країн показують, що: “єдиним засобом, що

дозволить підтримати або навіть поліпшити відносно високий рівень життя

більшості людей і почувати себе упевненим у житті, є наявність у них

кваліфікації, досвіду і мотивації робити високоякісні товари і послуги, що

відповідають необхідним стандартам”.

Хвилі соціальних, технічних, політичних, культурних змін, змін

навколишнього середовища, що набігають у нашому житті один на одного з

різними амплітудами і частотою, змінюють представлення про норми і цінності

життя людини, її стосунків з іншими, до самого себе і до суспільства в цілому.

У різні історичні часи ці системи норм, вимог, цінностей були різні в

різних суспільних формаціях.