Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
маленькие шпоры_-_Feshenko.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
1.72 Mб
Скачать

40. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства.

Недосконалість науково-прикладних розробок у сфері оцінки трудового потенціалу підприємства не дає змоги визначи­ти хоча б кілька альтернативних методик, які б створили основу для подальшого вирішення цього складного проблемного завдан­ня. 1 . Метод анкетування. Трудовий потенціал працівника оцінюється на основі заповнених ним самим анкет, розроблених оцінювачем і де фіксуються всі істотні позитивні та негативні харак­еристики. 2. Описовий метод. Оцінювач самостійно визначає й описує позитивні та негативні характеристики працівника, які зумовлюють розмір його трудового потенціалу. 3. Метод класифікації. Трудовий потенціал окремого працівника визначається на основі ранжирування всіх працюючих підприємства, за визначеним критерієм, а також вибір трудових характеристик найкращого з них як еталонного значення. 4. Метод порівняння параметрів. Трудовий потенціал окремого працівника визначається через багатоетапне зіставлення продуктивності, освіт­ньо-культурних та інших його характеристик з аналогі­чними параметрами інших працівників підприємства, які виконують схожі роботи. 5. Рейтинговий метод. Визначається на підста­ві оцінювання його істотних трудових якостей за оціно­чними шкалами, які розробляються оцінювачем за пев­ними критеріями (залежно від мети аналізу). 6. Метод визначеного розподілу. Встановлюється експе-ртом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які у сукупності формують фіксований розподіл усіх оцінок 7. Метод оцінки за вирішальною ситуацією. Визначається на основі його поведінки чи вирішення основних виробничо-господарських ситуацій, змодельованих чи ініційованих оцінювачем у рамках конкретної організації. 8. Метод шкали спостереження за поведінкою. Базується на постулатах попереднього, але фіксуються не бажані характеристики, а відсутність негативних (деструктивних) дій, специфічної поведін­ки, стресових навантажень тощо. Оцінка трудового по­тенціалу працівника проводиться «від негативного». 9. Метод інтерв'ю. Визначається на основі його усних відповідей на запитання компетентних екс-пертів-оцінювачів, які виносять суб'єктивні судження щодо коректності чи некоректності відповідей на вузь-коспеціалізовані запитання. 10. Метод «360 градусів». Оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співро­бітниками, які з ним працювали). 1 1 . Тестування. Визначається за резуль­татами вирішення психологічних, фізіологічних та ква­ліфікаційно-освітніх завдань (тестів). 12. Метод ділових ігор. Визначається на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під конкретну орга­нівацію. 13. Метод оцінки на базі моделей компетентності. Визначається за допо­могою формалізованих (математичних) моделей компе­тентності, які являють собою системну оцінку інтелек­туальних, професійних та інших характеристик, суттє­вих у рамках конкретної організації.

41. Система організації оплати праці та стимулювання праці за виконання і перевиконання напружних нормованих праць.

Рівень заробітної плати залежить не тільки від розвитку суспільного виробництва, а й від ефективності праці окремих працівників. Тому поряд із нормуванням праці і тарифікацією робіт важливе значення має упровадження в економічні розрахунки раціональних форм і систем нарахування заробітної плати, які реально відбивають міру праці й міру її оплати. За допомогою форм і систем оплати праці суспільство здійснює диференціацію рівня заробітної плати, визначає певні конкретні співвідношення в рівнях оплати праці різної кількості та якості.

Організація матеріального стимулювання праці на підприємствах незалежно від форм власності передбачає вибір і застосування найбільш раціональних форм і систем індивідуальної і колективної оплати праці, удосконалення існуючих методів матеріального заохочування і матеріальної відповідальності робітників, а також застосування прогресивних способів матеріального і морального стимулювання трудових колективів.

Важливе значення в організації заробітної плати має впровадження її різноманітних форм і систем. Це питання регулюється ст. 96, 97 Кодексу законів про працю. Важливими складовими організації заробітної плати є системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними).Системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Система організації оплати та стимулювання праці за виконання і перевиконання напружених нормованих завдань. Таку систему оплати праці застосовують в умовах, де необхідно забезпечити зростання індивідуальної або колективної продуктивності праці робітників та якості продукції. У цих умовах застосовується така оплата праці, за якої розмір заробітної плати залежить від індивідуальної продуктивності праці. Напруженість нормованого завдання розраховується і встановлюється виходячи із середнього рівня виконання норм праці за три-шість місяців на ті види робіт (операцій), що включаються до нормованого завдання.