- •1.Сутність та засади міжнароднихекономічних відносин.
- •2.Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
- •3.Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5.Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозв’язок і економічні вигоди.
- •6.Поняття та міжнародна мобільність чинників виробництва. Причини, які на неї впливають.
- •7.Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8.Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9.Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.
- •10.Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняттята переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
- •15.Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації
- •16.Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •17.Зміст таобмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18.Поняття закону порівняльнихпереваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожноїіз країн на конкретному прикладі.
- •19.Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонт’єва.
- •20.Основні положеннятеорії конкуренції та теорії життєвого циклу.
- •21.Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22.Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори,які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24.Місце тароль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
- •26.Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •27.Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідкийого здійснення.
- •28.Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які її визначають.
- •29.Діяльність гатт-сот. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •30.Україната Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.
- •31.Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •32.Поняття митного тарифу та мита. Їх значення тафункції.
- •33.Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •34.Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •35.Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •36.Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •37.Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •38.Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
- •39.Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •40.Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •41.Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •42.Сутність експортного кредитування.
- •43.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •44.Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •45.Взаємозв’язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва.Пояснити наприкладі.
- •46.Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •47.Міжнародний рух капіталу та його наслідки для країн експортерів та імпортерів капіталу.
- •48.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •49.Причини та роль прямих інвестицій в міжнародній економіці.
- •50.Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •51.Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •52.Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •53.Роль,структура та особливості розвитку тнк.
- •54.Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів в які вкладається міжнародний капітал.
- •55.Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття міжчасової торгівлі.
- •56.УчастьУкраїни в міжнародному русі капіталу.
- •57.Обсяги та значення іноземних інвестицій в економіці України.
- •58.Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •59.Поняття та види трудової міграції. Показники, що її визначають.
- •60.Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
- •61.Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •62.Українана міжнародному ринку праці.
- •63.Поняття міжнародної передачі технологій та форми її здійснення.
- •64.Моделі технічного прогресу та їх вплив на умови міжнародної торгівлі. Особливості нейтрального, капіталозберігаючого та працезберігаючого технічного прогресу.
- •66.Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.
- •67.Поняття патенту, патентоспроможності та особливості патентного захисту.
- •68.Значення та особливості ліцензування у міжнародній передачі технологій. Види ліцензій.Ціни ліцензій та механізми їх визначення.
- •69.Комерційні форми передачі технологій: ноу-хау, інжиніринг, франчайзинг, консалтинг,контракти під ключ, контракти на управління. Їх особливості, причини тапереваги.
- •70.Методологія економічної оцінки інноваційного продукту. Поняття технологічної ємності торгівлі.
- •71.Міжнародне технічне сприяння: види та механізми.
- •72.Державне та міждержавне регулювання міжнародної передачі технологій.
- •73.Українав системі міжнародного обміну технологіями.
- •74.Сутністьта етапи розвитку міжнародних валютних відносин.
- •75.Види та причини виникнення валютних блоків та валютних зон у міжнародній економіці.
- •76.Поняття конвертованості валют. Види котувань валюти.
- •77.Валютний курс та його різновиди. Методи визначення валютних курсів.
- •78.Валютна політика та політика валютного курсу. Варіанти динаміки валютного курсу.
- •79.Поняття платіжного балансу і основні принципи його побудови. Методи державного регулювання платіжного балансу.
- •80.Сутність,основні види та характерні риси міжнародних валютно-фінансових ринків.
- •81.Типи угод на валютних ринках. Поняття валютної позиції банку.
- •82.Міжнародні валютно-фінансові інститути. Цілі функціонування та види діяльності.
- •83.Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та форми.
- •84.Основні етапи утворення та розвитку Європейської економічної інтеграції.
- •85.Особливості інтеграції в різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •86.УчастьУкраїни в регіональних інтеграційних об’єднаннях
1.Сутність та засади міжнароднихекономічних відносин.
Міжнародну (світову) економіку можна трактувати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні — це теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Вужче трактування визначає її як частину теорії ринкової економіки, що вивчає закономірність взаємодії суб´єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав. Натурально-матеріальний зміст МЕВ відбивається у міжнародних виробничих відносинах усіх чотирьох фаз (виробництво, розподіл, обмін і споживання) єдиного процесу відтворення, Виділення міжнародної економіки у самостійну науку викликано переходом світового господарства у другій половині XX ст. на якісно новий ступінь розвитку. Характерними ознаками настання нового етапу в розвитку світового господарства є:
1)відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни зі світовим співтовариством незалежно від політичного устрою та рівня розвитку;
2)утворення системи міжнародних наддержавних організацій, діяльність яких покликана забезпечити стабільний та збалансований економічний розвиток: ООН, Світовий банк, МВФ, ЄС, ВТО, Паризький та Лондонський клуби тощо;
3)виникнення та широке поширення БНК, THK, які все більшою мірою визначають міжнародну промислову інвестиційну та торгову політику;
4) наявність розвиненої сфери міжнародної торгівлі, міжкраїнного переміщення робочої сили, капіталу, технологій;
5) функціонування самостійної міжнародної фінансової сфери, не пов´язаної безпосередньо з міжнародною торгівлею та міжнародним рухом факторів виробництва.
Предметом теорії міжнародної економіки є:
закономірності функціонування і розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;
закономірності формування сукупних попиту і пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;
інструменти аналізу і програмування відкритої національної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошового і зовнішнього секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;
тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки;
інституційна структура регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку та методи удосконалення. . МЕВ як глобальні відносини втілюються в життя через три рівні: макро, мето та мікро. Макрорівень виявляється у міждержавних економічних відносинах, які визначають і забезпечують в сьогоднішньому світі загальні умови розвитку МЕВ на всіх рівнях. Меторівень - це економічні зв'язки між регіонами, містами тощо окремих країн та на міжгалузевому рівні. Мікрорівень
2.Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
Міжнародні економічні відносини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів. До структури МЕВ входять: міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля товарами та послугами, міжнародний рух факторів виробництва (капіталів, робочої сили, технології), міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини, міжнародна економічна інтеграція. В сучасних умовах головними суб'єктами МЕВ виступають: національні господарства, регіональні інтеграційні угруповання країн (ЄС, НАФТА), ТНК, міжнародні організації (ООН, МВФ). МЕВ можуть мати місце між суб'єктами тільки тоді, якщо вони уклали міжнародні економічні погодження, міжнародні господарські контракти, інші договори і мають домовленості, які визначають їх права та обов'язки щодо розвитку міжнародних зв'язків. Таким чином, під суб'єктами МЕВ розуміють фізичних або юридичних осіб, які беруть участь у здійсненні міжнародних господарських контрактів, погоджень та договорів. Об'єкти МЕВ — це те, на що спрямована господарська діяльність суб'єктів світової спільноти. Об'єкти МЕВ: експорт (імпорт) товарів, експорт (імпорт) послуг, здійснення господарської діяльності за кордоном, міжнародна спеціалізація виробництва, міжнародне кооперування виробництва, фінансові операції, науково-технічні зв'язки, експорт (імпорт) капіталу, спільне підприємництво, оренда машин та обладнання,* зустрічна торгівля; організація та участь у виставках, ярмарках, торгах. Особливостями міжнародних економічних відносин як сфери розвинутого ринкового господарства є: економічне відокремлення учасників на базі світового поділу праці й національних меж; міжнародний обмін факторами і результатами виробництва, що призвів до створення і функціонування світових ринків товарів, послуг, капіталів, робочої сили, технологій тощо; дія законів попиту, пропозиції, вільного ціноутворення; конкурентна боротьба продавців, покупців, товарів і послуг; схильність монополізації до концентрації виробництва і збуту. Міжнародні економічні відносини порівняно з внутрінаціональними мають і свої специфічні особливості, серед яких: набагато більші обсяги обміну; незрівнянно більша кількість суб'єктів; більш масштабна (нерідко глобальна) і гостра конкуренція між суб'єктами МЕВ; специфічна інфраструктура функціонування міжнародних економічних відносин у вигляді міжнародної стандартизації і сертифікації виробництва і продукції, розвитку міжнародних перевезень, зв'язку, інформаційного середовища, світового валютного ринку і т. ін.; особлива система регулювання міжнародних економічних відносин на різних рівнях: міждержавному, регіональному і міжнародному. Головним методом вивчення міжнародних економічних відносин є діалектичний метод. Великий вплив на формування і розвиток сучасних міжнародних економічних відносин мають такі фактори:1. Збільшення обсягів і асортименту міжнародного товарообміну.2. Загострення глобальних проблем (екологічної, сировинної, енергетичної, продовольчої, демографічної й ін.), що активізувало міжнародне співробітництво в сфері науково-дослідних робіт, спільного освоєння надр Землі й Світового океану, охорони навколишнього середовища тощо.3. Лібералізація зовнішньоекономічної політики майже всіх країн світу, що особливо чітко проявилися за останні 50 років і, що полягає в послабленні заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.4. Зміни в системі міжнародного поділу праці. Як зазначалося раніше, місце і роль країни в міжнародному поділі праці зараз все менше залежить від її природно-кліматичних ресурсів і географічного положення і все більше — від «придбаних ресурсів» (технологій, капіталу, якісного складу робочої сили), а також від того, наскільки та чи інша країна «вписується» у стратегічні цілі найбільших міжнародних корпорацій: промислово розвинуті країни перетворилися в головних світових експортерів продовольства, із країн, що розвиваються, все більше експортується машинотехнічної продукції, одягу, взуття, інших готових виробів.6. Зростаюче значення у світовому господарстві міжнародних корпорацій у сучасних умовах.7. Створення і постійне удосконалювання системи світового і регіонального регулювання міжнародних економічних відносин.8. Формування всесвітньої інфраструктури міжнародних економічних відносин, що включає всесвітні мережі транспорту, комунікацій, глобальні інформаційні мережі, що значно прискорює за часом практичну реалізацію світогосподарських зв'язків, породжує нові способи їхнього 9. Політичні фактори: розпад колоніальної системи імперіалізму, розпад СРСР, Чехословаччини, СФРЮ, міжнародний тероризм, подолання релігійних конфліктів тощо.