76.Поняття конвертованості валют. Види котувань валюти.

Конвертованість - гарантована здатність національної грошової одиниці обертатися. Вже процес визначення вартості товару означає, що вона здатна вимірюватися грошима. Тобто товар конвертується (обмінюється) на гроші, а гроші, в свою чергу, конвертуються на товар. На практиці це означає її здатність вільно продаватись і купуватись, використовуватись для створення різного роду фінансових активів, знаходитись у повному розпорядженні її власниківГроші також здатні конвертуватися на інші валюти. Тоді й кажуть, що гроші мають властивість вільно конвертуватися на світовому ринку на інші валюти. Обмін однієї національної валюти на інші відбувається на валютних біржах, у банках, спеціальних міняльних лавках та в інших фінансово-кредитних закладах. Здатність тієї або іншої національної грошової одиниці вільно обертатися на інші валюти оцінюється висловом "вільна конвертованість" Частково конвертована валюта (ЧКВ) - національна валюта країн, в яких застосовуються валютні обмеження для резидентів з окремих видів обмінних операцій. Як правило, ЧКВ обмінюється тільки на деякі іноземні валюти і не з усіх видів міжнародного платіжного обігу.Валюта замкнута (неконвертована) - національна валюта, яка функціонує тільки в межах даної країни і не обмінюється на інші іноземні валюти. До замкнутих відносяться валюти країн, які застосовують різні обмеження і заборони щодо вивозу, ввозу, продажу, купівлі і обміну національної та іноземної валюти, а також різні заходи валютного регулювання, у тому числі валютні коефіцієнти - з метою обмеження рахунків у іноземній валюті. Замкнутими є національні валюти більшості країн, що розвиваються. Фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній називається валютним котируванням.Воно дає змогу визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для обміну.Котирування проводять державні (національні) і великі комерційні банки. Розрізняють офіційне і вільне (ринкове) котирування валют. За офіційними котируваннями здійснюються всі валютні операції держави. Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непрямим). Якщо котирування пряме 1, 10, 100 одиниць іноземної валюти дорівнюють X одиниць національної валюти, а якщо обернене — 1, 10, 100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іноземної валюти. Котирування завжди дається з точністю до чотирьох знаків після коми.На валютному ринку його учасники використовують два курси: курс продавця і курс покупця. Курс продавця — це курс, за яким банк-резидент продає іноземну валюту за національну, а курс покупця — це курс, за яким він купляє іноземну валюту за національну. Курс продавця завжди вищий за курс покупця.Різниця між курсом продавця і покупця називається маржею. За рахунок маржі банк покриває видатки і формує прибуток за валютними операціями.

77.Валютний курс та його різновиди. Методи визначення валютних курсів.

Валютний курс представляє собою ціну грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само, як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну основу та коливається залежно від попиту та пропозиції.Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:- подолання національних обмежень грошової одиниці;- локальна цінність грошової одиниці перетворюється в міжнародну;- виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;- сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.На валютний курс впливають такі фактори, як зміна обсягів ВВП, стан торговельного балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, відсоткові ставки, перспективи політичного розвитку, державне регулювання валютного курсу.У реальній практиці міжнародних відносин в умовах паперово-грошового обігу застосовуються наступні два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі або гнучкі.Фіксовані курси – система, що припускає наявність зареєстрованих паритетів, які знаходяться в основі валютних курсів, що підтримуються державними валютними органами.Фіксований валютний курс офіційно встановлюється центральним банком з врахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних партнерів, рівня валютних резервів, стану торговельного балансу. Гнучкі (плаваючі) курси – це система, при якій у валют відсутні офіційні паритети.Розрізняють плаваючі курси, які змінюються в залежності від попиту та пропозиції на ринку та курси, які змінюються в залежності від попиту і пропозиції на ринку, але корегуються валютними інтервенціями центральних банків.В разі використання плаваючого валютного курсу рух іноземної валюти не впливає на грошову базу, і центральний банк може проводити свою грошово-кредитну політику, передбачаючи, що це не вплине значною мірою на стан платіжного балансу. Системи валютних курсів у країнах, що розвиваються, часто характеризуються одночасним використанням різних валютних курсів, кожний з яких використовується з певною метою. Ці режими називають системами множинних валютних курсів, які можуть бути:• валютними курсами, які безпосередньо контролюються або фіксуються урядом;• вільними ринковими курсами, встановленими приватним попитом та пропозицією.Визначення курсу валют називають котируванням, яким займаються офіційні державні органи. В основі визначення валютних курсів лежить співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельна спроможність валют — це вартість товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю. Співвідношення купівельної спроможності валют називається паритетом купівельної спроможності (РРР). Для певного набору товарів паритет може бути частковим, а для всього ВВП — загальним.Існує кілька методик обчислення РРР.1. На основі зіставлення рівня цін стандартного набору товарів і послуг (споживчого кошика): де Pd — індекс цін національної економіки порівняно з базисним періодом; Pf — індекс цін іноземної економіки порівняно з базисним періодом.Цей показник називають абсолютним паритетом.На основі співвідношення витрат виробництва. Це неціновий метод, тобто він дає можливість абстрагуватися від цінових коливань.На основі зіставлення ефективних виробничих витрат у країнах. До ефективних виробничих витрат відносять: заробітну плату (W), ренту (R), відсоткову ставку (Іг), продуктивність праці (LP). Для визначення РРР використовується формула Такий паритет називається відносним. Паритет купівельної спроможності характеризує товарне наповнення грошових одиниць різних країн. Але в дійсності в поточному періоді валютний курс, як правило, суттєво відхиляється від паритету і збігається з ним лише за умови функціонування золотого стандарту.Валютний курс формується безпосередньо під впливом попиту й пропозиції на валютному ринку. Оскільки головними суб'єктами валютного ринку виступають світові транснаціональні банки, то валютні курси формуються, як правило, у процесі здійснення міжбанківських операцій.