- •1.Сутність та засади міжнароднихекономічних відносин.
- •2.Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин. Принципи та особливості механізму мев.
- •3.Місце та роль міжнародних економічних відносин у розвитку національних економік.
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5.Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозв’язок і економічні вигоди.
- •6.Поняття та міжнародна мобільність чинників виробництва. Причини, які на неї впливають.
- •7.Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8.Сутність та види міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9.Участь України в міжнародному розподілі праці, спеціалізації та кооперації виробництва.
- •10.Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняттята переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.
- •15.Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації
- •16.Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •17.Зміст таобмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18.Поняття закону порівняльнихпереваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожноїіз країн на конкретному прикладі.
- •19.Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонт’єва.
- •20.Основні положеннятеорії конкуренції та теорії життєвого циклу.
- •21.Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22.Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори,які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24.Місце тароль України в міжнародній торгівлі товарами та послугами.
- •26.Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •27.Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідкийого здійснення.
- •28.Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які її визначають.
- •29.Діяльність гатт-сот. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •30.Україната Світова організація торгівлі. Результати, проблеми та перспективи взаємовідносин.
- •31.Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •32.Поняття митного тарифу та мита. Їх значення тафункції.
- •33.Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •34.Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •35.Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •36.Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •37.Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •38.Економічний зміст квотування. Види квот, їх зміст та призначення.
- •39.Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •40.Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •41.Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •42.Сутність експортного кредитування.
- •43.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •44.Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •45.Взаємозв’язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва.Пояснити наприкладі.
- •46.Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •47.Міжнародний рух капіталу та його наслідки для країн експортерів та імпортерів капіталу.
- •48.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •49.Причини та роль прямих інвестицій в міжнародній економіці.
- •50.Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •51.Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •52.Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •53.Роль,структура та особливості розвитку тнк.
- •54.Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів в які вкладається міжнародний капітал.
- •55.Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття міжчасової торгівлі.
- •56.УчастьУкраїни в міжнародному русі капіталу.
- •57.Обсяги та значення іноземних інвестицій в економіці України.
- •58.Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •59.Поняття та види трудової міграції. Показники, що її визначають.
- •60.Масштаби та напрями сучасної міграції робочої сили.
- •61.Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •62.Українана міжнародному ринку праці.
- •63.Поняття міжнародної передачі технологій та форми її здійснення.
- •64.Моделі технічного прогресу та їх вплив на умови міжнародної торгівлі. Особливості нейтрального, капіталозберігаючого та працезберігаючого технічного прогресу.
- •66.Особливості технології як товару. Міжнародний ринок технологій: його сегменти, особливості розвитку, діючі суб’єкти та їх мотивація.
- •67.Поняття патенту, патентоспроможності та особливості патентного захисту.
- •68.Значення та особливості ліцензування у міжнародній передачі технологій. Види ліцензій.Ціни ліцензій та механізми їх визначення.
- •69.Комерційні форми передачі технологій: ноу-хау, інжиніринг, франчайзинг, консалтинг,контракти під ключ, контракти на управління. Їх особливості, причини тапереваги.
- •70.Методологія економічної оцінки інноваційного продукту. Поняття технологічної ємності торгівлі.
- •71.Міжнародне технічне сприяння: види та механізми.
- •72.Державне та міждержавне регулювання міжнародної передачі технологій.
- •73.Українав системі міжнародного обміну технологіями.
- •74.Сутністьта етапи розвитку міжнародних валютних відносин.
- •75.Види та причини виникнення валютних блоків та валютних зон у міжнародній економіці.
- •76.Поняття конвертованості валют. Види котувань валюти.
- •77.Валютний курс та його різновиди. Методи визначення валютних курсів.
- •78.Валютна політика та політика валютного курсу. Варіанти динаміки валютного курсу.
- •79.Поняття платіжного балансу і основні принципи його побудови. Методи державного регулювання платіжного балансу.
- •80.Сутність,основні види та характерні риси міжнародних валютно-фінансових ринків.
- •81.Типи угод на валютних ринках. Поняття валютної позиції банку.
- •82.Міжнародні валютно-фінансові інститути. Цілі функціонування та види діяльності.
- •83.Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та форми.
- •84.Основні етапи утворення та розвитку Європейської економічної інтеграції.
- •85.Особливості інтеграції в різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •86.УчастьУкраїни в регіональних інтеграційних об’єднаннях
75.Види та причини виникнення валютних блоків та валютних зон у міжнародній економіці.
У період світової економічної кризи 1929—1933 рр. із крахом золотодевізного стандарту єдина світова валютна система перестала існувати. Вона розпалася на валютні блоки — регіональні валютні угруповання, які вступили в жорстку конкуренцію між собою. Таких регіональних блоків сформувалося три: стерлінговий, доларовий та золотий.Валютний блок — це угруповання країн, залежних в економічному, валютному і фінансовому аспектах від держави, що керує ним та диктує йому єдину політику у сфері міжнародних економічних відносин та використовує їх як привілейований ринок збуту, джерело дешевої сировини, вигідну сферу вкладень капіталу.Основні характерні риси валютного блоку:курс залежних валют прикріплюється до валюти країни, що керує угрупованням;міжнародні розрахунки країн, які входять у блок, здійснюються у валюті країни-гегемону. Їхні валютні резерви зберігаються в країні-гегемоні;забезпеченням залежних валют є казначейські векселі та облігації державних позик країни-гегемона.Основні валютні блоки:Стерлінговий блок виник у 1931 р. До нього увійшли: країни Британської співдружності націй, крім Канади, Ньюфаундленда, а також Сянган (Гонконг); деякі держави, які тісно економічно пов’язані з Великобританією: Єгипет, Ірак, Португалія. Пізніше приєдналися Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Японія (де-факто), Греція, Іран.Доларовий блок створено в 1933 р. Його членами є: США, Канада, країни Латинської Америки.Золотий блок створено в червні 1933 р. До нього увійшли: Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, а потім Італія, Чехо-словаччина, Польща. Мета — штучне підтримання незмінного золотого вмісту своїх валют. Валютні зони - валютні угрупування держав, створенні під час та після другої світової війни на базі довоєнних валютних блоків для проведення узгодженої політики в галузі міжнародних валютних відносин. Як правило валютні зони охоплюють країни, які перебувають у фінансово – економічній і політичній залежності від більш могутньої держави, що очолює зону. Ці країни підтримують курс своїх валют щодо валюти країни гегемона і можуть змінювати їхні паритети лише за допомогою цієї країни; повинні тримати свої основні золото та валютні резерви в банках країни, що очолює зону; купувати її державі цінні папери, які є забезпеченням валюті країн учасниць зони; здійснювати міжнародні розрахунки і платежі через банки країни гегемона. Для країн учасниць валютних зон створюються більш пільгові умови обміну (оборотності валют ) валют порівняно з валютами, що належать країнам, які не входять до валютної зони, запроваджується єдина система валютного контролю, який насамперед поширюється на валютний обіг країн учасниць з іншими країнами світу. Для учасників валютних зон встановлено єдиний митний і зовнішньоторговельний режим, що забезпечує провідній державі сприятливим умовам для боротьби за ринки, сировини та сфери застосування капіталу як у межах зони так і поза нею. Найбільшими валютними зонами є стерлінгова, доларова, зона франка. Стерлінгова зона, яку очолює Великобританія, налічує понад 40 країн різних континентів, головним чином країн співдружності. Основна валютна зона – англійський фунт стерлінгів. Доларову зону очолює США, вона охоплює переважно країни Північної, Центральної, та Південної Америки. Основна валюта – долар. Зона франка охоплює понад 30 країн ( створена на базі колишніх колоніальних володінь та історичних усталених торгівельно - валютних зв’язків); очолює зону Франція. Основна валюта французький франк.