27.Основні причини державного втручання у зовнішню торгівлю. Позитивні та негативні наслідкийого здійснення.

1)боротьба з безробіттям. Держава може здійснювати певні заходи по обмеженню імпорту, метою яких є створення додаткових робочих місць. Негативним при їх здійсненні може бути те, що інші держави у відповідь можуть здійснити такі заходи, що нанесуть втрат національній економіці цієї країни. Крім того треба ще враховувати, що країна може втратити певну кількість робочих місць за рахунок тих робітників, які зайняті на обробці імпортованих товарів (їх продаж, обслуговування). Ці заходи можуть також привести до:імовірність підвищення цін на внутішньому ринку через скорочення пропозиції товарів;імовірність збільшення податків через необхідність додаткових витрат бюджету, спрямованих на створення робочих місць;відставання вітчизняної промисловості в технічному та виробничому розвитку через зниження рівня конкуренції.2) розвиток «молодих» (новітніх) галузей є дуже популярною тезою ще з часів капіталістичного способу виробництва; необхідність захисту «молодих» галузей пояснюється високими початковими витратами на виробництво, що створюється. Для того, щоб виробництво стало ефективним та конкурентноспроможним потрібний певний період часу; підвищенню ефективності сприяють дві складові:так званий ефект масштабу, зміст якого полягає в тому, що при зростанні обсягів виробництва, собівартість продукції знижується за рахунок зменшення умовно постійної частини (амортизація, приміщення, з/п керівному складу) у витратах на одиницю продукції ;ефект навчання, пов'язаний з тим, що з часом витрати виробництва зменшуються внаслідок того, що підвищується кваліфікація виробників, які здобувають досвід, освіченість.Негативним може бути наступне:складнощі у визначенні галузей, що з високою ймовірністю зможуть досягнути високого рівня розвитку;бюджет повинен нести високі витрати на підтримку цих галузей, додаткові витрати звичайно будуть здійснюватися за рахунок інших галузей, тобто або за рахунок збільшення податків на діяльність цих галузей або за рахунок підвищення цін на продукцію цих галузей, за що буде платити споживач цієї продукції.3) індустріалізація (розвиток промисловості).Держава може здійснити певні заходи, спрямовані на розвиток промисловості на противагу розвитку с/г. Внаслідок цього:збільшується загальний обсяг ВВП;збільшуються можливості залучення іноземних інвестицій в економіку країни;забезпечується стабільність надходжень до бюджету, оскільки промисловість звичайно має більш стабільні показники своєї діяльності;соціальні проблеми з населенням, що переміщується із сільської місцевості до великих міст;існує небезпека втрати можливостей у розвитку с/г, а також можуть виникнути продовольчі проблеми;велика кількість країн успішно розвиваються на основі с/г;забезпечення рівноваги зовнішньої торгівлі та регулювання платіжного балансу державою може обмежити імпорт з тим, щоб забезпечити позитивний платіжний баланс країни на основі ефективного співвідношення між експортом та імпортом.Ефективність регулювання може бути досягнута за рахунок введення певних обмежень (підвищення рівня мита, введення квот, ліцензій на імпорт товарів, що є несуттєвими для економіки країни).4) провадження політики імпортозаміщення.Існує два стратегічних напрямки (види) розвитку країни:імпортозаміщення;експортоорієнтований – розвиток економіки країни спрямований на визначення галузей, що є перспективними для експорту на зовнішньому ринку.5) контроль за цінами.держава може обмежувати експорт товарів з метою утримання світових цін на високому рівні. Звичайно, це роблять країни, які займають монополістичне положення на світовому ринку. Небезпекою при впровадженні такої політики може стати збільшення рівня контрабанди на цих ринках. Кім того, така політика стимулює інші країни до розробки та виробництва замінників таких товарів;країни мають обмежувати експорт товарів, щоб обмежити вивезення товарів, яких не вистачає в країні, і , тим самим, зберегти низький рівень цін на ці товари на внутрішньому ринку. Небезпека таких заходів полягає в тому, що низькі ціни будуть стимулювати зниження обсягів виробництва;держава може обмежувати вивезення товарів, що є важливими для її економіки;держава може стимулювати експорт за рахунок продажу на зовнішніх ринках товарів за заниженими цінами. Така політика називається демпінг. Вона заборонена міжнародними нормами, і, в разі її здійснення, каїни можуть впроваджувати антидемпінгові мита.При державному регулюванні контролю за цінами важливим є здійснення розрахунків оптимальних митних тарифів. Теорія оптимального тарифу стверджує, що закордонний виробник знижуватиме свої ціни, якщо його продукція буде обкладатися податком і в цьому випадку вигоди перейдуть до країни-імпортера, але рівень податку має свої певні межі, за яких імпортно-експортні операції будуть взаємовигідними.6) справедливість. Усі країни світу здійснюють державне регулювання безпеки виробництва у відповідних галузях, але стандарти, що діють в різних країнах, є різними. Дотримання цих стандартів вимагає значних витрат, тому місцеві виробники в тих країнах, де ці стандарти є високими, можуть бути поставлені в нерівні умови, порівняно з виробниками, у країнах яких ці стандарти є низькими. Якщо в країну постачається товар з низьким стандартом, то місцеві виробники можуть ставити перед урядом питання про справедливість умов конкуренції на внутрішньому ринку.7) політичні умови. Значна частка державного впливу на зовнішню торгівлю викликана позаекономічними причинами. Основною серед них є необхідність захисту тих галузей, що є важливими для країни у військовий час. Небезпека полягає в тому, що дуже велику кількість продукції можна вважати необхідною у військовий час, тому без ретельного обґрунтування потреби в такому захисті його здійснювати не можна. Держава може також запобігати експорту стратегічних товарів з огляду на те, що вони можуть потрапити до рук потенційних супротивників (оборонні комплекси, ядерні товари, товари подвійного призначення). Держави можуть впроваджувати обмеження експорту товарів в певні країни з огляду на політичні режими, що існують в цих країнах, та політичну ситуацію, що є в цих країнах. Але введення таких обмежень негативно впливає не тільки на економіку тих країн, проти яких вони вводяться, а й на економіку країн, що вводять ці обмеження.Державне регулювання зовнішньої торгівлі може бути також пов’язане з відповідними політичними зобов’язаннями країни у випадках, коли країна намагається зберегти певний політичний вплив на певні країни або регіони.