13.Поняттята переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що її визначають.

Тезу про відкритість економіки запропонували США після 2 світової війни. Це було пов’язано з тим, що вони вийшли з 2 світової війни з найменшимим витратами і намагалися закріпити свої переваги на світових ринках.

Відкрита економіка передбачає зменшення національних законодавств відносно економічних зв’язків країни. При цьому національне законодавство спрямовується на полегшення інтеграційних, коопераційних зв’язків країни, полегшення залучення інвестицій до країни, технологій, робочої сили, інформації. Відкритості економік країн суттєво сприяє діяльність на світоаому просторі ТНК. Відкриту економіку неможна сприймати як синонім вседозволеності в економіці. Відкрита економіка означає зменшення впливу держави в сфері зовнішньої торгівлі, активне використання різноманітних форм спільного підприємництва, організацію різноманітних зон вільного підприємництва. Відкрита економіка сприяє: 1) поглибленню міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, 2) раціональному використанню ресурсів, 3) розповсюдженню світового досвіду у виробництві, менеджменті та ін., 4) зростанню конкуренції на світових ринках і підвищенню на цій основі ефективності виробництва. Відкрита економіка передбачає:1)ліквідацію монополії держави на зовнішню торгівлю при збереженні відповідного контролю2)відкрита економіка передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату в країні, для того щоб забезпечити приплив капіталу, технологій тощо.Відкрита економіка повинна базуватися на розумній доступності країни для іноземних інвестицій та робочої сили.Відкрита економіка характеризується цілим рядом показників: 1) експортна квота- відношення ех до ВВП: Ек =(ЕХ/ ВВП)*100%;2) імпортна квота- відношення ім до ВВП: Ік= (ІМ / ВВП)*100%;3) зовнішньо-торгівельна квота- експорт+ імпорт поділене на ВВП: ЗТк=(ЕХ+ІМ)/ВВП* 100%. Ці показники стосуються зовнішньої торгівлі і не можуть в повній мірі охарактеризувати відкритість економіки. Для цього необхідний цілий комплекс показників, які б характеризували залучення інвестицій до країни, технологій, інформацій, рівень мита. Фахівці рахують, що чим більше в країні розвинуті базові галузі економіки(видобувна, металургійна), тим менша можливість країни до відкритості економіки.

14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають.

Інтернаціоналізація – результат міжнар. спец та кооперації вир-ва, внаслідок чого вир-во здійснюється в багатьох країнах світу і представл собою взаємопов'язаний процесс –м\порядок вир-ва. Безумовно, одним з основних факторів, що впливає на поглиблення процесу інтернаціоналізації економічного розвитку, виступає міжнародний поділ праці. Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих регіонів і країн на певний видах виробничої діяльності, торгівлі та послуг. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність. З інтернац безпосер пов'язані процеси глобалізації світ, вир-ва, що явялє собою суттєве збільшення обсягів світ вір-ва і пошир-ня масштабів світогоспод зв'язків.Глобалізація в МЕВ пов’язана зі значним зростанням масштабів міжнародних процесів, переміщенням між країнами факторів виробництва, лібералізацією торгівлі, зняттям різноманітних обмежень, створенням зон вільної торгівлі. Процеси глобалізації приводять до того, що країни поступово втрачають, власний характер своїх виробництв і воно(виробництво) набуває все більше міжнародного характеру. Процеси глобалізації та інтернац приводять до того, що в світі створюється планетарний ринок товарів, капіталів, що в свою чергу приводить до нового, якісно більш високого рівня МЕВ. Разом з тим процеси глобалізації пов’язані з певною проблемою: вони приводять до більшого економічного розвитку економічно могутніх країн і до низького економічного розвитку країн, що розвиваються. Основними факторами, що визначають процес глобалізації є:1.Виробничо-технічні – різке зростання масштабів виробництва обсягів міжнародної торгівлі товарами та послугами на основі розвитку засобів транспорту та зв’язку.2.Економічний – надзвичайна концентрація капіталу в окремих країнах, що виходить за національні межі і набуває національного характеру.3.Інформаційний – поява принципово нових засобів ділового спілкування, обміну виробничою, науково-технічною, комерційною та оперативною інформацією, що виходить на новий рівень управління міжнародним виробництвом.4.Науково-технологічний – інтенсивний розвиток науково-технічних досягнень в різних країнах світу та обмін ними між країнами.5. Соціологічний – зменшення розбіжностей в національних традиціях та звичаях, що пов’язано з міграцією населення між країнами.6.Політичний – зменшення жорсткості національних кордонів, полегшення або ліквідація процедур пов’язаних з переміщенням між країнами товарів, послуг, чинників виробництва.7.Екологічний – в світі існує багато проблем пов’язаних з охороною навколишнього середовища, що не можуть бути вирішеними зусиллями однієї країни, бо вони стосуються всіх країн світу.