31.Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.

Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД. Мета тарифного регулювання полягає1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці. Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає.Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок , які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мит. У галузі імпорту до тарифних методів належать не лише митні та­рифи, а й податки і збори з товарів, які ввозять, імпортні депозити та ін. У галузі експорту - це податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від податків, надання фінансової допомоги тощо. Надлишок виробника - це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку, це додатко-вий прибуток, одержаний в результаті непе-редбаченого підвищення цін.Надлишок споживача - це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком. надлишок (чистий зиск споживача) — це зиск від торгівлі, одержаний покупцем, величина якого відповідає різниці між сумою грошей, яку покупці згодні заплатити за даний товар, і реальними витратами на його придбання. Тарифні інструменти застосовуються для держ регулювання імпорту. Вони є головним інструментом торгової політики держав; базуються на мит тарифах. Мит. тарифи.— це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоек. дія-ті перелік товарів із зазначенням мит, якими вони обкладаються під час перетину мит. кордону держави. Мит. тарифи розробляються на основі тов. класифікаторів. Мит. тариф кожної країни складають конкретні ставки мита. Мито -це обов'язковий грошовий збір, що отримує держава через мережу мит. закладів з товарів під час перетину ними кордону країни. Мито виконує декілька функцій: захищає нац. товаровиробників від іноз конкуренції (протекціоністське мито);є джерелом надходження коштів до бюджету держави (фіскальне мито);є засобом покращання умов доступу нац. товарів на зарубіжні ринки.

32.Поняття митного тарифу та мита. Їх значення тафункції.

В світовій економіці митні тарифи використовуються всіма країнами світу як головний засіб держ. регулювання зов. торгівлі, що дозволяється міжнародними нормами і першу чергу нормами СОТ. Ввізне мито використовується країнами як засіб підвищення цін на імпортні товари з тим, щоб вітчизняні товари одержали відносну цінову перевагу на внутрішньому ринку. Імпортні тарифи також використовуються як засіб одержання доходів до державного бюджету.Вони можуть мати велике значення у формуванні державного бюджету (для менш розвинутих країн) і не велике значення для розвинутих країн. Митний тариф, в залежності від того який бік регулювання в країні є важливим може визначатися наступним чином:1)інструмент торгівельної політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаєминах зі світовим ринком;2)звід митних ставок, що застосовувалось до товарів що переміщуються через кордон країни та систематизованим відповідно до товарної номенклатури ЗЕД;3) конкретна ставка мита що підлягає при сплаті ввезені чи вивезені товарів в (з) митної території країни;Митні тарифи можуть бути одноколонними та багатоколонними. Одноколонні тарифи (проекти) мають одне значення мита для кожного товару незалежно від країни походження товару.Багатоколонні тарифи мають декілька значень митного тарифу. Найвища ставка має декілька значень митного тарифу вона називається генеральною і зазвичай використовується для товарів з країн з якими не має угод. Мінімальна ставка використовується для країн з якими існує РНС.В сучасних умовах на світових ринках існують різні організаційні форми, що забезпечують митне регулювання. Першою з таких організаційних форм є митний союз. Митний союз це є угода двох або більше країн про ліквідацію митних кордонів між ними. Країни що утворюють митний союз створюють єдину митну зону на якій діє єдиний митний тариф по визначення до країн, що не входять в митний союз. ВЕЗ також передбачає створення режиму безмитного пересування товарів в межах ВЕЗ, але на відміну від митного союзу в межах ВЕЗ єдиний митний тариф не створюється і кожна країна залишає свій митний тариф по відношенню до тих країн, що не є членами зони ВЕЗ.Кожна країна має свою національну структуру митного тарифу. Протягом багатьох років країни намагаються уніфікувати свої національні структури митного тарифу.В 1950 році в Брюсселі була підписана багатобічна конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів, тобто була створена так звана брюссельська схема митного тарифу. В її основу було покладено поділення товарів за виробничим признаком. В одну групу були внесені товари, що відносяться до певної галузі виробництва, починаючи з сировини і закінчуючи готовою продукцією.Митні тарифи країн складаються з конкретних ставок мита, які використовуються для оподаткування товарів, що ввозяться або вивозяться з митної території країни.Мито це обов’язковий внесок, що стягується при імпорті чи експорті товарів і є умовою експорту чи імпорту, виконує наступні функції: 1) фіскальну, 2) захисну – захищає місцевих виробників від небажаної конкуренції;3)балансуючу- встановлює ться з метою заміщення небажаного експорту, відноситься до експортного мита, регулює баланс попиту і пропозиції на внутрішньому ринку. . Мито виконує декілька функцій: захищає нац. товаровиробників від іноз конкуренції (протекціоністське мито);є джерелом надходження коштів до бюджету держави (фіскальне мито);є засобом покращання умов доступу нац. товарів на зарубіжні ринки.