4.2 Фактори, що викликають стрес

Що ж призводить до стресу? Чи можемо ми виділити ті фактори, які обов'язково спровокують стресову відповідь нашого організму?

Сьогодні вважається, що будь-яка подія, факт або повідомлення можуть викликати стрес. При цьому, чи є дана ситуація причиною стресу або ні, залежить не тільки від неї самої, але й від рис особистості, попередніх життєвих явищ, досвіду людини, очікування ситуації тощо. Найстресогеннішою, як не парадоксально, виявляється навіть не сама ситуація, а її очікування. У цей час людина переживає суб'єктивні відчуття та об'єктивні фізіологічні зміни в організмі, характерні для другої і третьої фази стресу, не маючи можливості реально реагувати на подію, що не відбулася.

І все ж таки, яка б не була велика роль індивідуально-особистісних якостей самої людини, є ряд ситуацій, які в переважній більшості випадків викликають стрес у всіх людей. Виділяють три типи таких стресорів: катастрофи, значні зміни в житті та повсякденні неприємності.

Катастрофи – це широкомасштабні непередбачені явища, які загрожують життю людей. До катастроф належать війни, стихійні лиха, великі техногенні аварії тощо. Як стресор катастрофи мають два піки свого впливу: перший – протягом перших двох годин після події, коли відзначається значна кількість гострих приступів серцевих хвороб із частими смертельними наслідками, і другий – після більш тривалого часу, приблизно після року, що настає за катастрофою. В останньому випадку стрес має тривалу форму, що виражається у загальному погіршенні здоров'я, збільшенні депресивних захворювань і підвищенні рівня загальної тривожності.

Значні зміни в житті – до такого роду подій можна віднести раптові хвороби і смерть близької людини, втрату роботи, одруження або розлучення, народження дитини тощо. Люди, які пережили в недалекому минулому такі події, у цілому мають більше проблем зі здоров'ям, ніж люди зі спокійною життєвою історією. У цьому випадку чим ближче стресогенна подія в часі, тим вища її небезпека. Відносно цієї групи факторів набагато більшу, ніж щодо катастроф, роль відіграють особисті якості людини. Особливе значення тут надається ставленню самої особистості до значної зміни в житті. Якщо, наприклад, вихід на пенсію сприймається як втрата ідентичності, соціального значення і матеріального доходу, то ця подія викличе сильну стресову реакцію; та сама подія, яку людина сприймає як можливість присвятити час відпочинку, подорожам і турботі про близьких, не призведе до негативних суб'єктивних переживань і змін у здоров'ї.

Повсякденні неприємності – дрібномасштабні щоденні проблеми, здатні зіпсувати настрій, знизити працездатність і життєвий тонус. Головна небезпека цього роду стресорів – це їхня можливість накопичуватися, що може серйозно відбитися як на здоров'ї, так і на відчутті щастя. Якщо йдеться про постійні неприємності на роботі, то можна відзначити, що в цьому випадку дуже великий ризик так званого вигоряння, тобто розумового, фізичного й емоційного виснаження, яке супроводжується повним падінням мотивації до даного виду праці.

Отже, люди відчувають стрес й від ситуацій, які об'єктивно не можуть бути визнані стресовими, – ситуацій, які провокують неусвідомлений стрес. Такий стрес може виявлятися в різних формах.

1. ЗМІНА ЗВИЧНИХ СИТУАЦІЙ

Як правило, серйозні події викликають об'єктивний стрес: народження дитини, перехід на нову роботу, зміна квартири, хвороба або розлучення. Але дрібниця, якій можна було б і не надавати великого значення, теж робить свій руйнівний внесок: програла улюблена футбольна команда, кафетерій перенесли так далеко, що ходити туди під час обідньої перерви стало незручно. Іноді ці невеликі незручності передують більшим змінам, іноді вони перетинаються зі звичками, які приємні своєю сталістю й надійністю. Значне місце тут займають повсякденні неприємності як вид стресорів.

2. ТРУДНОЩІ У СПІЛКУВАННІ

Багато хто з людей бере участь у ділових зустрічах, ходять на збори та футбольні матчі, але більшість з них відчувають деяке занепокоєння перед можливими несподіванками, які підстерігають їх при зустрічі з незнайомими людьми. За статистикою, найбільш часто турбують:

- необхідність виступати прилюдно й відповідати на запитання аудиторії;

- зустрічі з іноземцями;

- необхідність бути присутнім на офіційних обідах;

- перший день на новій роботі;

- розмови з начальством і ділові бесіди з партнерами.

Людина допускає негативні думки про себе або припускає, що її негативно оцінюють оточуючі. Свої успіхи при цьому така людина схильна пояснювати випадковим збігом обставин: „Так, минулого разу мені пощастило, а зазвичай я виглядаю дурнем”. Можливим варіантом перепрограмування власного мислення в даній ситуації виступає спроба перевести свою увагу на справи оточуючих людей, а не на нескінченні спроби побачити себе їхніми очами, розглядати необхідність соціальних контактів з погляду розширення світогляду – як професійного, так й особистісного.

3. СТРАХ ПЕРЕД НЕВДАЧЕЮ

Більшість людей вважають, що „необхідність успіху” важливіше, ніж „страх невдачі”. Але їхня поведінка може свідчити й про інше. Ви завжди квапитеся, аби принагідно „звалити” все на брак часу? Ви завжди перевантажуєте себе, аби мати можливість послатися на „безліч справ”? Ви не претендуєте на підвищення по службі з побоювання, що не пройдете за конкурсом? Ви стверджуєте, що краще й не намагатися зробити щось, ніж намагатися і не зробити? Люди, для яких характерні спроби виправдатися подібним чином, відчувають страх перед невдачею.

4. НЕМОЖЛИВІСТЬ КОНТРОЛЮ ЗА ОБСТАВИНАМИ

І чоловіки, і жінки, коли опиняються у ситуації, яку не можуть проконтролювати самі, відчувають занепокоєння та дискомфорт, але чоловіки реагують на це сильніше, оскільки вважають за необхідне тримати під контролем набагато більшу кількість ситуацій, ніж жінки. Оскільки реальне життя часто „підкидає” ситуації, які неможливо контролювати, одне з правил керування стрес-синдромом – відмова від контролю, якщо боротьба за нього безглузда.

5. ТИСК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

„Пообіцяв – виконуй”, „Я зважую кожне своє слово”, „Я роблю так, як вважаю за правильне”, „Я ніколи не змінюю своєї думки” – це формули тиску зобов'язань, які люди дуже часто беруть на себе поза нагальною потребою в них. Людям, які вважають, що слово – це обіцянка, а обіцянка – це, практично, клятва, слід стримуватися у роздачі обіцянок, які забезпечать їм стрес.

6. ПІДВИЩЕНИЙ САМОКОНТРОЛЬ

Це концентрація уваги на своїх проблемах у той самий момент, коли існує страх їхнього прояву. Самонагляд – не тільки симптом стресу, але і його причина. Люди, постійно стурбовані тим, яке враження вони справляють на оточуючих, перестають бути природними, і справжнього контакту з ними не виходить. Оточуючі стають для них аудиторією, якою потрібно управляти і до якої потрібно виявляти увагу. Людям, які стикаються з подібними ситуаціями, потрібно пам'ятати: повага до себе людини, що виступає, завжди викликає відповідну повагу до неї слухачів.

7. ОСТРАХ ВЛАДИ Й ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Страх перед відповідальністю – одна зі стресогених умов, що „переслідує” деяких людей. Відповідальність за свої емоції, коли, здається, усе спрямоване на те, аби розсердити та спровокувати прояв агресії, – все викликає такий стрес. Для того, щоб успішно управляти стресом, потрібно запам'ятати головне правило: не слід персоніфікувати ситуацію. Можна розсердитися, навіть розгніватися, але не ображатися.

8. ПРОБЛЕМИ ОПІКИ НАД ДІТЬМИ

Помічено, що чим самостійнішими стають діти, тим менше батьки знають, як з ними поводитись. Як тільки діти виростають, стають фінансово і психологічно незалежними, контроль над ними практично зникає. Втрата контролю підвищує стрес. Для багатьох батьків це асоціюється ще й з тим, що тепер вони не можуть захистити дитину від реального життя. Вони почувають себе неприкаяними, оскільки роль батька, на їхню думку, полягає в тому, що він надає своїм чадам захист і фінансову підтримку.

Професійне або учнівське життя молоді також може бути джерелом стресів. Тут Ви маєте можливість визначити свій рівень стресу за методикою Маркса-Андерсона (цит. за Годрфруа). Виберіть із зазначеного списку події, які Ви переживали протягом останніх 12 місяців, і вирахуйте шляхом додавання балів кожної з подій загальну суму балів. Якщо якась з подій переживалася неодноразово, помножте відповідну кількість балів на число повторень. Середнє число для студентської вибірки складає 767. Якщо у Вас вийшло число вище 767, Ваш рівень стресу вище за середній.

А. На рівні афективних (емоційних) зв'язків

1. Смерть чоловіка (дружини) 87

2. Шлюб або освідчення з прийняттям пропозиції 77

3. Смерть близького родича 77

4. Розлучення 76

5. Поділ майна чоловіка і дружини 74

6. Вагітність (як фактор стресу для одного з

подружжя) 68

7. Смерть близького друга або подруги 68

8. Розрив міцного зв'язку (або заручин) 60

9. Примирення чоловіка і дружини 58

10. Проблеми в сексуальному плані 58

11. Значні зміни в стані здоров'я

або в поведінці одного з подружжя 56

12. Заручини 54

13. Зміна у відносинах (на краще або на

гірше) з партнером або партнеркою 50

14. Поява нового члена родини (народження дитини,

усиновлення, прийняття літньої людини на піклування) 50

15. Неприємності в родині партнера або партнерки 42

16. Зміна у звичках спільних візитів 41

17. Влаштування чоловіка на роботу або його звільнення 41

18. Значні зміни при зустрічах з родиною 26

Б. На рівні навчання

1. Вступ до коледжу, університету, інституту 50

2. Зміна навчального закладу 50

3. Труднощі навчання (пов'язані з викладачами, з

адміністрацією, із програмою) 44

4. Суміщення навчання з роботою 43

5. Зміна профорієнтації або програми 41

6. Істотні зміни у мірі зайнятості навчанням 38

В. На рівні професійного життя

1. Втрата постійної роботи 62

2. Зміна професії або роботи 50

3. Істотна зміна міри відповідальності на роботі

(кар’єрне зростанняі, зниження й т.п.) 47

4. Значна зміна в розпорядку й умовах

роботи 43

5. Неприємності з начальством 48

Г. На рівні особистих установок

1. Значна зміна у сприйнятті та пізнанні

самого себе 57

2. Зміна ставлення до вживання наркотиків 52

3. Серйозний конфлікт або значні зміни в

області визнаних цінностей 50

4. Значні зміни в розумінні особистої

незалежності та відповідальності 49

5. Значні зміни у вживанні алкоголю 46

6. Зміна особистих звичок (друзів, одягу, манери

поведінки тощо) 45

7. Значні зміни в релігійній практиці 36

Д. На рівні здоров'я

1. Серйозна хвороба або травма 65

2. Зміна в режимі сну 34

3. Істотні зміни в їжі (у кількості або в

розкладі прийому їжі) 30

Е. На рівні повсякденного життя

1. Позика грошей або віддача у заставу значної суми

грошей 52

2. Переїзд на іншу квартиру або зміна

квартирних умов 42

3. Особисте досягнення виняткового рівня 40

4. Значна зміна фінансового становища 33

5. Обвинувачення в незначному порушенні закону 22

Ж. На рівні дозвілля

1. Значні зміни участі в суспільному житті 43

2. Значні зміни в характері використання

дозвілля 37

3. Розважальна поїздка 33