3.3 Зовнішні вияви емоцій

Фізіологічний стан збудження при різних емоційних станах практично не розрізняється, однак зовнішні прояви – друга складова емоцій – є специфічними для різних видів емоцій.

Виразні компоненти емоцій виконують комунікативну функцію, допомагають спілкуванню між людьми, забезпечують емоційний контакт між ними. Завдяки виразу обличчя (міміці), виразним рухам тіла (пантоміміці), інтонації голосу, темпу мовлення й т. ін. можна довідатися про переживання людини набагато більше й точніше, ніж зі змісту її мовлення. Зовнішні прояви емоцій, емоційна експресія сприяє розумінню іншої людини й ефективній взаємодії з нею.

Більшість людей у цілому адекватно інтерпретують експресивні компоненти емоцій інших людей. Сильні, яскраві емоційні стани у людей усіх культур виражаються практично однаково й тому «читаються» вірно. Це добре видно на прикладі німого кіно: зовнішні прояви емоцій дозволяють глядачам різних культур і віку досить добре розпізнати зміст того, що відбувається на екрані. При цьому особливо добре, як встановили вчені, визначаються сильні негативні емоції – гнів, злість. Відповідальними за розпізнавання виразів обличчя є очі (особливо відносно страху й гніву) і рот (особливо відносно щастя).

Деякі люди є більш здатними в розпізнаванні зовнішніх проявів емоцій. Інтроверти краще «читають» вирази обличчя, ніж екстраверти; жінки – краще, ніж чоловіки. З'ясувалося, що на точність визначення емоції за зовнішніми ознаками впливає стан того, хто оцінює. Зазвичай люди схильні приписувати іншому ті переживання, якими самі охоплені. Однак, якою б здібною від природи не була людина, що інтуїтивно пізнає стан іншого, у ситуації складних емоційних станів (наприклад, підроблена посмішка, прихована тривога, подавлений гнів), без спеціальної підготовки вірно розшифрувати ці емоції за виразом обличчя майже неможливо: в експерименті Пола Екмана тільки половина випробуваних без психологічної підготовки змогли правильно розпізнати, правду говорить людина, чи бреше.

Але, незважаючи на те, що ми не віддаємо собі повного свідомого звіту в інформації, що одержуємо із зовнішніх проявів емоцій, на рівні підсвідомості ця інформація все-таки засвоюється. Тому, наприклад, учні завжди знають, як до них ставиться вчитель, наскільки б він не намагався приховати свої справжні емоції. Це відбувається тому, що емоції пов'язані із складноконтрольованими м'язами обличчя, які видають ознаки навіть приховуваних емоцій. Підняття внутрішньої частини брів «говорить» про горе або занепокоєння, а посмішка, що триває більше 4-5 секунд, не є щирою.

Як вже говорилося, зовнішні прояви яскравих емоцій (особливо міміка) можуть вважатися універсальною мовою. Однак значення жестів є культурно опосередкованим. Ті рухи, які в одного народу є проявом позитивного ставлення, в іншого сприйматимуться як образа: північноамериканський жест, що позначає „усе в порядку” – „о'кей”, у Японії трактуватиметься як прохання про милостиню, а в Латинській Америці – як непристойний жест. Залежно від традицій відрізняється також інтенсивність прояву емоцій: у західній культурі допускається тривалий, але не дуже інтенсивний прояв емоції, японці ж більш потайливі у прояві своїх переживань.

Як же правильно розпізнати емоційний стан іншої людини? По-перше, необхідно знати особливості експресії різних емоцій – зараз література, присвячена цій проблемі, доступна кожному. Такі знання потрібно застосовувати на практиці, тренуючись у впізнаванні змісту виразів обличчя й тіла. По-друге, встановлено, що повторюючи вирази обличчя іншої людини, імітуючи її стан, ми здатні краще зрозуміти її переживання. Це прагнення зрозуміти почуття іншої людини, співчувати їй називається емпатією. За словами засновника школи гуманістичної психології Карла Роджерса, стан емпатії передбачає вміння сприйняти внутрішній світ людини зі збереженням змістовних та емоційних відтінків. Люди, які вміють стати на місце іншого, більш тонко розрізняють емоційні переживання інших. (Свої емпатичні здібності можна перевірити за методикою, наведеною в додатках В, Г). По-третє, навіть з огляду на знання і прагнення до емпатії, потрібно пам'ятати, що більш глибока інтерпретація поз і жестів поєднана з ризиком помилки, оскільки різні вирази можуть позначати те саме почуття, а різні почуття виражатися однаково.