3.2 Фізіологічні основи емоцій

Емоції містять у собі фізіологічну реакцію організму, представлену найчастіше у вигляді фізіологічного збудження. Деякі емоційні стани досить наочно демонструють свою фізіологічну складову. Коли людина потрапляє в ситуацію небезпеки, вона відчуває прискорене серцебиття, м'язову напругу, що може реалізуватися або в готовності тікати, або в заціпенінні, посилене потовиділення, зменшення слиновиділення. Внутрішня реакція організму в подібній ситуації виявлятиметься в підвищенні кров'яного тиску й рівня цукру в крові, гальмуванні травлення, частішанні дихання, припливі крові до м'язів, розширенні зіниць, виділенні наднирковиками адреналіну й норадреналіну (гормонів стресу). Всі ці фізіологічні зміни готують організм до сутички або втечі, виконуючи адаптивну функцію. Отже, без будь-яких свідомих зусиль наш організм виконує роботу з координації та пристосування до значимої ситуації.

Якщо такого роду збудження буде занадто тривалим, організм може постраждати: відбудеться фізіологічне виснаження, характерне для реакції стресу. Однак і недолік збудження теж може нашкодити: сонливість, загальмованість не дозволяють адекватно мислити та приймати рішення. Наприклад, коли студент складає іспит, оптимальним буде середній рівень збудження – без зайвої тривожності й нервозності, що виражається в упевненій зосередженості.

Різні емоції переживаються по-різному, але характер фізіологічної реакції при цьому залишається приблизно однаковим: рівень і якісні характеристики страху, гніву й сильної радості майже не відрізняються одне від одного. Вчені визначили лише невеликі розходження у стані мозку та концентрації гормонів, які неможливо виявити без спеціального устаткування. Так, позитивні емоції пов'язані з підвищенням електричної активності лівої півкулі головного мозку, а негативні – правої, страх і гнів супроводжуються активністю різних частин лімбічної системи мозку тощо.

Фізіологічні реакції, які супроводжують переживання емоцій, є вродженими й не пов'язаними із соціокультурними факторами: незалежно від місця й часу життя, виховання та властивостей особистості, фізіологічна складова емоцій буде однаковою.

Розглядаючи тему фізіології емоцій, необхідно згадати про прилад, який отримав назву „поліграфа”, або „детектора брехні”. Його дія заснована на знанні того, що свідома брехня супроводжується зміною емоційного фізіологічного порушення організму. Детектор брехні дозволяє виявити зміни фізіологічних реакцій людини (частота дихання, потовиділення, тиску, пульсу) у відповідь на певні питання, що стосуються ситуації, яку перевіряють. Ця особливість приладу обумовила широке застосування детектора брехні в юридичній практиці та бізнесі в деяких країнах (особливо в США). Однак наприкінці минулого століття було доведено, що повністю довіряти детектору брехні не слід: брехня завжди викликає зміни фізіологічних реакцій, але зміни фізіологічних реакцій не завжди свідчать про брехню. Сама ситуація перевірки на поліграфі у частини людей викликає сильні фізіологічні зміни, схожі з фізіологічною реакцією, що супроводжує брехню. Підвищення надійності результатів відбувається тільки у випадку багаторазової перевірки. Зараз дані, отримані на детекторі брехні, не приймаються як юридичний доказ провини людини.