Модуль 3 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, види, етапи проведення

Конкретне соціологічне дослідження як система методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур. Фактори, що зумовлюють необхідність проведення конкретно-соціологічних досліджень. Можливості та обмеженість конкретно-соціологічного дослідження. Необхідність попереднього теоретичного аналізу об’єкта дослідження. Формування гіпотез як передумова емпіричного дослідження. Проблема добору індикаторів як спосіб ідентифікації та аналізу соціальних фактів (П. Лазарсфельд).

Розвідувальне, описове, аналітичне дослідження: пізнавальні можливості, логіка застосування. Основні і додаткові критерії класифікації видів соціологічного дослідження. Диференціація емпіричних досліджень в залежності від методів збору даних: опитування, спостереження, аналіз документів. Вивчення статичних та динамічних характеристик соціальних об’єктів методами емпіричної соціології.

Логічний та організаційно-процедурний способи диференціації етапів соціологічного дослідження. Характеристика проблемно-пошукового, дескриптивного, пояснювального та практичного етапів дослідження. Характеристика підготовчого, оперативного та результуючого етапів дослідження.

Підготовка та організація проведення соціологічних досліджень

Поняття проекту дослідження. Функції і структура ескізу проекту. Уточнення інформаційного запиту як передумова розробки програми дослідження.

Програма соціологічного дослідження та її функції. Структура програми. Технологія підготовки програми.

Основні вимоги до розробки програми.

Формування теми, мети дослідження та його основних завдань. Визначення об’єкту і предмету дослідження. Здійснення інтерпретації понять.

Розрахунок і обґрунтування вибірки. Типи вибірок, репрезентативність.

Організація збору даних. Обробка даних.

Підсумкові документи соціологічного дослідження: різновиди, характеристика.

Стратегічний та робочий план дослідження. Варіанти стратегічного плану, характеристика. Структура робочого плану.

Аналіз та узагальнення соціологічної інформації

Основні методи обробки соціологічної інформації. Підготовка первинної соціологічної інформації до обробки. Способи ручної обробки інформації. Особливості підготовки інформації обробки на ЕОМ. Редагування і кодування одержаної інформації. Усунення помилок. Постановка завдань програмістам для обробки інформації.

Застосування методів статистики при обробці і аналізі даних. Ряди розподілу. Статистичні таблиці. Графічне зображення соціологічних даних. Обчислення середніх величин. Кореляційний аналіз. Можливості використання допоміжних засобів – програмуючих мікрокалькуляторів.

Аналіз даних як один із етапів соціологічного дослідження. Мета і завдання. Методологія аналізу соціальних процесів і явищ.

Аналіз емпіричних даних та проблема вимірювання. Поняття шкали вимірювання, її різновиди. Перетворення шкал.

Аналіз одномірних розподілів.

Аналіз двомірних таблиць. Використання комп’ютерних програм для аналізу соціологічних даних.

Співвідношення змістовного і якісного методів аналізу даних. Основні етапи процесу аналізу даних. Методи опису даних соціологічного дослідження. Групування інформації, емпірична і теоретична типологізація. Результати процедури опису. Поняття “пояснення” у соціологічному дослідженні. Типи пояснення. Способи перевірки гіпотез. Послідовність дій при аналізі даних у соціологічному дослідженні.

Методичні поради для підготовки семінарських занять

За останні роки зроблено значний крок у напрямку популяризації соціології як навчальної дисципліни. Останніми роками з’явилася велика кількість підручників, посібників, монографій, періодичних видань з соціологічної проблематики. Сьогодні студенти можуть познайомитися з вітчизняними (В.Городяненко, Н. Черниш, В.Піча, О.Якуба) і європейськими (Е.Гідденс, Н.Смелзер) підручниками з соціології, із розширенням Інтернет – ресурсів нашого університету, студенти отримали доступ до електронних версій необхідної соціологічної літератури. Викладачами кафедри політології і соціології створено «Електронний каталог соціологічних видань» із матеріалами якого можуть працювати студенти різних факультетів. За таких обставин опанування курсу стає доступнішим і більш різноманітним. Однак, щоб досягти кращої ефективності у навчальному процесі, студентам потрібно правильно організувати свою роботу. Корисними, на наш погляд, тут будуть декілька порад.

Семінар є однією із форм навчання студентів, він проводиться з основних найбільш важливих тем курсу. При підготовці до семінару, студенту необхідно уважно переглянути лекційний матеріал та план семінарського заняття, знайти відповідну літературу.

В процесі самопідготовки слід законспектувати найважливіші теоретичні положення. Для того, щоб краще уявити для себе головні категорії та поняття визначеної теми, варто ознайомитися з головними підходами вітчизняних та зарубіжних фахівців, виділити окреме місце в конспекті, куди занотовувати їх визначення.

Під час підготовки корисно скласти розгорнутий план або розробити тези на кожне питання, щоб виступаючи з ними краще обґрунтовувати висунуті положення і вести диспути з визначеної теми. У конспекті мають бути тези майбутньої відповіді на всі питання семінару, під час якого студенти можуть ними скористатися. Високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, логічно і чітко обґрунтовує свою відповідь. Корисним, на наш погляд, є виділення частини конспекту для словничка основних понять, з якими студенти ознайомлюються в процесі вивчення курсу.

Виступ на семінарському занятті розпочинайте із вступу. Далі розкрийте зміст питання, зробіть висновки і узагальнення, висловіть власну позицію щодо проблеми, яка вивчається. Ваша відповідь повинна бути чіткою, логічною, аргументованою.

Під час проведення семінарських занять викладачами кафедри використовуються різні методики: індивідуального спілкування з кожним студентом, обговорення проблемної ситуації, дискусії, диспуту, обговорення реферату або доповіді одного з студентів по найбільш цікавому питанню, рецензування виступу студента своїми колегами. Активна участь студентів на семінарах також оцінюється.

Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання при вивченні курсу «Соціологія», викладачі кафедри політології і соціології завжди нададуть Вам необхідні консультації.