Електроні версії:

1. Ельмеев В. Я., Овсянников В.Г. Прикладная социология // Папка «Соціологія».- №5

2. Лукашевич Н. П. … Спеціальні та галузеві соціології // Папка «МАУП»

3. Якуба Е.А. Социология. Учебное пособие // Папка «Соціологія».- № 153.

Конкретно-соціологічні дослідження (КСД) – це окрема частина соціологічного знання, у якій розкривається механізм отримання соціологією емпіричних знань про досліджувані соціальні явища та процеси.

В процесі вивчення даної теми насамперед слід з’ясувати поняття конкретно-соціологічного дослідження, основні його функції та етапи проведення. Опановуючи існуючі типології КСД, особливу увагу слід звернути на різновиди досліджень за методом отримання соціологічної інформації. Обов’язковою умовою проведення КСД є складання програми дослідження, тому окрему увагу слід присвятити правилам формування цього документу та її основним складовим: методологічній і методичній частинам. У програмі міститься ряд спеціальних компонентів, без яких неможливо провести якісне КСД (визначення об’єкту та предмета дослідження, формулювання гіпотези, розробка робочого та стратегічного планів дослідження, формування вибірки), тому ці питання потребують надзвичайно уважного вивчення. Окремим аспектом висвітлення даної теми є проблема специфіки розрахунку і використання вибірки у соціологічних дослідженнях, характеристика її основних видів: квотна, районована, стратифікаційна, гніздова і інш. і аналіз її основних категорій: репрезентативність, ймовірність, валідність.

В процесі обробки та аналізу емпіричної інформації соціологія оперує масивом спеціальних методів, базованих на математичних процедурах. Лише після їх вивчення можна отримати комплексне уявлення про КСД як окремий рівень соціології. Тому в процесі вивчення даної проблеми використовуйте принцип логічної послідовності застосування методів аналізу та обробки соціологічної інформації: систематизація зібраної інформації – визначення узагальнюючих параметрів – шкалування – встановлення взаємозв’язків між ознаками (визначення коефіцієнтів кореляції, факторний, кластерний аналіз).

Питання для самоконтролю:

1. Простежте основні аспекти співвідношення теоретичної та емпіричної соціології.

2. Проаналізуйте історію виникнення емпіричної соціології.

3. Дайте оцінку стратегічному і робочому планам дослідження.

4. Визначте особливості поняття польового дослідження, специфіку його підготовки і проведення.

5. Як, на ваш погляд, співвідносяться між собою поняття «проблемна ситуація» і «проблема»? Наведіть приклад такого взаємозв’язку.

6. Чому процедура інтерпретації понять здійснюється на декількох рівнях? Наведіть приклад багаторівневої інтерпретації поняття «ставлення молоді до приватного підприємництва».

Теми рефератів, методичні поради до їх написання.

Одним із видів самостійної роботи студентів, який дозволяє поглибити їх знання із курсу «Соціологія» є реферат, робота над яким допомагає виробити навички самостійного аналізу різних соціологічних поглядів і концепцій, систематизації матеріалу та його стислого викладу. Робота над рефератом розпочинається із обрання теми (див. перелік тем рефератів) і пошуку необхідної літератури. Наступним етапом є процес її опрацювання, тут важливим є не лише свідоме засвоєння прочитаного, але і його аналітичний аналіз. Неодмінним правилом при цьому є з’ясування незрозумілих термінів, понять, категорій, використання яких у тексті обов’язково повинне супроводжуватися їх поясненням. Виклад матеріалу в рефераті має бути коротким і стислим, важливо при цьому уникати складних граматичних зворотів.

Необхідною умовою успішного написання реферату є логічно складений і продуманий план, в якому доцільно передбачити вступ, кілька розділів основної частини і висновки.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціальні потреби суспільства. У першому розділі наводяться основні теоретичні, емпіричні дослідження з теми, зазначається, хто із представників соціології займався даною проблематикою, здійснюється коротка характеристика їх концепцій. Визначаються сутність (основний зміст) проблеми, основні фактори, обставини, що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається.

У наступних розділах дається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага акцентується на виявленні нових ідей та гіпотез, нових підходів до вивчення проблеми. Висловлюють власні думки щодо перспектив розвитку проблеми. У висновках автор стисло викладає результати свого дослідження. До реферату додається список використаної літератури (обсягом не менше 15-20 одиниць), схеми, таблиці. Загальний обсяг реферату від 10 до 15 друкованих сторінок через 2 інтервали з полями 1 см. (праворуч), 2,5 см. (зверху), не менше 2 см. (знизу); або 20-25 сторінок писаного тексту. Посилання на літературу можуть бути посторінковими або розміщуватися в кінці кожного із розділів. На обкладинці реферату зазначаються назва вузу, прізвище, ім’я та по батькові виконавця, кафедра, тема реферату, назва дисципліни, факультет, курс, група, форма навчання.