- •Навчальна програма курсу “соціологія” модуль 1 Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •Становлення і розвиток соціології у II-й пол. XIX ст. – поч. XX ст.
- •Розвиток соціології в XX ст.: основні напрями та школи.
- •Розвиток української соціологічної думки.
- •Суспільство як соціальна система. Соціологічний аналіз суспільства
- •Модуль 2 Соціологія особистості
- •Соціологія сім’ї
- •Соціологія молоді
- •Соціологія нації та регіональних спільнот
- •Соціологія праці
- •Соціологія освіти і виховання
- •Соціологія культури
- •Модуль 3 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, види, етапи проведення
- •Аналіз та узагальнення соціологічної інформації
- •Плани семінарських занять, навчальна і додаткова література, електронні джерела, методичні поради
- •Предмет соціологічної науки
- •Основна література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема №2 Становлення і розвиток української соціологічної думки ( 6 год.)
- •Заняття 1:
- •Заняття 2:
- •Заняття 3:
- •Основна література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема №3 Суспільство як система. Соціологічний аналіз суспільства заняття 1.
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 9: Соціологія сім’ї
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 10 Соціологія молоді
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 11 Соціологія праці
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 12 Етносоціологія
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13 Соціологія освіти і виховання
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 14 Соціологія культури
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема № 15-18 Конкретно-соціологічне дослідження
- •Заняття 1-2 :
- •Заняття 3-4:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Електроні версії:
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів, методичні поради до їх написання.
- •Теми рефератів із курсу «Соціологія»
- •Література
- •Періодичні видання
- •Сайти Інтернету
- •Теми курсових робіт, методичні поради до їх написання.
- •Тематика курсових робіт
- •Питання до заліку та іспиту, методичні поради для їх складання
- •Питання підготовки до екзамену
- •Додатки Соціологічні школи іі пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Основні парадигми, напрями сучасної західної соціології
- •Основні етапи розвитку емпіричної соціології
Додаткова література:
Власова О. Провідні чинники розвитку соціального потенціалу особистості // Соціальна психологія.-2005.- № 2 (10).- С. 55-64
Москаленко В Проблема виховання в контексті соціалізації особистості // Соціальна психологія.-2005.- № 3 (11).- С. 20-23
Проскуріна О. Удосконалення форм соціалізації і процес становлення особистості // Політичний менеджмент. - 2003.- № 2.- С. 50-57
Циба В. Параметри особистості // Соціальна психологія.-2005.- № 3 (11).- С.3-8
Циба В. Системна теорія особистості: регулятивно-детерміністська парадигма // Соціальна психологія.-2005.- № 6 (14).- С. 18-31
Електроні версії:
Аверьянов Л.Я. Социология: что она может? // Папка «Соціологія».- № 128
Фролов С.С. Учебник по социологии // Папка «Соціологія».- № 137
Якуба Е.А. Учебное пособие для студентов // Папка « Соціологія».- № 153
Лукашевич Н. П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціології // Папка «МАУП»
Вивчення даної теми слід розпочинати із визначення понять особистості як предмету соціологічного дослідження і аналізу співвідношення понять: “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Особистість є об’єктом вивчення багатьох гуманітарних дисциплін – філософії, психології, антропології. Студентам важливо визначити специфіку соціологічного підходу до цього поняття. Для кращої реалізації завдання, доцільним буде ознайомлення із положеннями соціологічних концепцій особистості: марксистською теорією, теорією “дзеркального Я” (Ч. Кулі, Дж. Мід), теорією ролей (Р. Лінтон, Д. Морено, З. Фрейд, Т. Парсонс), теорією соціальної установки (У. Томас, Ф. Знанецький), теорією соціального характеру (Е. Фромм), теорією референтної групи (Г. Хаймен), теорією інтегрального синтезу (П. Сорокін).
Визначити соціологічну структура особистості (соціальний статус, соціальна роль, соціальна спрямованість) та основні підходи до її аналізу. Проаналізувати діалектику потреб і діяльності у структурі особистості: піраміда потреб А. Маслоу: вітальні, екзистенційні, соціальні, престижні, духовні потреби.
Опосередковуючою ланкою між цілями суспільства і особи виступає та чи інша соціальна система. Процес інтеграції індивіда в суспільство, в різні типи соціальних спільностей (група, соціальний інститут, соціальна організація) відбувається через засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на підставі яких формуються соціально значимі риси особистості. Цей процес у соціології визначається поняттям «соціалізація». Студентам корисно з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні умови становлення та формування особистості, роль макро- та мікро середовища у цих процесах. Проаналізувати явище соціалізації, її елементи, періоди, стадії та агентів, а також поняття «ресоціалізації», яке притаманне суспільствам перехідного типу.
Визначити особливості соціального контролю як механізму соціальної регуляції поведінки і підтримання суспільного порядку і основні його функції: регулятивну, охоронну, стабілізаційну. Простежити специфіку прямого і непрямого соціального контролю. І самоконтролю.
Досі дискусійним в соціології залишається питання соціальних типів особистості, найбільш розповсюдженою є класифікація ідеального, нормативного і реального типів. Студентам необхідно визначити риси кожного із цих типів і аспекти їх співвідношення. Цікавою у цьому контексті є проблема домінантних цінностей як характеристика теоретичного, економічного, естетичного, суспільного, владного і релігійного типів і типологізація особистості у суспільстві, що трансформується (особистість, “розчинена” у суспільстві, особистість “відчужена” від суспільства; амбівалентна особистість (Є. Головаха), маргінальна особистість).