Розвиток української соціологічної думки.

Соціологічна думка в Україні, періодизація її розвитку. Витоки соціологічного пізнання періоду княжої доби, характеристика джерел (“Слово о полку Ігоревім”, “Руська Правда”, “Повість минулих літ”, “Іпатіївський літопис ті ін.”). Актуалізація соціальної проблематики у творчості І. Вишенського, П. Могили, С. Яворського, Ю. Кониського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Шашкевича, діяльності Кирило-Мефодіївського Братства. Народницька традиція в українській соціологічній думці.

Становлення та інституціоналізація вітчизняної академічної соціології. Політична соціологія М. Драгоманова. Дослідження соціальної проблематики І. Франком. “Генетична соціологія” М. Грушевського і діяльність Українського Соціологічного Інституту. Соціологічна концепція М. Шаповала; організація Українського Інституту громадознавства. Соціологія політики В. Липинського.

Розвиток української соціології у період 60-90-х рр. ХХ ст. Сучасний стан соціологічних досліджень в Україні: проблеми та перспективи.

Суспільство як соціальна система. Соціологічний аналіз суспільства

Суспільство як цілісне утворення та його елементи. Адитивні та системні утворення, основні ознаки системи: цілісність, наявність кількох типів внутрішніх зв’язків, сумісність, цілеспрямованість, здатність до продукування нових елементів, необхідних для підтримання і підвищення ступеня цілісності, інтегративність, стійкість, відкритість, динамізм, самоорганізація.

Основні сфери суспільства та характер їх взаємозв’язку. Проблема типології суспільства, в західній соціології та її різновиди (Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм, Г. Ленські, Д. Белл, Т. Парсонс). Основні ознаки суспільства. Поняття глобальної соціальної системи. Універсальні, регіональні, галузеві, локальні та індивідуальні проблеми сучасного суспільного розвитку.

Поняття соціальної взаємодії, соціального зв’язку, соціального контакту, їх структура. Спосіб взаємодії та його змістовна характеристика.

Соціальні відносини, соціальні інститути та соціальні спільності. Соціальний інститут як впорядкування, формалізація і стандартизація соціальних відносин. Процес інституціоналізації та його етапи. Соціальний інститут як система. Функції соціальних інститутів (С. Ліпсет, Д. Ландберг). Поняття дисфункції. Класифікація соціальних інститутів.

Поняття соціальна організація та його значення у соціології. Соціальна організація як різновид соціального інституту, її характерні ознаки та форми. Механізми утворення соціальних організацій.

Соціальна спільність та її різновиди (формальна – неформальна, проста - складна, мала - велика тощо). Історичні умови формування соціальних спільностей.

Соціальна структура, її сутність та типи.

Теорія класів і теорія стратифікації як методології соціального аналізу суспільства (К. Маркс, М. Вебер, П. Сорокін, Р. Дарендорф, Т. Парсонс, Е. Райт, П. Бурдьє, Е. Гідденс). П. Сорокін про види стратифікації. Основні типи стратифікаційних систем в сучасній соціологічній науці. Системні властивості стратифікацій. Соціальний аналіз сучасного українського суспільства.

Соціальна мобільність, її типи, види та форми. Поняття інтергенераційної та інтрогенераційної мобільності. Швидкість та інтенсивність соціальної мобільності. Поняття “соціальна дистанція” та методика її виміру у соціології.

Проблема соціальної трансформації у соціології та її сутність.