Тема 28. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

(Самостійне вивчення)

План

1. Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції і його елементів. Відмінності від інших договорів.

2. Порядок укладання договору контрактації. Зміст (умови) договору контрактації. Права та обов'язки сторін.

3. Відповідальність сторін за порушення умов договору.

Основні нормативні акти

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - N18. - Ст.144

2. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356.

Контрольні питання

1. Дайте визначення договору контрактації сільськогосподарської продукції?

2. У чому відмінність договору контрактації від договорів купівлі-продажу поставки?

3. Які підстави, порядок і терміни укладання договору контрактації?

4. Який порядок укладання державних контрактів (договорів) на закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб?

5. Які основні обов'язки сторін за договором контрактації?

6. Який порядок встановлення майнових санкцій за порушення умов договору контрактації?

7. У якому порядку розглядаються виникаючі між сторонами спори при укладанні і виконанні договору контрактації?

Практичні завдання

1. У порядку продажу надлишків плодоовочевої продукції між виноградарським господарством «Приміське» і оптово-роздрібним торговим підприємством «Ясне» був укладений договір, у виконання якого господарство відвантажило підприємству виноград. У договорі сторони вказали, що у своїх взаєминах вони керуються Положенням про постачання товарів народного споживання. Виноград надійшов зі значним відсотком гнили. Надлежаще складеним актом встановлено, що псування винограду відбулося з вини відправника. У зв'язку з цим торгове підприємство, не одержав відповіді на претензію, звернулося до господарського суду з позовом до виноградарського господарства про стягнення з нього штрафу за постачання недоброякісного винограду. Господарський суд у задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що відповідно до діючого законодавства, між сторонами повинний був бути укладений договір контрактації, а майнова відповідальність господарства за здачу продукції неналежної якості за таким договором не передбачена.

Питання:

1. У чому відмінності між договором поставкиі договором контрактації?

2. Яким договором варто оформити правовідносини між виноградарським господарством «Приміське» і оптово-роздрібним торговим підприємством «Ясне»?

3. Чи поширюються положення про договір поставки на договір контрактації?

4. Чи є дійсним умова договору про застосування Положення про постачання товарів народного споживання до правовідносин між виноградарським господарством «Приміське» і оптово-роздрібним торговим підприємством «Ясне»?

5. Чи правомірно рішення господарського суду?

2. Насінніцькі господарства «Зоря», «Прапор» і «Елітне» уклали з Оленовським хлібоприймальним підприємством договори контрактації зерна, насіння, сіна і трав'яного борошна, за якими частина продукції (зерна) повинні були доставляти на Спасський елеватор. Згідно з цими договорами розрахунки з господарствами за поставлене зерно на елеватор провадилися безпосередньо елеватором. Районний прокурор звернувся до господарського суду із заявою, у якому просив стягнути зі Спасського елеватора на користь згаданих господарств штраф за несвоєчасне перерахування господарствам сум, що приєднувалися їм, і пені за прострочення платежів за договором. При розгляді позову представник елеватора факт несвоєчасного перерахування господарствам належних їм сум не заперечував.

Питання:

1. У які терміни повинні провадитися розрахунки за продукцію, що здається заготівнику?

2. Яка майнова відповідальність встановлена за несвоєчасне перерахування заготівниками господарствам належних їм сум за здану продукцію?

3. Яке рішення повинний прийняти господарський суд?

3. У виконання договору контрактації міжгосподарський тваринницький комплекс з відгодівлі худоби доставив на м'ясокомбінат партію бичків вищої вгодованості в кількості 20 голів. Приймання худоби м'ясокомбінатом було проведено лише через 4 дні після його доставки. У зв'язку з тим, що худоба у ці дні не була забезпечена у достатній кількості кормами і водопоєм, бички значно втратили у вазі. Прийнято вони були за середньої вгодованості і за їх вазі на день приймання. У результаті тваринницький комплекс поніс збитки в сумі 50 000 грн. Відшкодувати ці збитки м'ясокомбінат відмовився, пославшись на наступне: 1) провини його у затримці приймання худоби не було, вона відбулася тому, що підрядна ремонтно-будівельна організація закінчила ремонт забійного цеху комбінату на 5 днів пізніше встановленого договором терміну; 2) тваринницький комплекс не погодив з комбінатом термін доставки худоби. Тваринницький комплекс звернувся до господарського суду з позовом до м'ясокомбінату про відшкодування згаданих збитків.

Питання:

1. Якими нормативно-правовими документами варто керуватися для вирішення даної суперечки?

2. У які терміни варто здійснювати поставку продукції за договором контрактації? У якому порядку визначаються такий термін?

3. Чи можна вважати випадком невиконання зобов'язання ремонтно-будівельною організацією?

4. Чи буде нести відповідальність підрядна ремонтно-будівельна організація? Якщо так, на якій підставі?

5. Що варто розуміти під збитками?

6) Чи підлягають задоволенню позовні вимоги тваринницького комплексу?

4. Овочівницьке господарство «Павловское» у виконання договору контрактації і відповідно до погодженого графіка доставило на плодоовочеву базу притягнутим транспортом 5 тонн овочів (томатів і огірків). Від приймання овочів база відмовилася, оскільки всі її ємності були завантажені і прийняти овочі ніякої можливості не було. Частина повернутих назад у хозяйство овочів була реалізована місцевому населенню, інші використані як корм для худоби. Господарство, не одержав відповіді на претензію, звернулося до господарського суду з позовом до плодоовочевої бази про стягнення з неї вартості не прийнятих овочів і сплаченого автотранспортної організації тарифу за перевезення овочів в обидва кінці. Рішенням господарського суду з плодоовочевої бази на користь господарства були стягнені сума, сплачена господарством автотранспортної організації, і вартість не прийнятих базою овочів за винятком сум, отриманих господарством від реалізації частини не прийнятих овочів місцевому населенню.

Питання:

1. Який договірний обов'язок порушила плодоовочева база? Яку відповідальність спричинить таке порушення?

2. Чи правомірні дії овочівницького господарства щодо реалізації не прийнятих овочів?

3. Що варто розуміти під збитками?

4. Чи законне рішення господарського суду?

5. Оптово-роздрібне торгівельне підприємство звернулося до господарського суду з позовом до овочівницького господарства про стягнення штрафу за нестачу передбачених договором контрактації 979 тонн картоплі і 600 тонн моркви. Представник господарства прохав у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що через несприятливі погодні умови не було можливості зібрати запланований врожай картоплі і моркви. У підтвердження цього суду був пред'явлений складений у належному порядку акт, що засвідчував загибель від перезволоження картоплі на площі 30 га і моркви — на площі 15 га. Відповідно до представленої довідки валовий збір картоплі у господарстві склав 43 719 ц і моркви — 15 128 ц. Позивачу відвантажено було 521 т картоплі і 400 т моркви.

Питання:

1. Що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання?

2. Що варто розуміти під нездоланною силою?

3. Чи підлягає задоволенню позов заготівника?