Контрольні питання

1. Дайте визначення договору купівлі-продажу.

2. Які вимоги до форми договору купівлі-продажу?

3. Які правові наслідки порушення вимог закону про форму договору купівлі-продажу?

4. Який суб'єктний склад сторін договору купівлі-продажу?

5. Що може виступати предметом купівлі-продажу?

6. Чи може предметом договору купівлі-продажу бути підприємство?

7. Назвіть істотні умови договору купівлі-продажу.

8. Назвіть права й обов'язки продавця.

9. Назвіть права й обов'язки покупця.

10. Як визначається момент виникнення права власності (іншого речового права) у покупця?

11. Хто несе ризик випадкової загибелі проданого майна?

12. З якого моменту продавець вважається таким, що виконав зобов'язання перед покупцем?

13. У чому складається обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар?

14. У чому складаються особливості правових наслідків продажу товарів неналежної якості споживачам?

15. Дайте визначення договору роздрібної купівлі-продажу. Назвіть особливості даного виду договору купівлі-продажу.

16. У чому складаються особливості правового регулювання купівлі-продажу житлових будинків (квартир); купівлі-продажу на аукціонах і біржах?

17. Дайте правову характеристику договору міни.

18. Що є предметом договору міни? Чим предмет договору міни відрізняється від предмета договору купівлі-продажу і договору поставки?

19. Які особливості мають сторони у договорі міни?

20. Чи може обмінюватися нерівноцінний за вартістю товар?

21. З якого моменту виникає право власності у сторін за договором міни?

22. Які норми ЦК України застосовуються до договору міни?

23. Чи проводить ЦК України межу між міною і бартером?

Практичні завдання

1. У зв'язку з тривалим закордонним відрядженням Малютін вирішив продати меблевий гарнітур (софа, два крісла, журнальний столик), обідній стіл і шість стільців, килим, стінку, книги, а також кухонні меблі. Вікент`єв домовився з Малютіним, що купить усі меблі, крім кухонної, і книги і забере їх через 10 днів (після закінчення в його новій квартирі ремонту.) Побоюючись, що Малютін може продати речі комусь іншому, Вікенть’єв наполіг на тому, щоб договір був складений письмово. У договорі сторони вказували, що Вікент`єв стає власником меблів і книг з моменту укладання договору. Крім того, Вікент`єв вручив Малютіну завдаток у розмірі 2000 гривень, а решту грошей обіцяв передати через 10 днів, коли він повинний був одержати від Малютіна речі. Однак через 10 днів Вікент`єв не зміг з'явитися за речами, тому що він був хворий. Через два дні у результаті необережного поводження дев'ятнадцятирічного сина Малютіна з електроприладом у кімнаті, де знаходилися меблі і книги, виникла пожежа, і всі меблі і книги, крім одного крісла, прийшли у непридатність.

Вікент`єв, довідавшись про цей випадок, вимагав у Малютіна повернення завдатку. Малютін проти цього заперечував, вимагаючи, у свою чергу, передачі йому Вікент`євим несплаченої грошової суми, тому що загинули речі, належатть у силу договору Вікент`єву.

Питання:

1. З якого моменту переходить право власності на майно за договором купівлі-продажу?

2. Чи можуть сторони самостійно визначити момент переходу права власності?

3. З якого моменту продавець вважається таким, що виконав обов'язок передати товар?

4. У чому укладається обов'язок продавця зберігати проданий товар?

5. До кого, Малютіна чи його сина, повинні бути звернені вимоги Вікент`єва?

2. Мишкін придбав у магазині останню пральну машину-автомат, зняту продавцями з демонстраційного стенда у самому кінці робочого дня. Продавці наспіх упакували машину і передали її покупцю. Приїхавши додому, Мишкін знайшов, що у технічному паспорті не проставлений штамп магазина і дата продажу. Крім того, у паспорті не вистачало декількох аркушів, у тому числі і гарантійного талону. Уважно ознайомивши з технічним паспортом на пральну машину, Мишкін зрозумів, що приєднання її до водопровідних труб і підключення до електромережі не можливо здійснити власними силами. Встановити ж, як це зробити і до кого звернутися, було не можливо через відсутність декількох сторінок у технічному паспорті.

Наступного дня Мишкін звернувся до магазину з вимогою замінити технічний паспорт пральної машини і проставити у ньому дату продажу. Адміністрація магазину відмовилася виконати вимоги Мишкіна, мотивуючи відмовлення тим, що у місто надійшла велика партія цих пральних машин і невідомо, де він придбав свою машину. Але якщо навіть вона і була придбана у цьому магазині, те все рівно у магазині немає жодного зайвого технічного паспорта. Не отримав задоволення своїх вимог, Мишкін звернувся до суду з позовом про розірвання договору і відшкодування понесених збитків.

Питання:

1. До якого виду договору купівлі-продажу відноситься даний договір?

2. Назвіть обов'язки продавця.

3. Який обов'язок продавця не був виконаний належним чином у даній ситуації? Назвіть правові наслідки невиконання цього обов'язку.

4. Хто буде нести витрати з ремонту машини у випадку, якщо Мишкін неналежним образом підключить машину через відсутність у технічному паспорті сторінок з інформацією про товар і підключення машини до водопровідних труб і електромережі?

3. Струков 15 березня 2007 р. придбав в універмазі костюм і черевики, попередньо примірив й оглянув покупки. Вдома, він знову став приміряти костюм, але фасон і колір йому не сподобалися. За порадою батьків, Струков вирішив обміняти костюм наступного тижня. Костюм він більш не надягав. 19 березня, повертаючись з роботи, Струков спіткнувся на сходах, а коли він прибув додому, знайшов, що в одного з нових черевиків відривається підошва. Тільки 28 березня Струков зміг прийти до універмагу і вимагав обміняти костюм, а за черевики одержати назад сплачені їм гроші. В універмазі обміняти костюм відмовилися, оскільки покупцем у ньому не було виявлено яких-небудь дефектів, а тому відсутні підстави для його обміну. Що стосується черевик, то адміністрація погодилася відремонтувати їх за свій рахунок, тому що відривши підошви – несуттєвий недолік і ремонт черевиків ще не здійснювався.

Питання:

1. Чи вправі Струков обміняти костюм тому, що йому не підходять його фасон і колір?

2. У який термін і при дотриманні яких умов споживач вправі обміняти якісний товар? Які товари не підлягають обміну?

3. Які права споживача у випадку продажу йому товару з недоліками?

4. Чи обгрунтовані дії адміністрації універмагу? Що таке істотний недолік?

4. Мискін придбав в універмазі «Центральний» кольоровий телевізор. Через півгодини після вмикання телевізора вдома він вибухнув, у результаті чого Мискін одержав опіки і поранення і протягом місяця знаходився на стаціонарному лікуванні. Крім того, пожежею були цілком знищені віконні штори, килим, бібліотека, а також зіпсована імпортна шафа, що стояла у кімнаті.

Повернувшись з лікарні, Мискін довідався, що у результаті експертизи встановлена наявність у купленому їм телевізорі виробничого недоліку, що викликав самозаймання і вибух телевізора. Збитки, заподіяні Мискіну з урахуванням втрати середнього заробітку під час лікування, витрат на посилене харчування, а також ремонту кімнати і вартості згорілого майна, склали 35 170 гривень.

Мискін пред'явив позов про відшкодування заподіяної шкоди до заводу-виробника телевізору. Завод проти позову заперечував і надав в обґрунтування своїх заперечень наступні доводи:

1. Завод з Мискіним у договірних відносинах не був, у той час як універмаг «Центральний» є стороною у договорі роздрібної купівлі-продажу, оскільки займання відбулося протягом гарантійного терміну експлуатації телевізора.

2. Завод міг би нести відповідальність перед Мискіним за заподіяння шкоди тільки у випадку, якби гарантійний термін на телевізор вже минув.

Питання:

1. Положеннями яких нормативних актів варто керуватися при розв`язанні цієї суперечки?

2. Хто є сторонами договору роздрібної купівлі-продажу?

3. Чи може Мискін пред'явити позов безпосередньо до заводу- виробнику?

5. Іванов придбав телевізор «Samsung» у магазині «Електросвіт». Через місяць у зображення зник колір. Працівники магазину відмовилися прийняти телевізор і повернути покупцю його вартість. Іванов вимагав відремонтувати телевізор, а на час ремонту – надати йому аналогічний товар з обмінного фонду.

Питання:

1. З якого моменту Іванов є власником телевізору?

2. Які права покупця при покупці товару неналежної якості? Хто обирає варіант поведінки?

3. Ким і за чий рахунок здійснюється доставка неякісного товару до місця ремонту?

4. З яких товарів створюється обмінний фонд? Чи має право споживач вимагати надання аналогічного товару з обмінного фонду на час ремонту неякісного товару?

5. Чи зміниться рішення, якщо Іванов купив телевізор для здійснення підприємницької діяльності?

6. Дайте мотивований висновок у справі.

6. Борисов домовився з Міхайловим про придбання будинку. З 1 травня він переїхав у придбаний будинок, сплатив вартість будинку, про що йому була видана розписка продавця. Однак, його кількаразові пропозиції оформити нотаріально договір були безрезультатними, тому що продавець не відмовляючись, узагалі ж, оформляти договір, неодноразово пояснював по-різному неможливість оформити договір.

Питання:

1. Які вимоги закону про оформлення договору купівлі- продажу будинку?

2. Назвіть правові наслідки недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору

3. При наявності яких умов даний договір може бути визнаний судом дійсним?.

4) Проконсультуйте покупця з приводу його прав у даній ситуації.

7. Черговий супермаркету заборонив увійти у відділ самообслуговування для покупки продовольчих товарів гр. Северинової, посилаючись на те, що з поліетиленовим пакетом, що був в неї, у торговий зал проходити заборонено, і запропонував скористатися камерою схову, що знаходиться поза торговим залом, і закривається на ключ.

Северинова поклала пакет, у якому знаходився придбаний нею 20 хв. назад мобільний телефон вартістю 2,5 тис. гривень у камеру схову, закрила на ключ, і, взяв кошик і візок для товарів, ввійшла у відділ.

У кошик вона відібрала: банку лечо, 2 пачки печива, коробку цукерок; у візок – 2 пляшки шампанського, 2 банки сметани, 3 банки зеленого горошку, 2 кг яблук, 3 кг апельсинів.

На шляху до каси ручки кошику відірвалися, банка лечо розбилася, обидві пачки печива розірвалися і розсипалися на підлогу.

Пред'являючи товар, що залишився, касиру, вона ненавмисно упустила і розбила пляшку шампанського.

Адміністратор відділу вимагала оплатити вартість усього відібраного в кошик і візок товару.

Повернувшись до камери схову, Северинова виявила, що речі (пакет із придбаним мобільним телефоном) відсутні, вони вкрадені.

Покупець вимагала, пред'явивши чек на придбаний телефон, відшкодування збитку адміністрацією супермаркету, на що одержала відмову.

Для захисту своїх прав вона звернулася до суду, посилаючись на неправомірні дії адміністрації і на те, що одним ключем можна відкрити кілька осередків камер схову, а також на те, що, відповідно до законодавства, адміністрація зобов'язана забезпечити цілісність і схоронність речей.

Питання:

1. Чи правомірна заборона чергового увійти до відділу самообслуговування з пакетом?

2. З якого моменту у випадку продажу товарів методом самообслуговування договір купівлі – продажу вважається укладеним?

3. З якого моменту виникає право власності у покупця за даним договором купівлі-продажу на товар?

4. Чи повинна Северинова сплатити вартість усього відібраного товару?

5. Чи несе адміністрація відповідальність за крадіжку речей покупців з осередків камер схову, що закриваються на ключ?

6. Хто повинний відшкодовувати шкоду Севериновой?

7. Яким повинне бути рішення суду?

8. 16-літньому Кирилову батьки в день його одруження подарували автомобіль. Через місяць 20 травня 2004 року Кирилов, будучи зі своїм другом Петровим за містом, вирішує обміняти свій автомобіль на однокімнатну квартиру у м. Авдєєвка, тому що власного житла в нього немає, а жити з батьками молоде подружжя не хочуть. При проведенні оцінки квартири й автомобіля з'ясувалося, що вони не є рівнозначними за своєю вартістю. Автомобіль був оцінений у 25.000 гривень, а квартира - 35.000 гривень. Більш того, зовсім недавно Петров зробив у своїй квартирі ремонт, вартість якого була оцінена в 3.000 гривень. Друзі домовилися, що різницю між вартістю квартири й автомобіля Кирилов буде відшкодовувати не грошима, а будівельними роботами на дачній ділянці Петрова, безоплатно, протягом 3 років.

Після вдалого здійснення угоди (07.07.2004 р.), Кирилов зі своєю дружиною в'їхали в нову квартиру. Після закінчення 8 місяців з'явилася сестра Петрова разом зі своєю неповнолітньою дочкою і заявила, що квартира, що дісталася після смерті їхньої бабусі, належить їй, її дочці і брату в рівних частках на праві спільної часткової власності. Сестра Петрова звернулася до суду з позовом про визнання договору міни недійсним і виселенні з квартири Кирилова.

Питання:

1. Чи може суд визнати договір міни недійсним?

2. Як варто розв`язати суперечку?

9. Бюро реєстрації прав на об'єкти нерухомості у житловій сфері відмовило в державній реєстрації договору міни 2-х приватизованих квартир (3х кімнатної і 4х кімнатної) на тієї підставі, що в ньому були відсутні вказівки ціни обмінюваних житлових приміщень. Співробітник бюро реєстрації прав на нерухомість пояснив заявникам, що ціна є істотною умовою договору міни нерухомості, тому що кожна зі сторін договору міни є продавцем приналежного їй товару і визначення ціни квартир у грошовому вираженні обов'язково для договору міни у даній ситуації.

Сторони договору звернулися до юридичної фірми за консультацією з питань:

1. Чи можуть до договорів міни застосуються норми про купівлю-продаж?

2. Чи є обмін квартирами в даному випадку рівноцінним?

3. Чи передбачає законодавство доплату при нерівноцінним обміні й у якій формі?

4. Чи обґрунтоване відмовлення бюро в реєстрації?

5. Чи зміниться рішення, якщо за договором приватизована квартира буде обмінюватися на право користування неприватизованим житловим приміщенням?