МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Методичні рекомендації

до написання курсових робіт з політичної економії

для студентів обліково-фінансового факультету

Донецьк 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Методичні рекомендації

до написання курсових робіт з політичної економії

для студентів обліково-фінансового факультету

Затверджено вченою радою факультету

Протокол № 1

від 23.09. 2011р.

Донецьк ДонНУ 2011

ББК У2. 30. 22. 12.5

Методичні рекомендації до написання курсових робіт з політичної економії для студентів обліково-фінансового факультету / укл. О.М. Чаусов-ський, О.П. Канівець. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 35 с.

Методичні рекомендації містять основні вимоги до організації виконання курсової роботи, її змісту та оформлення, перелік тем, критерії оцінки. Окремо представлені приклади складання та оформлення реферату, змісту, вступу, визначені найбільш поширені помилки при написанні роботи.

Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” всіх спеціаль-ностей і форм навчання обліково-фінансового факультету.

Укладачі О.М. Чаусовський, проф., д-р, екон. наук

О.П. Канівець, доц., канд., екон. наук

Відпов. за випуск Л.І. Дмитриченко, проф., д-р, екон. наук

© Чаусовський О.М., 2011

© Канівець О.П., 2011

© ДонНУ, 2011

ЗМІСТ

Розділ 1. Організація виконання курсової роботи та критерії її оцінки……………………………………………………………………	4
Розділ 2. Вимоги до оформлення курсової роботи ………………………	8
Розділ 3. Вимоги до змісту курсової роботи…………...............................	15
Розділ 4. Найбільш поширені помилки при написанні курсових робіт………………………………………………………….	20
Розділ 5. Теми курсових робіт ……………………………………….........	22
Розділ 6. Список рекомендованої літератури та Інтернет-джерел...........	26
Додаток А. Приклад оформлення титульного аркуша…………………..	29
Додаток Б. Приклад оформлення рецензії………………………………...	30
Додаток В. Приклад складання реферату…………………………………	31
Додаток Д. Приклад оформлення змісту курсової роботи з використанням складного плану……………………………....................	32
Додаток Ж. Приклад написання вступу до курсової роботи…………….	33
Додаток З. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку літератури………………………………………………………	35

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНКИ

1. Основні вимоги до курсової роботи:

- робота повинна бути виконана самостійно;

- зміст роботи повинен розкривати обрану тему;

- у роботі повинно мати місце елементи наукового аналізу тенденцій не менш ніж за три роки, виявлятися зв'язок теорії із практикою сучасного економічного життя;

- структура й оформлення курсової роботи повинні чітко відповідати пропонованим вимогам;

- робота повинна містити статистичні дані, таблиці, діаграми, схеми, графіки й ін. (їх кількість залежить від обраної теми та логіки подання матеріалу);

- статистичний матеріал, що висвітлює динаміку процесів та явищ і представлений у таблицях та рисунках, повинен включати дані не менш ніж за три роки;

- у тексті роботи повинні бути чіткі формулювання, висновки.

2. Керівництво курсовою роботою. Науковим керівником курсової роботи призначається викладач кафедри економічної теорії.

Науковий керівник:

- надає допомогу студентові у виборі теми, затверджує назву теми, обраної студентом;

- надає студентові допомогу в складанні плану роботи та коректує будь-які зміни в ньому;

- дає систематичні, передбачені розкладом консультації;

- перевіряє виконану студентом роботу, надає рецензію, в якій зазначає позитивні й негативні сторони роботи;

- оцінює зміст та якість написання роботи, перевіряє ступінь володіння темою роботи студентом під час її захисту.

3. Вибір теми. У методичних рекомендаціях подано затверджена кафедрою тематика курсових робіт. Вона складена відповідно до програми курсу політичної економії, відбиває сучасні аспекти всіх розглянутих у ньому тем, які доцільні для науково-дослідної роботи студентів. Кількість запропонованих тем є достатньою для вибору відповідно до інтересів студента, а також для того, щоб уникнути дублювання тем у групі. Вибір теми буде усвідомленим, якщо студент попередньо ознайомиться зі змістом проблеми, що його зацікавила, в економічній літературі, навчальних посібниках.

4. Складання плану курсової роботи. Найважливішою умовою якості курсової роботи є логічний план, що відбиває зміст обраної теми. Для складання плану необхідно мати загальне уявлення про тему курсової роботи, коло питань, що буде розглядатися. Варто ознайомитися з темою в програмі курсу, прочитати матеріал з теми в підручниках і навчальних посібниках, іншій економічній літературі.

План роботи може бути простим, тобто складатися тільки з розділів, або складним, тобто складатися з розділів та підрозділів. У складному плані бажано уникати дрібного поділу підрозділів на пункти, підпункти. Загальна кількість розділів – від 3 до 5 (для простого плану – 4-5, складного – 3-4), у складному плані кількість підрозділів у розділах повинна бути приблизно однаковою – 2-3. Розділ не може складатися з одного підрозділу. Зайво „дробова” структура роботи (велика кількість розділів (підрозділів) може призвести до поверхневого розгляду заявлених у їхніх назвах проблем, надмірно укрупнена структура, як правило, створює труднощі в логічному й пропорційному викладі матеріалу в межах великих розділів.

Підготовлений проект плану необхідно погодити з керівником.

5. Підбір і вивчення літератури. Роботу з підбору літератури виконують за допомогою каталогів, які є в бібліотеках наукової й періодичної літератури, в Інтернет-джерелах. Список літератури з теми повинен включати монографії, брошури, журнальні й газетні статті, офіційні матеріали, статистичні збірники, що розкривають ті або інші аспекти обраної теми, загальною чисельністю не менш 20-ти джерел. Варто підбирати літературу останніх 3-х років видання.

Підбір і вивчення літератури необхідно проводити, опираючись на план роботи: приступаючи до вивчення джерела, варто з'ясувати, які з його розділів мають безпосереднє відношення до обраної теми, до її окремих частин, можуть допомогти в побудові логіки вашого дослідження. Доцільно з'ясувати існуючі в літературі різноманітні погляди з досліджуваного питання й проаналізувати їх у роботі. При підготовці матеріалу варто ретельно виписувати цитати, статистичні матеріали, графіки, схеми, діаграми й ін. із вказівкою на джерело. Представлені статистичні матеріали необхідно проаналізувати. Підібравши достатню кількість інформації з розглянутого питання з різних джерел, можна приступати до його викладу.

У ході вивчення літератури й формування більш глибокого уявлення про зміст теми може виникнути необхідність внести корективи в первісний план роботи, які необхідно погодити з науковим керівником.

6. Підготовка й здача курсової роботи. Текст курсової роботи, оформлений відповідно до вимог, необхідно добре вичитати, виправити виявлені помилки, переплести й здати для рецензування на кафедру не менш ніж за два тижні до початку сесії.

7. Захист та критерії оцінки курсової роботи. Захист курсової роботи відбувається після її перевірки керівником та відповідного дозволу (що позначається на титульному аркуші роботи) має публічний характер. Під час захисту студент стисло розкриває основні результати роботи, дотримуючись плану, наводить статистичні дані, робить висновки, відповідає на запитання керівника. Загальна оцінка за курсову роботу складається з якості самої роботи та її захисту з обов’язковим переведенням оцінок національної та рейтингової шкали до шкали ECTS.

“Відмінно” (90 – 100 балів “А”). Робота у всьому бездоганна, має високий теоретичний рівень, глибокий та логічний виклад питань плану, необхідний ілюстративний матеріал, обґрунтовані висновки, бездоганне оформлення. Захищаючи роботу, студент вільно володіє темою, правильно відповідає на всі питання керівника.

“Добре” (81 – 89 балів “В”). Тема розкрита, однак робота має незначні недоліки у викладі питань плану, недостатність висновків, неповноту посилань, неточності в оформленні. Захист роботи повинен бути на достатньому рівні.

“Добре” (70 – 80 балів “С”). Тема розкрита, однак робота має незначні недоліки у викладі питань плану, недостатність висновків, неповноту посилань, неточності в оформленні. При захисті роботи були допущені незначні помилки.

“Задовільно” (60 – 69 балів “D”). Тема загалом розкрита, однак є недоліки змістовного характеру: робота носить описовий характер, слабко ілюструються теоретичні положення, має місце поверхневий аналіз фактичного й статистичного матеріалу, використовуються застарілі дані, пропозиції й рекомендації не обґрунтовані або не досить переконливі, є недоліки в оформленні. При захисті роботи були допущені незначні помилки.

“Задовільно” (50 – 59 балів “Е”). Тема загалом розкрита, однак є недоліки змістовного характеру: робота носить описовий характер, слабко ілюструються теоретичні положення, має місце поверхневий аналіз фактичного й статистичного матеріалу, використовуються застарілі дані, пропозиції й рекомендації не обґрунтовані або не досить переконливі, є істотні недоліки в оформленні. При захисті роботи були допущені помилки.

“Незадовільно” (30 – 49 балів “FX”). Значні помилки в структурі роботи, відсутність окремих її частин; використання застарілого теоретичного матеріалу; відсутність статистичних та фактичних даних, аналізу тенденцій розвитку економічної системи України. Знижають цінність роботи порушення форм представлення матеріалу, тобто практично повне запозичення тексту з літературних джерел, наявність повторювань та протиріч, значне цитування. Причиною незадовільної оцінки можуть бути значні недоліки в оформленні роботи та слабке володіння темою роботи при її захисті.

РОЗДІЛ 2

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Текст курсової роботи має набиратися на комп'ютері та роздрукований з одного боку стандартних аркушів білого паперу формату A4 (210x297 mm), які зшиваються за допомогою спеціальних папок або палітурки. При наборі на комп'ютері використовується шрифт Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 пунктів (1,8 мм). Друк має бути чітким, чорного кольору, текст – одноманітним, бажано без підкресленнь, курсиву або виділеннь (за необхідності можна обрати один із таких засобів та використовувати його згідно з обраною логікою).

2. Відстань між рядками тексту становить 1,5 пунктів на комп'ютері, тобто 6-7 мм.

3. Ліве поле сторінки становить 20-30 мм (залежно від способу зшивання роботи), нижнє і верхнє – 20 мм, праве – 10-15 мм. Текст розташовується з вирівнюванням по ширині сторінки в автоматичному режимі, що не допускає переносу слів.

4. Абзацний відступ має бути однаковим в усій роботі – 1,2-1,25 пунктів на комп'ютері, що приблизно дорівнює 5 знакам. Для зручності сприйняття на сторінці має бути 3-4 абзаци.

5. Загальний обсяг роботи – 30-35 сторінок. До загального обсягу не входять додатки, список літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах. У кожному розділі та підрозділі повинна бути приблизно однакова кількість сторінок, наприклад, у розділах по 6-8 або 7-9 сторінок, підрозділах – 2-3 сторінки.

6. Структура роботи є наступною:

- титульний аркуш (1 с.);

- рецензія (1 с.);

- реферат (1 с.);

- зміст (1-2 с.);

- перелік умовних скорочень (якщо він доречний) (1-2 с.);

- вступ (1,5-2 с.);

- основна частина, а саме розділи (25-30 с.);

- висновки (1,5-2 с.);

- список літератури;

- додатки (за необхідності).

Кожна структурна частина роботи розпочинається з нової сторінки, окрім підрозділів, що продовжуються в межах розділу.

7. Сторінки рахуються з титульної, номер ставиться у правому верхньому куті аркуша без крапки і будь-яких інших графічних позначок 14-м шрифтом, починаючи з другої сторінки вступу. Наскрізна нумерація зберігається до останньої сторінки роботи.

8. Курсова робота повинна бути написана загальноприйнятою науковою мовою, з дотриманням загальних норм літературної мови й правил граматики. У сучасній науковій літературі використовується безособовий виклад матеріалу, тому особові займенники “я” й “ми” не вживаються. Наприклад, замість фрази “метою моєї роботи є…”, варто писати “метою курсової роботи є…” або “я вважаю…” замінити на “автор вважає…” і т.ін. Робота викладається в оповідальній формі, тобто необхідно уникати питальних речень, наприклад, у текст не слід включати такі вислови: “Що ж таке інфляція? …”, “Як уникнути подібної ситуації? …” тощо.

9. Заголовки структурних елементів (РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ) і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки на кінці. Заголовки підрозділів слід починати з наступного абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки на кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Номер розділу проставляється перед його назвою арабською цифрою без крапки. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять та друкують його назву. За необхідності використання пунктів або підпунктів їх заголовок без нумерації друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, відокремлюючи від тексту роботи крапкою.

Між заголовком підрозділу і текстом (або пунктом) відстань дорівнює 1 порожньому рядку.

Приклад оформлення заголовків:

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ, ВИНИКНЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ

1. Виникнення поняття інфраструктури. Її сучасне тлумачення та основні види

Генезис поняття інфраструктури. Вперше термін «інфраструктура» був використаний в економічному аналізі для…

Не допускається розміщувати назви структурних елементів у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

10. Не допускаються текстові вставки, доповнення на полях, звороті аркуша, окремих аркушах. Окремі примітки, тобто пояснення до тексту і таблиць дозволяється оформляти виносками (для цього використовуйте наступну послідовність дій у редакторі Word: “вставка – посилання – виноска”). Підрядкові (підтекстові) виноски слід робити на тій сторінці, якої вони стосуються. Нумерація виносків є окремою для кожної сторінки, тобто на кожній сторінці своя нумерація. Щільність рядків тексту у виносках може бути більшою, ніж в основному тексті.

11. Таблиці, рисунки (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти тощо) та формули набираються та малюються самостійно на комп'ютері, розташовуються одразу ж після тексту, де вони вперше згадані, або на наступній сторінці та нумеруються послідовно у межах розділу. Якщо таблиця або рисунок за розміром перевищують формат А4, їх представляють у додатках та рахують як одну сторінку. Номер таблиці, рисунка чи формули складається з номера розділу і порядкового номера рисунку (таблиці, формули), між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” – друга таблиця першого розділу; “Рисунок 1.2” – другий рисунок першого розділу; “(5.3)” – третя формула п'ятого розділу. Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами.

Таблиці для подачі невеликих обсягів інформації, зазвичай, будують за допомогою команди Word, об'ємного цифрового матеріалу – Excel. Шрифт тексту у таблицях повинен бути однаковим по всій роботі та становити 12 або 14-ти пунктам. Слово “Таблиця” із зазначенням номера вказують один раз зліва перед її назвою над першою частиною таблиці. Заголовок таблиці розміщують після її номера з великої літери без крапок на кінці. При переносі таблиці на іншу сторінку вказують: “Продовження таблиці 1.2”.

Приклад оформлення таблиці

^{Таблиця 1.2 – Кількість населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму1}

Найменування показника	Од. виміру		2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	2		3	4	5	6	7	8	9	10
Кількість осіб всього	млн осіб		39,8	35,2	30,3	25,3	23,1	13,2	8,1	9,5
У відсотках до за-гальної чисельності населення	%		83,3	76,2	65,6	55,3	50,9	29,3	18,1	21,4
У відсотках до попе-реднього року	%		100,0	88,4	86,1	83,5	91,3	57,1	61,2	117,5
Довідково: розмір прожиткового міні-муму (на одну особу в місяць)		грн.	342,0	342,0	362,23	423,0	472,0	532,0	626,0	701,0

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Квінтильний коефі-цієнт диференціації загальних доходів на-селення	разів	2,4	2,3	2,4	2,4	2,4	2,0	2,1	2,1

¹ У 2002 – 2006 рр. в якості критерію диференціації застосовувався показник “середньоду-шові сукупні витрати”.

Усі ілюстрації позначають словом “Рисунок”. Схеми виконуються у редакторі Word за допомогою функції “Малювання”, графіки – у форматі Excel за допомогою функції “Майстер діаграм”, а потім копіюються в текст роботи. Оформлення рисунків повинне бути компактним, розмір шрифту – 12. Допускається розташування двох діаграм поруч для порівняння динаміки (порівняння за роками) або структури, при цьому вони повинні мати одну назву з виділенням хронології даних. Номер рисунку, його назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Приклад оформлення рисунку

Рис. 2.2 – Розподіл міських і сільських домогосподарств залежно від кількості осіб у їх складі у 2010 р., %

Формули, рівняння нумеруються в дужках без слова “формула”, “рівняння” та набираються в редакторі формул Word 14-м шрифтом. Номер формули наводиться біля правого поля сторінки навпроти останнього рядка формули; рівняння і формули варто для наочності виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче формули залишати один вільний рядок). Переносити формули, рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”. Пояснення до формули (рівняння) подають після формули (рівняння) перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки, кожний наступний елемент з нового рядку, відокремлюючи один від одного крапкою з комою.

Приклад оформлення формул (рівнянь)

M · V = P · Q, (3.1)

де M – маса грошей в обігу;

V – середня швидкість в обігу грошей;

P – середній рівень цін на товари та послуги;

Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

На всі ілюстрації, формули та табличні данні мають бути посилання у тексті. Посилання у тексті на таблицю та рисунок виконуються таким чином: з табл. 1.1 видно …; на рис. 1.3 можна побачити… Посилання на формулу: у формулі (5.3)...; із рівняння (3.1) випливає …; [див. формулу (5.3)].

12. Матеріал, що потребує послідовного переліку, оформляється нумерованим списком, тире або без будь-яких позначень. Інші маркіровані стилі оформлення списку у науковому тексті не використовуються. Перед перерахуванням ставлять двокрапку, після кожного елемента – крапку з комою, останнього – крапку. Для першого рівня деталізації перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру алфавіту з дужкою або дефіс. Для подальшої деталізації перерахування (другого рівня деталізації) варто використовувати арабські цифри з дужкою. Перерахування першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого – з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

Приклад оформлення списку

До основних видів міграції відносяться:

а) постійна міграція;

б) тимчасова міграція:

1) сезонна міграція;

2) маятникова міграція.

13. Список літератури необхідно складати згідно з державним стандартом (додаток З) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У тексті посилання на джерела слід зазначати порядковим номером його у списку літератури, що представлений в курсовій роботі, та сторінкою джерела, що використовується, у квадратних дужках, наприклад: [1, С. 4].

14. Додатки слід позначати послідовно великими літерами алфавіту за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.ін. Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок, при цьому кожний додаток необхідно наводити з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.

15. Роботу слід уважно вичитати. Усі виправлення допускається робити підчищенням або зафарбовуванням коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення (на одній сторінці не повинно бути більше двох виправлень). Виправлене повинно бути чорного кольору.

РОЗДІЛ 3

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Титульний аркуш містить вихідні дані про ВНЗ, дисципліну, тему роботи, студента та наукового керівника, рік подання (додаток А).

2. Рецензія – відгук керівника щодо змісту та оформлення роботи (додаток Б).

3. Реферат містить загальні відомості про обсяг, структуру та зміст, основні результати роботи (додаток В).

4. Зміст – структура (план) курсової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок (додаток Д).

5. У вступі необхідно розкрити:

- актуальне значення теми (1-2 абзаци);

- стан вивчення теми, тобто ступінь її наукової розробки в літературі, бажано зі вказівкою прізвищ найбільш авторитетних у даному науковому напрямку вчених (1 абзац);

- об'єкт та предмет дослідження;

- мету та завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети;

- теоретичну та методологічну основу дослідження.

Актуальне значення теми висвітлюється з позиції розвитку світового господарства в цілому та економіки України зокрема. Робиться акцент на її гострих, проблемних аспектах. При обґрунтуванні наукової новизни отриманих результатів необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше. У вступі потрібно відобразити теоретичне та/або практичне значення курсової роботи, особливо для розвитку (пізнання) відповідних галузей науки, техніки, виробництва, культури в Україні та окремому регіоні.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що розглядається у курсовій роботі. Об'єкт породжує проблемну ситуацію. Наприклад, об'єктом досліджен-ня в курсовій роботі на тему “Інфраструктура ринку…” є соціально-економічні відносини, що складаються в процесі формування та функціонування елементів ринкової інфраструктури.

Предмет дослідження – це розглянута в курсовій роботі частина об'єкта, його характеристика та галузь застосування. Як правило, предмет дослідження, формулюється подібно до теми курсової роботи. У нашому прикладі предметом дослідження є особливості формування та функціонування елементів ринкової інфраструктури в Україні. У вступі не слід аналізувати предмет дослідження за його суттю (поняття, види, причини, наслідки і т.ін. досліджуваного явища), це необхідно висвітлювати в основних розділах роботи.

Мета дослідження – це бажаний кінцевий результат роботи та визначається як явище чи становище, що є в уяві дослідника. Орієнтиром для формулювання мети може слугувати назва останнього розділу роботи, що має, зазвичай, рекомендаційний, а іноді і новаторський напрямок у вирішенні проблеми. Не слід формулювати мету як “вивчення…”, “дослідження…”, “аналіз…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету, треба використовувати такі вислови, як: “визначити…”, “довести…”, “запропонувати…” і т.ін. Досягнення мети можливе завдяки поетапному вирішенню завдань дослідження, що відповідають основним пунктам плану роботи та формулюються як назви розділів з використанням таких дієслів як: “розкрити…”, “обґрунтувати…”, “проаналізувати…”, “поглибити…”, “виз-начити…”, “дослідити…”, “запропонувати…”.

Обов'язковим елементом вступу є визначення методів дослідження, що є інструментом збору та обробки матеріалу, і необхідною умовою досягнення мети та вирішення завдань дослідження.

Приклад оформлення вступу наведений у додатку Ж.

6. Основна частина роботи для більшості тем складається з трьох розділів: теоретичного, аналітичного та рекомендаційного. У першому теоретичному розділі розкривається сутність економічних явищ і процесів, приводиться їхня класифікація й різні трактування з позицій різних авторів у науковій літературі, наводяться можливі варіанти вирішення проблеми, що є класичними, або мали місце у світовій економіці. Зазвичай перший розділ курсової роботи носить наступні назви: “ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ…”, “ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕН-НЯ...”, “КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ... ”, “СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА…”

Розкриваючи сутність першого розділу, рекомедується дотримуватися наступного плану:

1. Дати визначення досліджуваної економічної категорії;

2. Навести короткий історичний екскурс і проаналізувати еволюцію поглядів провідних економічних шкіл і течій на дану економічну категорію;

3. Навести сучасні трактування досліджуваної категорії у вітчизняній науковій літературі;

4. Проаналізувати нормативну базу України, що стосується даного питання;

5. Навести класифікацію даної економічної категорії;

6. Указати роль, функції й місце даної економічної категорії в економічній системі суспільства;

7. Навести основні методи й інструменти рішення проблеми, що є класичними або мали місце застосування у світовій економіці;

8. Зробити короткий висновок, який би резюмував усе перераховане вище.

У другому розділі курсової роботи подається аналіз досліджуваної проблеми у світовій, національній та регіональній економіці. Наводяться статистичні дані за різні тимчасові періоди, на їхній основі робиться горизонтальний і вертикальний аналіз, зіставлення інформації за країнами, регіонами, на основі яких автор курсової роботи робить висновки.

Зазвичай другий розділ курсової роботи носить наступні назви: “АНАЛІЗ…”, “ДОСЛІДЖЕННЯ…”, “РОЛЬ І МІСЦЕ…” і т.ін.

Розкриваючи сутність другого розділу, рекомедується дотримуватися наступного плану:

1. Проаналізувати стан проблеми у світовій практиці, використовуючи відповідний статистичний матеріал;

2. Визначити стан досліджуваної проблеми в економіці України, за регіонами;

3. Дати оцінку основних проблем, протиріч, сучасних тенденцій і т.ін. об'єкта дослідження.

У третьому розділі курсової роботи наводиться сучасний механізм роз-в'язання досліджуваної проблеми, визначаються основні напрямки й перс-пективи розвитку проблеми.

Зазвичай третій розділ курсової роботи носить наступні назви: “МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ…”, “ПРОБЛЕМИ Й ПЕРС-ПЕКТИВИ…”, “МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ…” і т.ін.

Розкриваючи сутність даного розділу, рекомедується дотримуватися наступного плану:

1. Навести можливі напрямки рішення досліджуваної проблеми з використанням думок різних вчених та практиків, визначити найбільш оптимальні з них, представити це в якості системи;

2. Проаналізувати кожний елемент (інструмент) запропонованих заходів окремо за схемою: сутність інструменту – механізм його реалізації, виконавці, необхідні кошти, на його реалізацію – очікуваний результат від його впровадження;

3. Зробити короткий висновок, який би резюмував усе перераховане вище.

Висновки до розділів пишуться з нового рядка й можуть починатися з таких слів: “Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок про те, що...”, “ Таким чином, можна зробити висновок про те, що…”.

Для суто теоретичних тем (наприклад, “Предмет економічної теорії та його еволюція”, “Класична політична економія” тощо) структура роботи не завжди може відповідати визначеним вище вимогам. У цьому випадку логіка подання матеріалу повинна віддзеркалювати розвиток питання в системі економічних знань з обов'язковим аналізом стану проблеми в національній теорії та практиці, відзначенням вкладу вітчизняних економістів у її вирішення.

7. Висновки. У висновку відзначається ступінь досягнення мети та завданнь дослідження, наводиться перелік основних результатів, отриманих у ході виконання курсової роботи (вони обираються послідовно з кожного розділу). Наприклад, висновки можна розпочати наступним чином: “Під час розкриття теми курсової роботи мета та завдання були досягнуті. До основних результатів роботи належать:

1. Визначення сутності...”.

РОЗДІЛ 4

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ПОМИЛКИ

ПРИ НАПИСАННІ КУРСОВИХ РОБІТ

1. Низький теоретичний рівень роботи:

- застарілі положення, що не відповідають сучасному рівню розвитку економічної науки й господарської практики;

- застарілі статистичні дані, що втратили актуальність;

- підміна економічного аналізу досліджуваного явища докладною хронологією його розвитку;

- невідповідність назв розділів (підрозділів) їх змісту.

2. Порушення методики підготовки курсової роботи:

- дослівне списування тексту з монографій, брошур, статей, навчальних посібників, суцільне цитування законів або інших нормативних документів;

- наявність логічно незв'язаних між собою пропозицій, громіздких цитат, повторень висловів;

- відсутність ілюстрованих матеріалів: прикладів, таблиць, схем, діаграм, графіків;

- аналіз динаміки явищ та процесів, що подаються в таблицях та рисунках, менш ніж за три роки;

- надлишок статистичного матеріалу, недостатньо зв'язаного з логікою даного розділу, у результаті чого текст роботи нагадує статистичний збірник.

3. Порушення структури й пропорційності курсової роботи:

- відсутність у ній окремих складових частин: реферату, змісту, вступу, висновків, переліку посилань і ін.;

- непропорційний розподіл матеріалу за розділами, у результаті чого обсяги окремих розділів (підрозділів) значно відрізняються між собою.

4. Недотримання методичних рекомендацій з оформлення курсової роботи:

- неправильне оформлення або відсутність посилань на літературні джерела, статистичний і фактичний матеріал;

- невідповідність назв розділів у тексті назвам розділів плану (змісту);

- неправильне оформлення основних структурних елементів роботи;

- відсутність будь-якого оформлення або неправильне оформлення ілюстрованого матеріалу: таблиць, малюнків, додатків і т.ін.;

- несамостійне подання матеріалу, наприклад, використання сканованого матеріалу, ксерокопій;

- відсутність нумерації сторінок;

- недбале оформлення роботи.

Зазначені недоліки знижують оцінку курсової роботи.

РОЗДІЛ 5

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ