Практичні завдання

1. Між ПП «Орбіта» (субпідрядник) і ТОВ «СКК» (генпідрядник) був укладений договір субпідряду на виконання робіт із проектування і монтажу водопроводу, що виноситься, на об'єкті. Вартість робіт відповідно до проектно-кошторисної документації складає 30 000 грн. 00 коп. Роботи генпідрядником були сплачені вчасно й у повному обсязі. У договорі встановлений термін закінчення робіт – 30 липня 2007 р. Роботи субпідрядником були довершені відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт тільки 30 жовтня 2007 р. П. 10 договору була передбачена відповідальність субпідрядника за прострочення виконання робіт у виді пені у розмірі 1 000 грн. 00 коп. за кожний день прострочення. Генпідрядник 15 листопада 2007 р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення із субпідрядника пені у розмірі 92 000 грн. 00 коп. Субпідрядник проти позову заперечував, вказуючи, що роботи він виконав вчасно, а роботи відповідно до акта від 30.10.2007 р. – це додаткові роботи, не передбачені договором, що він виконував у рамках кошторисної вартості робіт з усної домовленості сторін.

Суд першої інстанції за власною ініціативою вийшов за межі позовних вимог і з посиланням на те, що:

- згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пеня може застосовуватися винятково при порушенні грошових обставин;

- п. 10 договору не відповідає закону;

- сторони при укладенні договору порушили абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України,

визнав п. 10 договору недійсним і відмовив позивачу у задоволенні заявлених їм позовних вимог у повному обсязі.

Питання

1). Як співвідносяться і чим регламентуються договори генерального підряду і субпідряду.

2). Яка відповідальність передбачена законодавством за прострочення виконання робіт за договором будівельного підряду.

3). Чи відповідає вимогам закону укладений сторонами договір.

4). Чи правильне рішення прийняв господарський суд.

5). Надайте мотивований висновок у справі.

2. Пыд час укладання договору підряду на прокладку нафтопроводу між замовником — дирекцією споруджуваного нафтогону і підрядником — акціонерним товариством «Нафтобуд» виникли розбіжності щодо структури договірних зв'язків. Акціонерне товариство «Нафтобуд» передбачило у проекті договору виконання лише частини обсягу робіт із прокладки нафтогону, вважаючи, що на виконання іншої частини робіт замовник повинний укласти договір із другою підрядною організацією — акціонерним товариством «Нафтогазмережабуд». Замовник заперечував проти цього, вважаючи, що найбільш доцільним є укладання договору з однією генпідрядною організацією — акціонерним товариством «Нафтобуд», яке повинне прийняти на себе виконання усього обсягу робіт з будівництва, крім спеціальних монтажних робіт, на виконання яких замовник хотів би укласти прямий договір з акціонерним товариством «Нафтогонмонтаж».

Питання:

1. Який вид договору має місце, який він за своєю юридичною характеристикою?

2. Яка структура договірних зв'язків?

3) Як вирішити цю суперечку між замовником і генеральним підрядником?

3. Виробничий будівельний кооператив «Елегант» направив замовнику — бавовняному підприємству повідомлення про готовність до здачі закінченого будівництвом об'єкта виробничого призначення. Директор підприємства відмовився призначити робочу комісію з його приймання, посилаючись на те, що об'єкт має ще деякі недоробки, а також ряд дефектів. У зв'язку з цим кооператив звернувся до господарського суду з позовом про стягнення передбаченої договором пені за затримку початку приймання закінченого будівництвом об'єкта. Під час розгляду справи у господарському суді встановлено, що підготовлений до здачі об'єкт дійсно мав недоробки: не забиті зовнішні стики панелей, встановлені у побутових підсобних приміщеннях баки пропускають воду, вони дали тріщини і мають потребу у переробці, дах у багатьох місцях протікає, погано пофарбовані підвіконня, віконні рами і двері. Деякі роботи виконані з порушенням будівельних норм і правил. Представник підрядника не заперечував наявності цих недоробок і деяких дефектів у роботі і заявив, що усі вони будуть усунуті у терміни, що будуть визначені робочою комісією. З огляду на наявність у пред'явленому до здачі об'єкті недоробок і дефектів, господарський суд стягнув з підприємства 50% позовної суми.

Питання:

1. Який порядок приймання об'єкта в експлуатацію?

2. Чи правомірно рішення господарського суду?

4. Акціонерне товариство «Містпромбуд» зобов'язано було у відповідності з укладеним 15 вересня 2003 р. з акціонерним товариством «Промінь» договором будівельного підряду № 5 побудувати склад. Договірна ціна об'єкта була визначена у сумі 9 тис. гривень. Термін закінчення будівництва — 30 червня 2004 р. Фактично склад був пред'явлений до здачі 31 липня 2004 р. Акт про готовність складу для пред'явлення державної приймальної комісії був підписаний робочою комісією 10 серпня 2004 р. Акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію цього складу було підписано 20 серпня 2004 р. і затверджено 31 серпня 2004 р. 1 вересня 2004 р. замовник пред'явив претензію підряднику з вимогою сплатити встановлену договором пеню за несвоєчасне закінчення будівництва складу (0,05% від договірної ціни за кожний день прострочення). Підрядчик відмовився сплатити пеню, посилаючись на те, що затримки у виконанні робіт відбулися через прострочення передачі замовником технічної документації, внесення у ході будівництва змін у проектно-кошторисну документацію, несвоєчасного забезпечення будівництва устаткуванням. 16 жовтня 2004 р. замовник звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з підрядника зазначеної вище пені.

Питання:

Як вирішити суперечку між замовником і підрядником?

5. За договором будівельного підряду, укладеному машинобудівним заводом «Сигнал» з виробничим будівельним кооперативом «Алмаз», був побудований житловий будинок. Термін закінчення його будівництва договором визначений 31 січня. Державною приймальною комісією будинок був прийнятий 20 березня. В акті відзначалися недоробки у будівництві будинку, які підряднику пропонувалося усунути у термін не пізніше 25 квітня. Недоробки підрядником були усунуті 20 квітня. 26 квітня замовник звернувся до підрядника з вимогою сплатити йому неустойку, передбачену договором за кожний день прострочення здачі об'єкта в експлуатацію за період з 1 лютого по 25 квітня включно. Підрядник згодний був сплатити неустойку з 1 лютого по 20 березня, коли будинок був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією.

Питання:

1. Чи правомірно рішення державної приймальної комісії?

2. Яка дата вважається датою введення об'єкта в експлуатацію?

3. Як розв`язати виниклу суперечку?

6. Замовник — акціонерне товариство «Станкопром-Альфа» звернулося до господарського суду з позовом до акціонерного товариства «Містбуд» про стягнення 17 280 гривень пені за несвоєчасне введення в експлуатацію клуба підприємства. До позовної заяви були прикладені документи, що підтверджують зрив терміну здачі об'єкта в експлуатацію. На день розгляду суперечки клуб в експлуатацію зданий не був. У зв'язку з заявою представника позивача про відмовлення від позову господарський суд виніс ухвалу про припинення провадження у справі.

Питання:

Чи правомірна ухвала господарського суду?

7. Компанія АТ «Елітбуд» за договором із замовником АТ «Гольфстрім» зобов'язалася протягом 2-х років звести 15-поверховий офісний будинок з 5-поверховим підземної паркингом. Проектно-кошторисна документація під будівництво була розроблена у проектному інституті «Проектжилбуд». Об'єкт був закінчений і зданий у термін. Однак через 2 роки після введення об'єкта в експлуатацію виявилося, що внаслідок того, що поблизу від об'єкта недавно запрацювала нова гілка метро, фундамент почав розтріскуватися від постійної вібрації, і в підземний паркинг почали проникати ґрунтові води, що грозять затопленням підземних поверхів і підмиванням фундаменту з наступним осіданням усього будинку. Замовник АТ «Гольфстрім» звернулося з позовом до будівельної організації АТ «Елітбуд», вимагаючи усунути недоліки будівництва і сплатити збитки за неякісно побудований об'єкт. На це АТ «Елітбуд» відповіло, що будувало у чіткій відповідності з проектно-кошторисною документацією. Притягнутий до суперечки Інститут заявив, що не повинен нести ніякої відповідальності, оскільки, по-перше, на момент розробки документації гілка метро ще не була здана в експлуатацію, а по-друге, в обов'язки Інституту входить лише підготовка проекту майбутнього об'єкту, а не дослідження ґрунтів на наявність ґрунтових вод.

Питання:

1) Які наслідки будівництва без проведення проектних і пошукових робот?

2) У чому складається зміст договору підряду на виконання проектно-пошукових робот?

3) Як необхідно розв`язати суперечку між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.