Практичні завдання

1. Приватна медична клініка ТОВ «Айболит» придбала за кошти, отримані в державному Інноваційному фонді, у ТОВ «Біомедтехника» два стоматологічних крісла для потреб стоматологічного кабінету клініки. Письмовий договір про придбання крісел не укладали, оплата за крісла здійснювалася на підставі виставленого рахунку у безготівковому розрахунку на банківські реквізити, повідомлені у магазині медичної техніки, що належить ТОВ «Біомедтехника», після надходження грошей на рахунок компанії крісла були вивезені з магазину транспортом ТОВ «Айболит», на них були оформлені талони гарантії на 3 роки.

Однак вже через місяць були виявлені сховані недоліки крісел. ТОВ «Айболит» звернулося до ТОВ «Біомедтехника» з вимогою усунути недоліки і сплатити неустойку за постачання неякісних крісел у розмірі 20% від вартості неякісного товару, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК, оскільки крісла були придбані за рахунок державних кредитних коштів. Погодившись усунути недоліки крісел, ТОВ «Біомедтехника» відмовилася сплатити штраф, пославшись на те, що між сторонами був укладений не договір поставки, а договір купівлі-продажу, і тому неустойка, передбачена ст. 231 ГК, до відносин сторін незастосовна.

Питання:

1. У чому складається принципова відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу?

2. Яка відмінність у наслідках порушення договору купівлі-продажу і поставки?

3. Як розв`язать суперечку між сторонами? Своє рішення обґрунтуйте.

2. Після приватизації Державного підприємства «Укрморрибдобича» держава зберегла в новоствореному акціонерному товаристві частку, що складає 53,21 %. Дане товариство повинне було наприкінці року переукласти договори на наступний рік. Зокрема, АТ має намір: придбати в офіс комп'ютери та офісну техніку вартістю приблизно 95 000 грн., закупити запасні частини для ремонту рибальських траулерів на загальну суму приблизно 290 000 грн., переукласти договори на енерго- і теплопостачання. У зв'язку з цим директор АТ звернувся до юрисконсульта підприємства з питанням, у якому порядку повинні укладатися зазначені договори і чи не повинне підприємство, мажоритарним акціонером якого є держава, дотримувати встановлені процедури закупівлі товарів за державні кошти.

Питання:

1) У чому складаються відмінності закупівлі товарів за державні кошти від загального порядку укладання договорів поставки?

2) Який висновок повинний надати директору юрисконсульт? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

3. ЗАТ «Голдекс» одержало від ТОВ «Комфорт» лист наступного змісту: «Пропонуємо Вам новинку – нові багатофункціональні промислові кондиціонери для цехів і складських приміщень, зі спеціальною функцією енергозбереження. Вартість 1 кондиціонера – 25 000 гривень, установка 1 кондиціонера – 1000 грн. При замовленні 5 і більш кондиціонерів установка здійснюється безкоштовно». Директор ЗАТ, одержав лист, не став на нього відразу відповідати, і повернувся до нього лише через 1,5 місяця. У відповіді на лист ЗАТ «Голдекс» відзначало, що пропозиція є цікавою, однак ціна занадто висока, і воно буде готово розглядати дану пропозицію і замовити відразу 5 кондиціонерів, якщо постачальник надасть більш істотну знижку. Через 35 днів після одержання відповіді на пропозицію ТОВ «Комфорт» вислало на адресу ЗАТ проект договору, у якому ціна одного кондиціонера вказувалася на рівні 20 500 грн., а установка 5 кондиціонерів здійснювалася безкоштовно, за умови оплати авансом 50% загальної вартості договору, а інші 50% підлягають перерахуванню в 7-денний термін після установки кондиціонерів. ЗАТ «Голдекс», замість підписання договору, перелічило зазначену суму в 51 250 грн. Кондиціонери були змонтовані і запущені представниками ТОВ протягом 5 днів після оплати. Однак ще через 3 дні директор ЗАТ довідався, що на ринку представлені інші промислові кондиціонери по більш вигідній ціні. У листі, адресованому ТОВ «Комфорт», директор послався на те, що сторонами були порушені форма і порядок укуладання договору поставки (зокрема, терміни обміну кореспонденцією), передбачений Господарським кодексом, а тому договір повинний вважатися неукладеним, а все отримане сторонами по ньому підлягає поверненню як безпідставно отримане.

Питання:

1) Яке значення форми і порядку укладання для юридичної чинності договору поставки?

2) У якій формі повинний укладатися договір поставки? Які наслідки порушення запропонованої форми?

3) Який порядок укладення договору поставки? Які наслідки недотримання запропонованого порядку укладення договору поставки?

4) Як розв`язати суперечку між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

4. Картонажно-руберойдний завод звернувся до господарського суду з позовом до магазина будівельних матеріалів про внесення змін в укладений сторонами договір поставки. Постачальник просив господарський суд зменшити кількість руберойду, що підлягає поставці, посилаючись на неможливість виготовити необхідну покупцем кількість через нестачу сировини для його виробництва – нефтебитума і тальку. Магазин проти зменшення кількості руберойду, що постачається, категорично заперечив. Вислухав доводи сторін, господарський суд відмовив заводу у задоволенні його вимог, вважаючи, що постачальник повинний прикласти всі зусилля для виконання договірних зобов'язань. Якщо ж, незважаючи на вжиті заходи, завод не зможе знайти необхідну сировину, то при розгляді суперечки у позові покупця про стягнення з заводу неустойки за недопоставку руберойду господарський суд звільнить постачальника від сплати збитків і штрафних санкцій (неустойки) у зв'язку з відсутністю його провини.

Питання:

1) У яких випадках закон допускає однобічну зміну умов укладеного договору?

2) Яка відповідальність передбачена законом за однобічне відмовлення від виконання договору поставкиі за недопоставку товарів?

3) У яких випадках сторона може бути звільнена від відповідальності за порушення договору поставки?

4) Чи є законним рішення господарського суду? Свою відповідь обґрунтуйте.

5. Між ЗАТ «Миколаївський тракторний завод» (Завод) і ВАТ «Компресор» (Підприємство) був укладений договір на постачання промислових компресорів (продукції), відповідно до якого Підприємство повинне було готувати продукцію до відвантаження після одержання письмового замовлення від Заводу протягом 5-денного терміну після зарахування оплати за продукцію на рахунок ВАТ. Укладений договір поставки також містив умову наступного змісту: «4.4. Вибірка продукції здійснюється Заводом самовивозом зі складу Підприємства».

Після відвантаження трьох партій продукції Завод направив Підприємству чергове замовлення й оплату за майбутню партію продукції, однак Підприємство заявило, що внаслідок порушення договору його контрагентом у підприємства відсутні необхідні комплектуючі для виготовлення компресорів. Після того, як Завод звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з підприємства неустойки і збитків за прострочення в постачанні продукції, а також про спонукання до виконання договору в натурі, Підприємство подало зустрічний позов про визнання договору поставки неукладеним на тієї підставі, що, по-перше, у договорі не погоджений загальний термін його дії, а, по-друге, усупереч вимогам Господарського кодексу (ст. 265 ГК), сторони виклали умови договору поставки без використання Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс».

Питання:

1) Що відноситься до істотних умов договору поставкиі які наслідків їх неузгодженості?

2) Яка природа Міжнародних комерційних термінів «Інкотермс»?

3) Як варто розв`язати суперечку між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

6. Швацький кооператив поставив ТОВ «Стиль» партію жіночих суконь для реалізації у роздрібній мережі і після закінчення встановленого у договорі 10-денного терміну пред'явив покупцю платіжну вимогу на оплату товарів. Однак ТОВ відмовилося сплатити отримані товари, посилаючись на те, що вони не користаються попитом і, зважаючи на все, вийшли з моди. Він запропонував кооперативу розірвати договір і забрати сукні. Кооператив не погодився і пред'явив магазину позов про стягнення 70 тис. гривень, що складають вартість поставлених суконь, а також штраф за відмовлення від сплати товарів. На це представник ТОВ «Стиль» відповів, що закон у договорах купівлі-продажу товарів у роздрібній мережі дозволяє повернути куплений товар належної якості протягом 2-х тижнів з моменту укладення договору.

Питання:

1) Чи допускається дострокове розірвання договору поставки?

2) Що може служити підставою для розірвання договору в однобічному порядку?

3) Що варто розуміти під істотною зміною обставин?

4) Яка відповідальність покупця за відмовлення від сплати поставлених товарів?

5) Як розв`язати суперечку між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

7. Відповідно до договору лакофарбовий завод повинний був у липні поставити будівельному підприємству 6 000 банок бежевої олійної фарби і 500 банок паркетного лаку, а фактично відвантажив усього 1250 банок фарби і 370 банок лаку. При цьому він добровільно перерахував покупцю неустойку і пояснив, що не зміг виконати своїх зобов'язань через тривалий ремонту в одному з виробничих цехів. Трест, що до 1 жовтня повинний був здавати в експлуатацію два корпуси дитячого санаторію, що будується відповідно до державного контракту за замовленням обласного управління охорони здоров'я, звернувся до господарського суду з вимогою поставити за обов'язок заводу поставити потрібні тресту матеріали не пізніше 1 вересня.

Питання:

1. У чому складається різниця між недопоставкою і нестачею? Що мало місце в даному випадку?

2. Які обов'язки виникають у постачальника в зв'язку з постачанням меншої кількості товарів (продукції), ніж передбачено договором?

3. Чи звільняє сплата неустойки і відшкодування збитків постачальника від виконання зобов'язання за договором поставки у натурі?

4. Яка неустойка передбачена за дане порушення умов договору (вид)?

5. Яке рішення повинний прийняти господарський суд?

8. Відповідно до укладеного договору виробниче об'єднання повинне було 20 березня 2006 р. поставити заводу 30 верстатів із програмним керуванням, за що завод попередньо сплатив 100 тис. гривень за один верстат. У договорі сторони передбачили, що, у випадку порушення термінів постачання об'єднання сплачує заводу неустойку в розмірі 0,01% за кожний день прострочення, але не більш 20 % від загальної вартості договору. Оскільки в призначений термін верстати поставлені не були, 10 травня завод направив об'єднанню претензію з вимогою перерахувати визначену у договорі суму неустойки. Відповіді на претензію завод не одержав і 9 жовтня звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з об'єднання 600 тис. гривень неустойки за недопоставку верстатів за період з 21 березня по 8 жовтня і штрафу в розмірі 5% річних за користування чужими коштами.

Питання:

1) Чи може розмір неустойки у договорі поставки встановлюватися за домовленістю сторін?

2) Чи є обов'язковим досудове врегулювання господарських суперечок?

3) Яке рішення повинен винести господарський суд? Свою відповідь обґрунтуйте.

9. Вагонобудівне об'єднання поставило управлінню залізниці 9 пасажирських вагонів. У період гарантійного терміну експлуатації в трьох вагонах були виявлені дефекти генераторів, виготовлених електромашинобудівельним заводом. Покупець вимагав від об'єднання сплати штрафу за постачання товарів неналежної якості, а також заміни генераторів у 20-денний термін. Претензію залізниці об'єднання одержало 5 лютого, а 28 лютого переадресувало її електромашинобудівельному заводу. Наступного дня після одержання претензії завод направив до покупця своїх представників, що замінили генератори на якісні. Від сплати штрафу завод відмовився, вважаючи, що за порушення 20-денного терміну усунення дефектів відповідальність повинне нести об'єднання, що є постачальником і, як сторона за договором, відповідає перед покупцем за якість товару. Крім того, якби об'єднання вчасно направило заводу претензію покупця, то завод замінив би генератори значно раніш. Управління залізниці звернулося до господарського суду з позовом до об'єднання і заводу про сплату штрафу за постачання неякісних товарів, а також про відшкодування збитків, викликаних місячним простоєм вагонів.

Питання:

1) Охарактеризуйте структуру договірних зв'язків у поставці.

2) Хто несе відповідальність за постачання неякісного товару/продукції?

3) У який термін варто усунути такі недоліки?

4) Які правові наслідки постачання неякісного товару/продукції?

5) Яке рішення повинне прийняти господарський суд? Свою відповідь обґрунтуйте.

10. Компанія ТОВ «Тропикана» (м. Донецьк) уклала з АТ «Продтранссервис» (м. Одеса) договір про постачання 2500 кг тропічних фруктів відповідно до асортименту, прикладеному до договору. У домовлений термін продукція була доставлена до складу ТОВ «Тропикана». Однак під час приймання, здійснюваної зам. директора ТОВ «Тропикана» і комірником, було виявлено, що замість 2500 кг у машині знаходиться лише 2250 кг вантажу; манго, що повинні були поставлятися за договором, в автомобілі не було, замість них у накладних значилися банани, що узагалі не замовлялися покупцем; частина вантажу, як видно, була зіпсована і розчавлена. Приймання товарів було негайно припинене, і зам. директора ТОВ «Тропикана» подзвонив постачальнику, повідомивши його про недопоставку і вимагаючи негайно надіслати представника для оформлення акта приймання. На цю вимогу постачальник відповів відмовою, пославшись на те, що вже друга половина дня п'ятниці, весь відповідний персонал відпущений додому у зв'язку зі скороченим робочим днем, і представник компанії зможе приїхати не раніше середи наступної тижня. На вимогу покупця дозволити приймання за відсутностю постачальника було також отримане категоричне відмовлення.

На ТОВ «Тропикана» постійно за трудовим договором працює 25 співробітників, профспілка не створена. В АТ «Продтранссервис» державна частка складає 51 %.

Питання:

1) У якому порядку здійснюється приймання швидкопсувної продукції за кількістю і якістю?

2) Які наслідки порушення встановленого порядку приймання товарів за кількістю і якістю?

3) Як може здійснюватися приймання товарів у ситуації, що вказана у задачі?

4) Яку відповідальність передбачає законодавство за порушення договору поставки,що вказані у задачі?

11. За договором поставки бавовняний комбінат відвантажив швацької фабриці партію тканини. У ході приймання товару була виявлена нестача 50 м тканини, у зв'язку з чим фабрика звернулася до комбінату з позовом про стягнення вартості відсутньої тканини. При розгляді суперечки з'ясувалося, що відповідно до товарно-транспортної накладної 60 шматків тканини довжиною по 20 м були упаковані у контейнер, запечатаний двома пломбами відправника і доставлений на фабрику 17 березня. Тим часом акт приймання був складений 23 березня, причому відомості про стан пломб на контейнері, про упакування і маркірування тканини в акті були відсутні. В акті вказувалося, що приймання товару почалося 23 березня і продовжувалася до 12 ч ранку, після чого знову відновилася з 14 ч і закінчилася в 15 ч 30 хв. При цьому про умови зберігання тканини з 12 до 13 ч в акті нічого не говорилося. Представлені фабрикою промірочні відомості і пошматкові описи з вказівкою довжини кожного шматка тканини ніким підписані не були і не містили даних про конкретну партію прийнятого товару.

Питання:

1) Якими нормативно-правовими документами регулюється порядок здійснення приймання товару за кількістю і якістю? Яка їх юридична чинність?

2) Хто повинний робити приймання товару за кількістю і якістю?

3) У який термін варто робити приймання товару за кількістю і якістю?

4) Назвіть основні вимоги до акта приймання.

5) Яке рішення повинний прийняти господарський суд?

6) Чи можуть сторони у договорі передбачити власний порядок приймання товару за кількістю і якістю?

12. Між ТОВ «Швачка» і Державним підприємством «5-й Механічний завод» був укладений договір про поставку партії з 60 швейних машин для виробничих потреб ТОВ. Однак у термін були поставлені тільки 45 штук, причому частина швейних машин була поставлена без голівок. ТОВ вимагало негайної передачі частини машин, що залишилася, і доукомлектування вже поставлених, пославшись на ДСТ «Машини швейні промислові. Загальні технічні вимоги», згідно яким швейні машини повинні комплектуватися в тому числі і голівками, а також вимагало сплати неустойки на несвоєчасну поставку і поставку неякісної продукції. Завод на цю претензію відповів, що, по-перше, перебої з постачаннями виникли з вини енергопостачальної організації, що переривала подачу електрики у виробничі цехи, і іноземного контрагента, що зірвав постачання комплектуючих матеріалів, а по-друге, договір між сторонами не передбачає стягнення неустойки у подібних випадках.

Питання:

1) Що варто розуміти під комплектністю продукції/товару? Де відображається склад комплекту виробу?

2) Які наслідки передбачає законодавство за прострочення в постачанні продукції і постачання некомплектної продукції?

3) Що розуміється під провиною сторони у порушенні договору (поставки)?

4) Яким образом повинна бути вирішена дана суперечка? Свою відповідь обґрунтуйте.