Вопрос 32

Спецефічні види ЮО

1.Акціонерні товариства (спеціальні закони: ФРН – закон про АТ 1965; Франція – закон про торгові тов-ва 1966; Великобританія- закон про компанії 1985; розділ 50 гл 1 ЦК+ гл 9 ГК (не містять колізійних приписів щодо встановл особистого статуту АТ))

2.ТНК – групи компаній різної національності, що пов”язані між собою участю в акціонерному капіталі, управлінським контролем або угодою яка передбачає право головної компанії здійснювати контроль над дочірніми підприємствами – економічно ціле, що не має єдиної національної правосуб”єктності

це великі нац компанії (майкрасофт, соні) – монополії, що нац за капіталом і міжнародними за сферою дія-ті

це ТНК що є міжнародними по обох пунктах англо-голландський консерн Роял-Датч-Шелл

картелі і синдикати, об”єднання виробничого та науково-технічного хар-ру, що не є формально ЮО, проста сукупність самостійних ЮО, хоча екон вони керуються з одного центру

на регіональному рівні – конвен про ТНК 1998р москва (20 держав) ратиф. Укр в 1999р

ТНК:

-має відокремлене майно на тер-ї 2х або більше держав

-створена ЮО двох або більше сторін

-зареєстрована як корпорація згідно з конвенцією.

Вопрос 33

Держава як суб”єкт МПрП

Положення держави як суб”єкта міжн публ права грунтується на принципі суверенної рівності (par in parem non habet imperium – рівний немає влади над рівним)

Цей принцип відтворився у міжн-правовому інституті –

Імунітет держави! – складається з:

1)імунітет від дії зак-ва іноземної держави;

2)імунітет державної власності;

3)юрисдикційні імунітети (імунітет від позову (судовий), імунітет від попереднього забезпечення позову, імунітет від примусового виконання іноземного суд рішення)

+ інколи імунітет від юрисдикції держави перебування (коли не тільки судова, а й адмін юрисдикція держави не застосовується до представника держави, коли він виконує свої офіційні функції)

Імунітети держави є абсолютним, тобто виключає (за відсутністю згоди держави) виконання відповідних дій

В МПрП для урівнення правового статусу суб”єктів держава у відповідних відносинах втрачає право посилатися на свої імунітети – це робиться у кожному окремому випадку (ad hoc) шляхом надання державою згоди на підпорядкування іноземному праву згідно з прямою заявою про це, яку робить компетентний представник цієї держави у формі, що вимагається нац зак-вом.

Наприкінці ХІХ ст виникла доктрина

функціонального (обмеженого) імунітету – коли держава здійснює комерційну або іншу приватноправову дія-ть, вона втрачає право за вимогами, які з цієї дія-ті випливають, посилатися на свої імунітети.

(це є на національному рівні – в нац зак-вах: США 1976, Великій Британії 1978, Канаді 1981, Австралії 1981

на універсальному рівні – Європейська конвенція про імунітет держав (1972р, чинна з 1976р) за нею імунітет не визнається, коли:

-іноземна держава відмовилась від своїх імунітетів

-вона звернулась з позовом до суду

-спір виник у зв”язку з укладеним нею труд контрактом

-спір стосується нерухомого майна

-позов заявлено у зв”язку з відшкодуванням збитків

-спір пов”язаний з охороною права промислової власності)

Закон від 23-06-05 – ст 30 – До приватноправових відносин з іноземним елементом за участю держави та юридичних осіб публічного права застосовуються правила цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом.