Тема 7 Організація як загальна функція менеджменту

7.1. Сутність функції організування та її місце в системі управління

Організування – вид управлінської діяльності, який відображає процес формування структури управління організацією. Сутність цієї функції утворюють такі аспекти:

• поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії (департаменталізація);

• встановлення взаємовіднсин повноважень вищих і нижчих рівнів управління і забезпечення можливості розподілу та координації завдань.

7.2. Процес делегування, повноважень і відповідальності

Повноваження – обмежене право використовувати матеріальні, фінансові, трудові та інші ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. За характером бувають лінійні і функціональні. Повноваження делегують окремій посаді, а не особі, тобто при зміні роботи змінюються і повноваження працівника.

Відповідальність – покладений на посадову особу обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання. Відповідальність несуть як керівник, який делегує повноваження, так і посадова особа, що їх приймає.

Делегування – передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Основний процес встановлення формальних стосунків в організації.

7.3. Сутність організаційної структури управління та її роль в досягненні мети

Організаційна структура управління – упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки і забеспечують керівництво організацією.

До організаційних структур управління належать:

1. Ланки управління на кожному його рівні.

2. Розміщення, зв’язки та підпорядкованість ланок.

3. Права, обов’язки, повноваження і відповідальність кожної ланки в межах виконання загальних і конкретних функцій менеджменту.

4. Чисельний і професійно-квалафікаційний склад працівників.

5. Ступінь централізації та децентралізації функцій менеджменту.

7.4. Види організаційних структур управління та принципи їх побудови

Існують дві основні структури управління – лінійна і функціональна, а все інше різноманіття існуючих структур є результатом комбінації цих двох основних типів.

Лінійна структура складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбинки, де кожен управлінець підпорядковується тілко одному менеджеру, а всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього.

Функціональна структура передбачає чітку ієрархію органів, які забезпечують виконання кожної конкретної функції управління на всіх рівнях.

О РГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ:

Л інійні

Ф ункціональні

К омбіновані

Лінійно-штабні

Лінійно-функціональні

Бюрократичні

Р аціональної бюрократії

Дивізійні

П родуктові

Споживчі

Територіальні

Адаптивні

П роектні

Матричні

Програмно-цільові

Координаційні

Конгломерантні

7.5. Проектування організаційних структур управління та підходи до оцінки їх ефективності

Основним завданням організування є створення організаційної структури управління, яка є особливою на кожному підприємстві. Цей процес реалізується за допомогою органіграм.

Органіграма – схематичне відображення структури управління, зв’язків між підрозділами, службами та органами управління.

За відповідністю реаліям органіграми бувають фактичними (дійсними), раціональними (після ліквідації непотрубних зв’язків) і бажаними (до яких слід прямувати). Вони необхідні для упорядкування взаємозв’язків на підприємстві; посилення відповідальності;виявлення і подолання перевантаження працівників; дублювання функцій; усунення конфлвктів; обґрунтування зміни керівників; раціоналізації структури управління тощо.