- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2.Господарстово як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •5.Економічний розвиток, його критерії та детермінанти.
- •6.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •7.Методи історії економіки та економічної думки.
- •8.Завдання курсу історії ек. Та економічних учень.
- •9.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.
- •10.Етапи розвитку історії економічної думки.
- •13.Привласнююче та виробничо-відтворювальне господарства: визначення, структура, досягнення та обмеженість.
- •17.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •16. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамурапі.
- •15.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
- •18.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •19.Господарська діяльність у первісній історії України.Трипільська культура.
- •20.Система «влада-власність» та її роль у розвитку господарства Давнього Сходу.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в 2 половині 1 тисячоліття до н.Е. Та відображення його в праці «Артхашастра»
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта,Платона та Аристотеля.
- •27.Особливості господарського розвитку Давнього Риму.Закони 12 таблиць.
- •28.Вілли та латифундії.Аграрне господарство Старод Риму у працях Катона Старшого,Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •32. Господарський розвиток держави франків у V – XI ст. Загальна характеристика.
- •30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Особливості господарського розвитку суспільства Європейської цивілізації в 5-10 ст.
- •33. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •34.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярій про вілли»
- •40. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •35. Господарська система Західної Європи в XI – xVст
- •36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті. Цехові статути.
- •38. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •41. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •42. Утворення Галицько – Волинської держави, як результат феодальної роздробленості.
- •43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. „Литовські статути”, „Устава на волоки”
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •46.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •44. Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Зах Європи ( кінець XV – XVI)
- •47. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.
- •48.Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств
- •49.Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.
- •50.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства
- •51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •52.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •53. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •54.Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •55.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •57.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження
- •58.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •59.Суть та значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових
- •60.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форми господарства в Англії (середина худ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •62. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •68.Парцелярна система у Франції. Її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •78. Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •81. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •83.Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •84.Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •86.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •85.Київська соціально-психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні,
- •87.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •88.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •89.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша, Версальська угода та її економічна суть.
- •90. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 рр. Для країн Європейської цивілізації.
- •91. Криза світового господарства (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •94.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •95.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •96.Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50-70-ті роки XX ст.
- •93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •99. Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла
- •100.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Концепції нтр.
- •101.Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф) на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст.
- •102.Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Та його відображення в дослідженнях Дж. Вайнера. Дж. Міда. Р. Ліпсі.
- •103.Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині XX ст.
- •104.Розвиток корпоративної форми господарств та їх відображення у економічній думці у другій-половині XX ст..
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •107.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •106.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •108.Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •109.Економічний розвиток Японії в 50-70-ті роки XX ст. Економічне зростання в інституціональній теорії
- •110.Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини XX - початку XXI ст. Та їх відображення в економічній думці.
- •111.Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х роках та їх відображення в посткейнсіанстві.
- •112.Особливості розвитку господарства Великої Британії та сша та їх. Відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.
- •113. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кеинсіанства у 80-ті рр.. Хх ст.
- •114.Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. XX -.Початку XXI ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •115. Розвиток світової економіки в останній третині XX - на початку XXI ст. "Рейганоміка" та "тетчеризм".
- •116. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
- •120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •121 .Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
- •122.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку в її умовах.
- •123. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів.
- •124. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •125. Політика „воєнного комунізму" та її відображення в дискусіях 20-х років XX ст..
- •126. Становлення адміністративно-командної системи та її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х років
- •127.Радянська індустріалізації, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •129,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".
- •132.Застійні явища в радянські й економіці 70-х першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •133 .Горбачовська перебудова як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •134.Реформи 60-90-х років XX ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •135.Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
- •136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
- •138.Становлення та розвиток засад ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років).
- •139.Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років XX ст.
- •140. Реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх-го століття.
- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
41. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
У Київській Русі 13—15 % населення мешкали у містах і се-иищах, яких нараховувалося близько 240. Але тільки 74 міста мали населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкали 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і горгівлі, так і адміністративно-військовими. Вони виникали на горговельних перехрестях та водних транспортних шляхах. На шляху «із варяг у греки» були розташовані такі стародавні міста, як Київ, Любеч, Чернігів, Смоленськ, Новгород та ін. Пізніше великі київські князі почали споруджувати міста-фортеці на нових землях з метою захисту від зовнішніх ворогів, для торгівлі з народами, які завоювали. Міста ставали адміністративними, торговельними, ремісничими центрами, саме в них надавали перевагу для будівництва своїх дворів князі та бояри. Західноєвропейські мандрівники відзначали наявність великої кількості міст у Київській Русі, вони навіть називали її країною міст, «гардарікою».
Високий розвиток ремісництва. Відзначалися високим рівнем та досконалістю виконання й вироби гончарів, які випалювали свої вироби у спеціальних горнах. Великого розвитку отримало також і теслярство, адже значну кількість церковних будівель, княжих та боярських теремів, а також будівель для простого люду зводили з дерева. Високої якості досягло виробництво тканин, особливо з льону та вовни.Ремісники, як і на Заході у цехи, почали об'єднуватися у «дружини» (як, наприклад, вишгородські ремісники «древоділи»), але вони не перетворилися на справжні ремісничі цехи, тотожні засхідноєвропейським.
42. Утворення Галицько – Волинської держави, як результат феодальної роздробленості.
Галицько-Волинське князівство утворилося лише наприкінці XII ст. в результаті об'єднання князем Романом Мстиславовичем Волинського та Галицького князівств (1199 р.). Це був початок створення нової ранньофеодальної держави на теренах України. Вже у першій половині XIII ст. це було велике феодальне об'єднання, в яке входили не лише Галицька та Волинська землі, а й Поділля та частина Київщини разом з Києвом, де князь Данило Романович поставив свого намісника. Економічний розвиток цих земель характеризувався тими ж особливостями, що й розвиток Київської Русі. Це був новий центр політичного та економічного життя. Галицько-Волинської держави, яка продовж півтора сторіччя відігравала надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян. На жаль, нескінченні феодальні міжусобиці, свавілля бояр, постійне втручання сусідніх держав не дали можливості зберегтися цій державі, падіння якої призвело до багатовікової втрати української державності. Господарство характеризується такими ж рисами що і Київській Русі.
43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. „Литовські статути”, „Устава на волоки”
Землі під Литовським князівством не втрачали своєї самобутності. Мова залишається руська, а звичаї не чіпаються. Зберігаються і форми організації господарства та власності (вотчини, „держава” - бенефіцій). Данина збиралася переважно у вигляді продуктової ренти. Була також відробіткова. Поступово натуральна рента змінюється продуктовою. Поширеною формою господарства став фільварок – велике багатогалузеве товарне господарство, засноване на примусовій праці кріпаків. Селянство поділяли на 3 групи: слуги, челядь, тяглі люди. Поступово відроджуються українські міста, де розвивалось ремісництво та ярмаркова торгівля. Ремісники об’єднувалися у цехи, очолювані цехмістрами. Міста отримали магдебурзьке право. Торгівля відбувалась в умовах обмежень, особливо зовнішньої. Поширення товарних відносин стимулює розвиток грошової системи.
Литовські князі та польські королі вважали українські землі своєю власністю. Вони роздавали їх на право та на ліво з правом експлуатації селян. З розвитком феодального землеволодіння найчастіше був пов’язаний процес потупового покріпачення селянства. У Литві остаточне закріплення селян було фіксовано Литовським статутом 1588р. За селянами залишалося лише право володіти рухомим майном, необхідне для виконання повинностей.
„Устава на волоки” - це земельна реформа, за якою вся земля селян вимірювалась та поділялась на волоки (20 га). Саме за волоком закріплювалися всі повинності що їх несли селяни. На основі цієї реформи було створено фільваркові господарства. Встановлювалася норма панщини – 2 дні на тиждень. Одним з важливих наслідків реформи було руйнування громади.