- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2.Господарстово як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •5.Економічний розвиток, його критерії та детермінанти.
- •6.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •7.Методи історії економіки та економічної думки.
- •8.Завдання курсу історії ек. Та економічних учень.
- •9.Етапи та напрями розвитку історії економіки.
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.
- •10.Етапи розвитку історії економічної думки.
- •13.Привласнююче та виробничо-відтворювальне господарства: визначення, структура, досягнення та обмеженість.
- •17.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
- •16. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамурапі.
- •15.Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •14.Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
- •18.Особливості господарського розвитку та економ думки Давнього Китаю.
- •19.Господарська діяльність у первісній історії України.Трипільська культура.
- •20.Система «влада-власність» та її роль у розвитку господарства Давнього Сходу.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в 2 половині 1 тисячоліття до н.Е. Та відображення його в праці «Артхашастра»
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта,Платона та Аристотеля.
- •27.Особливості господарського розвитку Давнього Риму.Закони 12 таблиць.
- •28.Вілли та латифундії.Аграрне господарство Старод Риму у працях Катона Старшого,Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •32. Господарський розвиток держави франків у V – XI ст. Загальна характеристика.
- •30.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31. Особливості господарського розвитку суспільства Європейської цивілізації в 5-10 ст.
- •33. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі ( аллод, бенефіцій)
- •34.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярій про вілли»
- •40. Розвиток феодального землеволодіння та його форми в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».
- •35. Господарська система Західної Європи в XI – xVст
- •36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринковіх відносин в Зах Європі.
- •37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті. Цехові статути.
- •38. Економічні погляди Фоми Аквінського
- •39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •41. Місто та міське господарство в Київській Русі «Руська правда»
- •42. Утворення Галицько – Волинської держави, як результат феодальної роздробленості.
- •43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. „Литовські статути”, „Устава на волоки”
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •46.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •44. Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Зах Європи ( кінець XV – XVI)
- •47. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.
- •48.Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств
- •49.Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.
- •50.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства
- •51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •52.Гослодарська система Голландії у хуі-хуп століттях та причини її занепаду.
- •53. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.
- •54.Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.
- •55.Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •57.Особливості господарського розвитку українських земель у хуі-хуїї століттях.
- •56.Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження
- •58.Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •59.Суть та значення демократичної, індустріальної та освітньої революцій для ринкових
- •60.Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина хуп - середина XIX ст.).
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форми господарства в Англії (середина худ - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •62. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і к. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина хуп - середина хїх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) і абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •69.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина хуп - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.
- •70.Історичні та соціально-економічні умови утворення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •68.Парцелярна система у Франції. Її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни.
- •73. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •78. Нові форми господарювання в сша наприкінці XIX - початку XX ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •79. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •81. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 - 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •83.Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці
- •84.Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •86.Синтетична теорія цінності м.І.Тугана-Барановського.
- •85.Київська соціально-психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні,
- •87.Особливості промислового розвитку України на межі XIX - XX ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •88.Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи
- •92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст.. Та їх відображення в
- •89.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша, Версальська угода та її економічна суть.
- •90. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 рр. Для країн Європейської цивілізації.
- •91. Криза світового господарства (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •94.Особливості економічної, кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи
- •95.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •96.Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки XX ст.
- •98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50-70-ті роки XX ст.
- •93.Економічна криза 1929-1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.
- •99. Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла
- •100.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Концепції нтр.
- •101.Вплив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф) на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст.
- •102.Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки XX ст. Та його відображення в дослідженнях Дж. Вайнера. Дж. Міда. Р. Ліпсі.
- •103.Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині XX ст.
- •104.Розвиток корпоративної форми господарств та їх відображення у економічній думці у другій-половині XX ст..
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки XX ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •107.Німецьке економічне „диво" та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.
- •106.Вплив державного регулювання на розвиток національних економік Англії та Франції у 50-70-ті роки XX ст.
- •108.Економічне зростання у сша в 50-70-ті роки XX ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •109.Економічний розвиток Японії в 50-70-ті роки XX ст. Економічне зростання в інституціональній теорії
- •110.Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини XX - початку XXI ст. Та їх відображення в економічній думці.
- •111.Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х роках та їх відображення в посткейнсіанстві.
- •112.Особливості розвитку господарства Великої Британії та сша та їх. Відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.
- •113. Проблеми функціонування господарської системи та загальна характеристика нового кеинсіанства у 80-ті рр.. Хх ст.
- •114.Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. XX -.Початку XXI ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •115. Розвиток світової економіки в останній третині XX - на початку XXI ст. "Рейганоміка" та "тетчеризм".
- •116. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •117.Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •119. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.
- •120.Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.
- •121 .Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
- •122.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку в її умовах.
- •123. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях українських економістів.
- •124. Основні етапи-розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •125. Політика „воєнного комунізму" та її відображення в дискусіях 20-х років XX ст..
- •126. Становлення адміністративно-командної системи та її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х років
- •127.Радянська індустріалізації, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •128.Форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки XX ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •129,Вибір економічної стратегії розвитку з повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги".
- •132.Застійні явища в радянські й економіці 70-х першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •133 .Горбачовська перебудова як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •134.Реформи 60-90-х років XX ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •135.Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
- •136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •137.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
- •138.Становлення та розвиток засад ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років).
- •139.Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років XX ст.
- •140. Реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх-го століття.
- •1.Історія економіки та економічної думки як наука.
17.Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в економічній думці.
Багатомовна країна, що є однією з колисок людської цивілізації, з прекрасними умовами (клімат, ґрунти, річки, океан, багаті рослинний і тваринний світи, надра), високою щільністю населення. У долинах річок — зрошуване землеробство, що дає високі стабільні врожаї злакових, овочів, плодів, бавовни, цукрової тростини, чаю, кави. Розвинене тваринництво. Це країна коштовного каміння, прянощів. В океані — перлини, риба, водорості. Надра створили сприятливі умови для розвитку ремесел. Кастовість стимулювала у ремісників високий професійний рівень і збереження навичок майстерності через передавання у спадщину.Розпад родоплемінного устрою в умовах специфіки аграрних відносин а також звичаї і традиції закріпили владу родоплемінної аристократії , земля стає їхньою власністю. Доля багатьох членів общини — страждання і злидні, хвороби. Проте різкого розшарування в сусідській общині немає, а поза общиною панує голод. Це країна сусідських общин з традиціями родоплемінного устрою; міста не набули значного поширення. Тому й релігія тут своєрідна — індуїзм. Особливе місце в житті людини посідає духовність. Індус повинен завчити Веду, яка має надлюдське походження ринку.
Індуська цивілізація багато в чому позначилася на розвитку людства своєю стародавньою культурою. Це — писемність, матеріальна культура, державність, філософія.Головний моральний обов'язок індуса — додержання вчення про карму тобто вимог Веду. Релігія — це життя, життя — це релігія. Філософія Індії ґрунтується на дусі, який є вищим за просту логіку. В індійській філософії не існує ідентифікованих понять суб'єкта та об'єкта, зла і добра, причини і наслідку.Життя — обертання чотирьох епох: від Золотого віку до сучасності по низхідній; занурення в обман, неробство, бруд і хвороби. Завершується все це світовою катастрофою. Гине все. Так само, як у християнства та ісламу Проте народжується Брахма — і знову все спочатку.Людина — частина живої й неживої природи. Нескінченний абсолют. На одному полюсі чиста матерія, на другому — чистий дух, в якому розчинилася матерія. Індуська цивілізація зазнала важких історичних випробувань: магометанське завоювання з його пропагуванням Корану; християнське місіонерство, що намагалося зруйнувати устої індійського суспільства; багатовікове британське панування. Це була боротьба двох цивілізацій. Європейська цивілізація грабуванням та насиллям намагалася підкорити Індію, нав'язати європейську мораль.Індія початку XXI ст. — це країна з понад мільярдним населенням, що з успіхом упроваджує інформаційні технології.Давні пророки, мудреці Індії намагалися не копіювати, а творити. Сьогодні Індія встановлює зв'язок сучасного знання з давнім надбанням, і тому вона може стати одним з важливих рушіїв загальнолюдського прогресу.
16. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамурапі.
Провідна роль у формуванні перших цивілізаційних осередків Давнього Сходу належить Месопотамії.На території Месопотамії з VII по IV тисячоліття до н.е. відбувався процес розподілу первісного суспільства та виникнення суспільств ранніх цивілізацій. На початку III тисячоліття до н.е. утворюються перші невеликі держави в історичній місцевості Шумер.Цивілізація Шумеру була першою відомою в історії великою цивілізацією з високою концентрацією населення, багатолюдними містами, монументальною архітектурою, а також з багатими релігійними, художніми і літературними традиціями, які впливали на інші давні цивілізації протягом тисячоліть.
Економічною основою цієї першої цивілізації було високопродуктивне сільське господарство, рівень продуктивності якого визначався природною родючістю грунтів і технологією іригаційного землеробства. Ця технологія вимагала організаційних зусиль зі зрошування землі (спорудження гребель, системи сполучених каналів, колодязів та ін.), а це, в свою чергу, потребувало багаточисельної робочої сили. У ролі керівників, ініціаторів і координаторів колективних дій виступали жерці та воїни.
Цивілізація шумерів була цивілізацією міст. З одного боку, різниця між шумерським містом і селом була невелика, оскільки значну частину його населення становили селяни. Але технології, пов'язані з поданням води, від яких залежало існування людей, вимагали організованих зусиль міського населення. Замість обробітку невеликих ділянок силами однієї сільської родини, як напевно робили жителі сіл епохи неоліту, шумери переділили зрошувані землі на великі лани, що належали богові та якими від його імені розпоряджалися жерці. Місто створювалося на базі однієї або кількох таких храмових громад.Зазвичай територіальне об'єднання суміщалося з невеликими сімейними господарствами. Сільські громади, які складалися з невеликих родинних господарств, стали основою, з якої виросли міста.Населення шумерських міст, яке займалося землеробством, об'єднувалося в робочі бригади в кількасот, а може, і в кілька тисяч осіб. Користуючись найпростішими ручними знаряддями, ці бригади споруджували та обслуговували великомасштабні іригаційні системи, необхідні для використання можливостей річки в повному обсязі. Землю і врожай у цьому місті було поділено на три категорії: 1) лани, які належали богові та оброблялися від його імені; 2) лани, що орендувалися окремими жителями на рік; 3) лани, віддані жителям безплатно в постійне користування .У процесі становлення храмових громад у Шумері складалися умови для виробництва надлишкового продукту, достатнього для прожиття контингенту фахівців, які могли дозволити собі не працювати в полі.
Було створено технічні можливості та психологічні стимули для створення надлишкового продукту, що використовувався на утримання фахівців (священнослужителів, воїнів, управлінців та обліковців, ремісників), які стали організаторами та охоронцями храмоцентричної економічної системи. Відбувається перехід від церковного управління господарства до світської— царської влади.
Наприкінці III тисячоліття до н.е. внаслідок завоювання міст давнього Щумеру утворюється стійке централізоване державне утворення — Шумеро-Аккадське царство, зі столицею у Вави-лоні1.В історичному розвитку цивілізації в Месопотамії найвищою межею є Вавилонське царство під час правління царя Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.). Політико-економічпі зміни, які відбувалися в цей час, були спрямовані на підтримку централізованої світської влади.Важливо з'ясувати, що поряд із зусиллями царської влади, спрямованими на посилення державного сектора в господарстві, відбувається і зародження ринкових відносин, формування нових принципів, що регулюють суспільне та господарське життя Ва-вилону. Перелік проблем та деякі шляхи їх розв'язання цього періоду дістали своє відображення в тексті кодексу законів вавилонського царя Хаммурапі. Діяльність цього талановитого правителя охоплювала майже усі сфери життя вавилонського суспільства. Сам текст кодексу Хаммурапі — це зібрання майже трьохсот формул, складених за казуїстичним2 шаблоном: якщо хтось зробить те і те, то зазнає сповна тих чи інших негараздів. Це своєрідний перелік випадків із судової практики, які не мають загальних принципів або логічно побудованої системи, проте розглядаються з детальним аналізом.У цілому кодекс Хаммурапі — це картина суспільства і держави високого культурно-правового рівня. Закони Хамммурапі визнавали існування товарно-грошових відносин та інституту приватної власності,проте були спрямовані на гальмування їх розвитку та зростання ролі держави.